Судове рішення #1663084
Справа № 22-232/2008 р головуючий у 1 інстанції - Зозуля П

        Справа № 22-232/2008 р                      головуючий у 1 інстанції - Зозуля П.Г.

                                                                                доповідач - Григоренко М.П.

 

 

           

                                                      

 

 

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                       І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

 

 

       14 лютого 2008 року                                                                                 м. Рівне                                                                                

 

            Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

                      головуючого судді -  Буцяка З.І.,

                      суддів : Григоренка М.П., Демянчук С.В.,

при секретареві Колесовій Л.В., за участю позивача, його представника - адвоката ОСОБА_3 та представника відповідача - адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Демидівського районного суду від 24 грудня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним,

                                                                             

                                                      ВСТАНОВИЛА  :

 

            Рішенням Демидівського районного суду від 24 грудня 2007 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу будинку недійсним задоволено.

Визнано договір купівлі-продажу житлового будинку у АДРЕСА_1 від 12 червня 1991 року, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і зареєстрований у книзі реєстрації нотаріальних дій Вербенської сільської ради за 1991 рік за №46 від 14 серпня 1991 року недійсним.

Вважаючи рішення незаконним, відповідач в апеляційній скарзі вказує, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки ще влітку 1991 року вона отримала від ОСОБА_11000 рублів та бачила, що родина ОСОБА_1висаджувала на присадибній ділянці дерева та знесла будинок, проте ніяких заперечень з її боку не було.

Крім того, суд не врахував та не дав належної оцінки показам свідків по справі, довідкам для відчуження будинку, отриманими ОСОБА_2, висновку почеркознавчої експертизи, що підтверджує факт продажу позивачем оспорюваного будинку відповідачу, в зв'язку із чим, відповідачОСОБА_1 просить скасувати рішення Демидівського районного суду від 24 грудня 2007 року та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

            В запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення вважає законним і обґрунтованим, а тому просить залишити його без зміни.

В судовому засіданні  представник відповідача подану апеляційну скаргу підтримав повністю і дав пояснення, які за змістом повністю відповідають тексту апеляційної скарги.

Позивач та його представник  запропонували апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання по даній цивільній  справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає  задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги позивача ОСОБА_2 суд першої інстанції в основу свого рішення поклав висновок про те, що укладаючи договір купівлі - продажу спірного будинку в 1991 році позивач ОСОБА_2не усвідомлювала реальних наслідків  вчинення даного правочину, на момент укладення цього  договору був відсутній предмет договору, оскільки фізично будинку вже не існувало і  при цьому суд керувався нормами ЦК України, який набрав чинності з січня  2004 року.

Проте, колегія суддів, не погоджується з даними висновками оскаржуваного рішення, через невідповідність їх обставинам справи, в зв'язку із чим, на підставі п.3 частини 1 статті 309 ЦПК України, рішення Демидівського районного суду від 24 грудня 2007 року підлягає скасуванню, з ухваленням  у справі нового рішення про відмову позивачуОСОБА_2. у задоволенні позовних вимог за  безпідставністю, оскільки з матеріалів справи вбачається, що 12 червня 1991 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1  був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку у АДРЕСА_1, який  зареєстрований у книзі реєстрації нотаріальних дій Вербенської сільської ради за 1991 рік за №46 від 14 серпня 1991 року  (а.с. 6).

Факт укладення даного договору і вільного волевиявлення при укладеного цього договору підтвердили в суді першої інстанції свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6., ОСОБА_7 і ОСОБА_8, покази яких апеляційний суд кладе в основу свого рішення, оскільки вони узгоджуються з іншими матеріалами справи, зокрема із висновком почеркознавчої експертизи від 10 липня 2007 року № 381 (а.с. 95), згідно якого підписи в журналі реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Вербенської сільської ради Млинівського району за 1991 рік та в договорі купівлі-продажу від 12 червня 1991 року  виконані ОСОБА_2.

Крім того,  про безпідставність вимог позивача  свідчать і ті обставини, що вже в 1992 році  рішенням Вербенської сільської ради  ОСОБА_7 було виділено земельну ділянку  для будівництва та обслуговування житлового будинку, який мав бути побудований на місці того будинку, відносно якого між сторонами був укладений договір, через невеликий проміжок часу відповідачем на цій земельній ділянці було встановлено вагончик, висаджено дерева та завезено будівельні матеріали, що позивач ОСОБА_2безпосередньо спостерігала протягом 14 років і ніяких претензій з даного приводу не пред'являла і ніяких дій по передачі їй у користування чи у власність земельної ділянки, на якій був розміщений  будинок її батьків, взагалі не вчиняла.

              На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 309,  313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

 

ВИРІШИЛА:

 

               Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

              Рішення Демидівського районного суду від 24 грудня 2007 року  скасувати та ухвалити нове рішення, яким  відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову.

             Рішення набирає законної сили з моменту його  проголошення.

             Рішення апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання нею законної сили, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

 

Головуючий  :

 

 Судді :                                                 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація