ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.09.2006  року                                                            Справа № 3/254

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Медуниці О.Є.

суддів                                                  Бойченка К.І.

Семендяєвої І.В.

                                                            

Секретар судового засідання:          Сідорова О.А.

за участю представників сторін:

від позивача          Жидков Л.В., представник за

          довіреністю № 1396 від 26.12.2005;

          Лисенко О.В., представник за

довіреністю № 1395 від 26.12.2005;

від відповідача          Чумак Т.В., юрисконсульт, довіреність

№ 01-264  від 08.06.2006;

Кривобока В.М., представник за

довіреністю № 01-265 від 08.06.2006;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу          Державного відкритого акціонерного

товариства „Стахановпромтранс”,

м. Стаханов Луганської області

на рішення          

господарського суду          Луганської області

від          31.07.2006

по справі          № 3/254 (суддя Доманська М.Л.)

за позовом          Закритого акціонерного товариства

„Криворізьке”, м. Брянка Луганської

області

до  відповідача          Державного відкритого акціонерного

товариства „Стахановпромтранс”,

м. Стаханов Луганської області

про                                                          стягнення 113581 грн. 08 коп.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Криворізьке”, м. Брянка Луганської області, позивач у справі, звернувся з позовною заявою до господарського суду Луганської області про стягнення з Державного відкритого акціонерного товариства „Стахановпромтранс”, м. Стаханов Луганської області, відповідач у справі, переплату за користування вагонами по ст. Стаханов Донецької залізниці за період з 01.10.2006 по 01.04.2006 в сумі 113581 грн. 08 коп.

Доповненням від 20.07.2006 №505 позивач зменшив розмір позовних вимог на суму 8250 грн. 04 коп., просив стягнути з відповідача 105331 грн. 04 коп. переплати за користування вагонами, що виникла за період з 01.01.2006 по 01.04.2006,  оскільки плата за вагони №№66236605, 68603034, 68617620 помилково включена до розрахунку за лютий 2006 року.

Позивач уточнив предмет позову заявою від 27.07.2006 № 512, просив стягнути з відповідача збитки, понесені ним, що виразилися у переплаті за користування вагонами у сумі 105331 грн. 04 коп. за період січень, лютий, березень 2006 року.

Рішенням господарського суду Луганської області від 31.07.2006 у справі №3/254 (суддя Доманська М.Л.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача збитки у сумі 105331 грн. 04 коп., в решті позовних вимог провадження по справі припинено.

В обґрунтування рішення місцевий господарський суд посилався на те, що вимоги, які ним задоволені є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи. В решті позовних вимог провадження у справі припинено на підставі п.1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутній предмет спору.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач - Державне відкрите акціонерне товариство „Стахановпромтранс”, м. Стаханов Луганської області, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 09.08.2006 №01-402, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 31.07.2006 у даній справі скасувати та припинити провадження по даній справі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається на наступне:

- позивач за договором від 01.01.2006 № 662 взяв на себе зобов’язання здійснювати оплату за користування вагонами станції Стаханов Донецької залізниці, відповідач зобов’язався відшкодовувати позивачеві різницю між сплаченою платою за користування вагонами по станції Стаханов та фактичним використанням позивачем вагонів на під’їзному путі відповідача;

-          вагони знаходяться у користуванні вантажовласника не тільки у пунктах навантаження й вивантаження, а й на під’їзних путях;

-          відомості плати за користування вагонами згідно з договорами від 29.11.2004 №3/55 та від 01.01.2006 № 662 станцією Стаханов виставлені до оплати позивачеві та включають до себе час знаходження вагонів у місцях навантаження - вивантаження, маневрову роботу з навантаження - вивантаження вагонів на під’їзних путях відповідача;

- позивач у розрахунку суми позову не враховував, що у залежності від часу користування вагонами плата за цей час зростає відповідно до ставок, встановлених Правилами перевезення вантажів;

- з вини позивача збільшився час використання вагонів на під’їзних путях відповідача.

Позивач – Закрите акціонерне товариство „Криворізьке, м. Брянка Луганської області, відзивом від 30.08.2006 №563 з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 15.08.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги  Державного відкритого акціонерного товариства „Стахановпромтранс”, м. Стаханов Луганської області, від 09.08.2006 на рішення господарського суду Луганської області від 31.07.2006 по справі №3/254 призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Бойченко К.І., Семендяєва І.В. – судді.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.01.2006 між ЗАТ “Криворізьке” (позивачем у справі) та ДВАТ “Стахановпромтранс” (відповідачем у справі) укладено договір №662 на подачу та прибирання вагонів (транспортне обслуговування) із протоколом розбіжностей та протоколом врегулювання розбіжностей до цього договору (далі - Договір) (а.с.38-56,Т.4).

