ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.09.2006  року                                                            Справа № 1/296

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Медуниці О.Є.

суддів                                                  Бойченка К.І.

Семендяєвої І.В.

                                                            

Секретар судового засідання:          Сідорова О.А.

за участю представників сторін:

від позивача                                         Кулагін О.О., керуючий санацією ДВАТ

"Спецтампонажгеологія" ухвала № 9/51б

від 25.04.2003;

від відповідача                                        Ситнікова М.В., провідний юрисконсульт,

                                                            довіреність №1-3/3д-36 від 07.06.2006;

          

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                              Державного підприємства

„Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки

Луганської області

на рішення          

господарського суду          Луганської області

від          03.08.2006

по справі          № 1/296 (суддя Зюбанова Н.М.)

за позовом                                                  Державного відкритого акціонерного

                                                            товариства „Спецтампонажгеологія”,

                                                            м. Антрацит Луганської області

до  відповідача                                        Державного підприємства

„Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки

Луганської області

про                                                         стягнення 30325 грн. 63 коп.

ВСТАНОВИВ:

Державне відкрите акціонерне товариство „Спецтампонажгеологія”, м.Антрацит Луганської області, позивач у справі, звернувся з позовною заявою до господарського суду Луганської області про стягнення з Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області, відповідач у справі, 30325 грн. 63 коп. боргу за виконані позивачем роботи по бурінню свердловин по договору №129 від 25.06.2001.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.08.2006 у справі №1/296 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 8982 грн. 63 коп. боргу, 89 грн. 82 коп. витрат  по державному миту та 34 грн. 95 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу; у решті позову відмовлено, оскільки вони утворились при розрахунках за іншим договором ніж зазначений у позові.

Місцевий господарський суд посилаючись на ст. 264 Цивільного кодексу України також вказав, що графік погашення заборгованості свідчить, що він складений у термін з липня по вересень 2004 року, тому саме у цей час перервався строк позовної давності, тому з врахуванням звернення позивача до суду з даним позовом у червні 2006 року новий трирічний строк не сплинув. Крім того, 31.10.2003 сторонами складено акт звірення на суму 35763 грн. 91 коп., який свідчить про визнання відповідачем свого боргу.  

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач – Державне підприємство „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 11.08.2006 №13-180, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 03.08.2006 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник зазначив наступне:

- позивач пропустив строк позовної давності встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України, оскільки загальна позовна давність сплинула за актом виконаних робіт за червень 2001 року – 01.08.2004, за актом виконаних робіт за серпень 2001 року – 01.10.2004;

- місцевий господарський суд неправомірно і безпідставно застосував ст. 264 Цивільного кодексу України і дійшов висновку, що строк позовної давності був перерваний;

- графік погашення заборгованості не є доказом дій, які свідчать про визнання відповідачем заборгованості по договору№129 від 25.06.2001 у зв’язку з тим, що він не має дати підписання, у ньому не зазначено за яким саме договором виникла заборгованість;

- акт звірки від 01.07.2004 також не може бути підставою для розгляду у суді, бо підписаний неповноважним представником відповідача, у ньому не зазначено по якому саме договору виникла заборгованість, чим вона підтверджена.

Позивач – Державне відкрите акціонерне товариство „Спецтампонажгеологія”, м. Антрацит Луганської області, відзивом №21/2 від 20.09.2006 з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 19.08.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області, від 11.08.2006 на рішення господарського суду Луганської області від 03.08.2006 по справі №1/296 призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Бойченко К.І., Семендяєва І.В. – судді.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач по справі - Державне відкрите акціонерне товариство „Спецтампонажгеологія”, м. Антрацит Луганської області є правонаступником ШСУ № 3 Державного відкритого акціонерного товариства “Спецтампонажгеологія” (а.с.27).

Відповідач по справі - Державне підприємство „Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки Луганської області є правонаступником “Шахта імені Космонавтів” Державного відкритого акціонерного товариства ДХК „Ровенькиантрацит” (а.с.32,п.3.2 Статуту).

25.06.2001 між ШСУ № 3 Державного відкритого акціонерного товариства “Спецтампонажгеологія” та Державним відкритим акціонерним товариством “Шахта імені Космонавтів” ДХК „Ровенькиантрацит” укладено договір  №129 (далі – Договір №129) (а.с.21).

Відповідно до п.1.1 Договору №129 позивач (Підрядчик) прийняв на себе зобов’язання пробурити три розвідувальні свердловини для уточнення контуру підрахування позабалансових запасів по пласту h 10 на полі Шахти імені Космонавтів ДХК „Ровенькиантрацит”.

Згідно п.2.2.2 Договору №129 відповідач (Замовник) прийняв на себе зобов’язання сплатити вартість робіт на протязі місяця з дня підписання акту виконаних робіт за платіжною вимогою на розрахунковий рахунок, який зазначить позивач, тобто грошовими коштами.

Розрахунок відповідачем проводиться шляхом перерахування зазначеної у акті виконаних робіт суми на розрахунковий рахунок (п.3.2 Договору №129).

Як свідчать матеріали справи, за результатами виконання Договору №129 сторонами складено:

- акт №64 виконаних робіт за червень 2001 року на суму 12438 грн. 00 коп. (а.с.42);

- акт №80 виконаних робіт за серпень 2001 року на суму 25370 грн. 00 коп.(а.с.44);

- акт №3 виконаних робіт за лютий 2002 року на суму 21343 грн. 00 коп.(а.с.13,14).

Проте, роботи на суму 21343 грн. 00 коп. виконані за Договором №199 від 13.12.2001 (а.с.38,39), що підтверджується позивачем у листі за №01/361 від 26.07.2006 (а.с.36,37) .

Відповідач у судовому засіданні (як суду першої інстанції, так і в апеляційній інстанції) пояснив, що з позивачем у 2001 році було укладено два договори: Договір №129 від 25.06.2001 та Договір № 199 від 13.12.2001, інші договори між сторонами по справі не укладались (лист від 21.09.2006). Договір № 199 від 13.12.2001 не є предметом дослідження у даній справі (згідно позовної заяви).

Отже, виконання позивачем робіт за Договором №129 від 25.06.2001 на загальну суму 37808 грн. 00 коп. підтверджено підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт та не заперечується відповідачем.

Судова колегія не погоджується із доводами скаржника, що місцевий господарський суд неправомірно і безпідставно застосував ст. 264 Цивільного кодексу України і дійшов висновку, що строк позовної давності був перерваний, виходячи з наступного.

Час сплати згідно п.2.2.2 Договору №129 відповідно настає через місяць з дня підписання акту виконаних робіт.

Судова колегія враховує наступне. Дата підписання актів виконаних робіт не зазначена. Рахунки виставлені позивачем відповідачу не збереглися за давністю та у зв’язку із реорганізацією позивача, про що зазначено у листі за №01/330 від 17.07.2006 (а.с.27). Разом із тим відповідач у відзиві від 11.07.2006 №13-157 (а.с.28) зазначив, що строк оплати наступив за червень 2001 року – 30 липня 2001 року, за серпень 2001 року – 30 вересня 2001 року. Навіть за таких обставин не можна вважати, що строк позовної давності сплинув.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 Цивільного кодексу України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку і що після переривання перебіг позовної давності починається заново (ст.264 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з наявних матеріалів у справі, відповідач вчинив певні дії та визнав свій борг перед позивачем, що підтверджується графіком погашення заборгованості, який підписаний з боку відповідача генеральним директором та затверджений першим заступником Міністерства Мінтопенерго України Ю.П. Ященко (а.с.15). В зазначеному графіку визначено строк сплати боргу у сумі 35,8 тис. грн. у вересні 2004 року та зроблено посилання на акт звірення від 01.07.2004, який також доданий до справи (а.с.8).  

Зазначений у графіку борг дорівнює загальній сумі боргу за трьома актами приймання виконаних підрядних робіт за червень 2001 року у сумі 12438 грн. 00 коп., за серпень 2001 року у сумі 25370 грн. 00 коп. та  за лютий 2002 року у сумі 21343 грн. 00 коп. Графік погашення заборгованості свідчить, що він складений у термін з липня по вересень 2004 року, тому саме у цей час перервався строк позовної давності та з врахуванням звернення позивача до суду з позовом у червні 2006 року новий трирічний строк не сплинув.

Крім того, судова колегія вважає, що підписання акту звірення від 01.07.2004, також є дією, що підтверджує визнання відповідачем боргу, оскільки графік підписано генеральним директором, завірено заступником міністра Мінтопенерго України, сума в графіку зазначена згідно до акту звірення від 01.07.2004, про що зроблено відповідне посилання.

Отже, генеральний директор в будь – якому разі схвалив дії особи, що підписала акт звірення.

01.09.2005 року сторонами складено акт звірення на суму 30325 грн. 63 коп., підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками, що також свідчить про визнання відповідачем свого боргу.

Отже, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що строк позовної давності на час звернення позивачем до суду не сплину, вимоги позивача за Договором №129 від 25.06.2001 підтвердилися представленими суду матеріалами на суму 8982 грн. 63 коп., тому суд першої інстанції правомірно відмовив у позові за рештою вимог.

З оглядом на викладене, апеляційна скарга Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області, від 11.08.2006 №13-180 не підлягає задоволенню, рішення господарського суду Луганської області від 03.08.2006 у справі №1/296 залишається без змін, оскільки відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника – Державне підприємство „Ровенькиантрацит”, м.Ровеньки Луганської області.

У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області, від 11.08.2006 №13-180 на рішення господарського суду Луганської області від 03.08.2006 у справі №1/296 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 03.08.2006 у справі №1/296 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий                                                                      О.Є.Медуниця

          

Суддя                                                                                К.І. Бойченко

Суддя                                                                                І.В. Семендяєва