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.02.2006 по справі №4/6пд, яке залишене без змін за Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.2006, розглянуті розбіжності, що виникли між сторонами у справі при укладанні вказаного договору, та п.п.1.1,1.2,1.3,1.4 Договору, зазначені Закритим акціонерним товариством "Криворізьке" за протоколом розбіжностей виключені, п.п.18,19 абзац 1 та абзац 2, п.21 абзац 2 викладені у редакції Державного відкритого акціонерного товариства "Стахановпромтранс" (а.с.10-18,Т.5).

Згідно ст. 3 Статуту залізниць України Договір за своєю природою є договором перевезення вантажів в межах під’їзної колії відповідача.

ДВАТ “Стахановпромтранс” згідно свого Статуту є власником під’їзних колій і надає послуги по транспортуванню вантажів на власних під’їзних коліях.

Відповідач взяв на себе зобов’язання проводити власними засобами по власним коліям перевозку вантажів у вагонах парку Укрзалізниці і інших держав, що прибувають на станцію Стаханов Донецької залізниці на адресу позивача та які відправляються ним на мережу залізниць через станцію Стаханов Донецької залізниці протягом 2 годин з моменту здачі вагонів відповідачу на фронтах навантаження – вивантаження позивача (підстава - пам’ятка) (п.1 Договору).

Передача і приймання вагонів при поданні їх під вивантаження або навантаження здійснюється по пам’ятках з урахуванням актів про затримання вагонів (п. 14.1 Договору).

Пунктами 17,18,19 Договору передбачений порядок розрахунків за послуги транспортування.  

Позивач за користування вагонами здійснює самостійно розрахунки зі станцією Стаханов Донецької залізниці, а відповідач відшкодовує позивачеві різницю між сплаченою платою за користування вагонами по станції Стаханов та фактичним використанням позивачем вагонів на під’їзному путі відповідача (п. 20 Договору).

Сторони встановили, що основні питання відповідальності між Підприємством і Транспортом регулюються Цивільним кодексом України, Законом України „Про залізничний транспорт” та Статутом залізниць України (п. 25 Договору).  

По всіх питаннях, не передбачених Договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів, Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими нормативними актами чинного законодавства (п.31 Договору).

Порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія. У разі обслуговування залізничної під'їзної колії локомотивом залізниці між залізницею і контрагентом укладається договір на подачу і збирання вагонів. Усі розрахунки за обслуговування здійснюються безпосередньо між ними (ст. 73 Статуту залізниць України).

За користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами,  організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата (ст. 119 Статуту залізниць України).

Під користуванням вагонами (контейнерами) слід розуміти використання відповідного рухомого складу певним суб’єктом господарської діяльності, у тому числі власником залізничної під’їзної колії, який безпосередньо приймає вагони (контейнери) від залізниці для виконання подальших операцій з ними, а потім повертає їх залізниці (абз.3 п.5.8 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 29.05.2002 №04-5/601).

Отже, відповідач є платником за користування вагонами з моменту їх прийняття від залізниці і до моменту їх передачі залізниці.

За матеріалами справи відповідач, на виконання умов Договору, за  період з 01.01.2006 по 01.04.2006 здійснював транспортні послуги по перевезенню вантажів зі ст. Стаханов Донецької залізниці на усі фронти навантаження, вивантаження та вивіз вагонів ( які навантажені, хворі, порожні) на ст. Стаханов Донецької залізниці, що підтверджено пам’ятками подачі та прибирання вагонів, які підписані повноважними представниками сторін без доповнень та зауважень.

Позивач взяв на себе обов’язок по оплаті за користування вагонами, тобто здійснює самостійний розрахунок зі станцією Стаханов Донецької залізниці (п.20 Договору).

Позивачем за період з січня по березень 2006 року сплачено Попаснянському ТехПД (залізниці) 461457 грн. 72 коп. плати за користування вагонами з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника згідно відомостей залізниці (розділ 2 п.4 „Правил користування вагонами та контейнерами”, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №3).

Відомості плати за користування вагонами є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження і вивантаження і містять розрахунки платежів за користування вагонами, за маневрову роботу та за подавання і збирання вагонів.

Фактичний час користування вагонами позивачем підтверджується пам'ятками, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та не оспорюється відповідачем

За розрахунком позивача, останній згідно пам’яток подачі і збирання вагонів за користування вагонами з моменту їх подання відповідачем під навантаження і розвантаження і отримання для транспортування до станції залізниці, тобто за власне користування вагонами, сплатив за період з січня по березень 2006 – 356126 грн. 68 коп., а 105331 грн. 04 коп. сплатив за період фактичного користування вагонами відповідачем у зв’язку з несвоєчасним поданням вагонів під їх завантаження – вивантаження, що підтверджується щомісячними розрахунками позивача з зазначенням конкретного часу користування кожного вагону на фронтах завантаження – вивантаження і є для позивача збитками.

Якщо строк виконання боржником  обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 ЦК України).  

Оскільки строк виконання відповідачем обов’язку щодо відшкодування позивачеві різниці між сплаченою платою за користування вагонами по ст. Стаханов та фактичним використанням позивачем вагонів на під’їзному путі відповідача Договором не встановлений, позивачем на адресу відповідача були надіслані претензії від 29.03.2006 № 272 (а.с.30-31,Т.1) щодо оплати суми переплати плати за користування вагонами (різниці між сплаченою платою за користування вагонами по станції Стаханов та фактичним використанням позивачем вагонів на під’їзному путі відповідача) - 79886 грн. 65 коп. -  за січень - лютий 2006 року, та від 06.03.2006 №326 (а.с.27-28,Т.1) – 33694 грн. 44 коп. - за березень 2006 року.

Позивач звернувся до суду з позовом, оскільки в порушення п.20 Договору відповідачем зазначена сума у добровільному порядку сплачена не була.

Доводи заявника апеляційної скарги судова колегія вважає необґрунтованими враховуючи наступне.

Підстави виникнення зобов’язань, у тому числі і з договорів, визначають ст.173 Господарського кодексу України та ст.11 Цивільного кодексу України.

Зобов'язання повинні виконуватись належним чином  згідно умов договору і вимогам цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при  відсутності таких умов і вимог - згідно звичаям ділового обороту або іншим вимогам, які  звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження його майна (ст. 224 ГК України).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки є втрати, яких особа, зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (ст.22 ЦК України).

Вантажоперевізник відшкодовує фактичні збитки, що виникли з його вини під час перевезення вантажу (ст.114 Статуту залізниць України).

На завантаження і вивантаження вантажів позивачу надаються строки згідно з розділом 12 Правил перевезення вантажів та Єдиного технологічного процесу, який складає: по завантаженні - колії №2 - 12 хвилин на один вагон; колія №3-7 - 22 хвилини; по вивантаженню - колія №27 - 3,6 хвилин на один вагон; колія №7 - 26 хвилин на 2 вагони (п.п.10, 11 Договору).

Позивач за користування вагонами здійснює самостійно розрахунки зі станцією Стаханов Донецької залізниці, а відповідач відшкодовуває позивачеві різницю між сплаченою платою за користування вагонами по станції Стаханов та фактичним використанням позивачем вагонів на під’їзному путі відповідача (п. 20 Договору).

У разі невиконання зобов’язання боржником, він зобов’язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ст.611 ЦК України).

Особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність при наявності вини, якщо інше не встановлено договором чи законом (ст.614 ЦК України).

Боржник, що порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові причинені цим збитки, розмір яких доводить кредитор (п.1 ст.623 ЦК України).

Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором (п. 2 ст.623 ЦК України).

Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і п.13.1 Договору передбачено складання актів про затримання вагонів у зв’язку з неможливістю Підприємством прийняти вагони під навантаження –вивантаження з вини останнього.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень (ст. 33 ГПК України).

За викладеним та з урахуванням, що позивачем доведений факт понесених збитків, вина відповідача в завдані збитків і причинний зв’язок між діями відповідача і понесеними збитками судова колегія погоджується з  висновками суду стовно необґрунтованості позовних вимог.

У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Враховуючи обставини справи, судова колегія вважає, що відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги необхідно віднести на заявника – Державне відкрите акціонерне товариство „Стахановпромтранс”, м. Стаханов Луганської області.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства „Стахановпромтранс”, м. Стаханов Луганської області, від 09.08.2006 №01-402 на рішення господарського суду Луганської області від 31.07.2006 у справі №3/254 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 31.07.2006 у справі №3/254 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий                                                                      О.Є.Медуниця

          

Суддя                                                                                К.І. Бойченко

Суддя                                                                                І.В. Семендяєва