Справа № 2-2209/10

РІШЕННЯ

Іменем України

08 лютого 2011р. Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого –судді Масенко Д.Є.

при секретарі –Атуовій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

          У квітні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просив: стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 338545,62гр.; звернути стягнення на предмет іпотеки –будинок АДРЕСА_1, що належить відповідачу ОСОБА_2; стягнути з відповідачів судові витрати.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

20.12.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 397П. Згідно умов договору відповідачу ОСОБА_1 була відкрита відклична поновляєма кредитна лінія з лімітом 35000 доларів США зі сплатою 12% річних. Додатковою угодою від 17.11.2008р.  була збільшена кредитна ставка до 16% річних. Для надання кредиту та обліку нарахованих відсотків позивачем було відкрито відповідні рахунки. Згідно пп. 1.1., 3.1 кредитного договору відповідач ОСОБА_1 повинен повернути кредит до 17.12.2010р. та щомісячно сплачувати відсотки. Однак, відповідач ОСОБА_1 свої зобов’язання за договором не виконує, у зв’язку з чим станом на 02.04.2010р. утворилась заборгованість в сумі 42718,69 доларів США (338545,62гр.), яка складається з 34650 доларів США –заборгованість за кредитом, 6550,37 доларів США заборгованість по відсотках, 1518,32 долара США пеня по відсотках.

Крім того, виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором було забезпечено шляхом укладання 21.12.2006р. договору іпотеки з відповідачем ОСОБА_2, предметом якого є будинок АДРЕСА_1. Підпунктом 5.1.2 договору іпотеки передбачено право позивача вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання –отримати задоволення вимог з вартості предмета іпотеки.

Заявою від 18.01.2011р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь 51689,52 долара США, що у гривневому еквіваленті складає 410647,39гр., із них заборгованість за основною сумою –34650 долара США, заборгованість за відсотками 10323,30 долара США, пеня за порушення строків погашення кредиту –1074,15 долара США, пеня за відсотками 3 892,07 долара США, штраф за порушення іпотечного договору –1750 долара США. В іншій частині позовні вимоги залишив без змін.

В судове засідання представник позивача не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Належним чином повідомлені відповідачі в судове засідання також не прибули, з причин визнаних судом неповажними.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.

20.12.2006р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 397П. Згідно умов договору відповідачу ОСОБА_1 була відкрита відклична поновляєма кредитна лінія з лімітом 35000 доларів США зі сплатою 12% річних. Додатковою угодою від 17.11.2008р.  була збільшена кредитна ставка до 16% річних. Для надання кредиту та обліку нарахованих відсотків позивачем було відкрито відповідні рахунки. Згідно пп. 1.1., 3.1 кредитного договору відповідач ОСОБА_1 повинен повернути кредит до 17.12.2010р. та щомісячно сплачувати відсотки. Однак, відповідач ОСОБА_1 свої зобов’язання за договором не виконав, у зв’язку з чим утворилась заборгованість яка складається з заборгованості за кредитом –34650 доларів США, заборгованість по нарахованих але не сплачених відсотках –10323,30 долара США, пеня за порушення строків погашення кредиту –1074,15 долара США, пеня за відсотками 3 892,07 долара США.

Зазначені обставини підтверджуються: копією кредитного договору (а.с.17); вимогою про дострокове погашення заборгованості (а.с.24); витягом з особового рахунку (а.с.27- 66, 91-93) в якому відображені дати отримання кредитних коштів та погашення кредиту; розрахунком заборгованості (а.с.151).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог ЦК України,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом, по нарахованих але не сплачених відсотках, пені за порушення строків погашення кредиту та пеня за відсотками обґрунтовані відповідним доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Разом з цим суд не може погодитись з вимогами позивача в частині стягнення на відповідача ОСОБА_1 1750 долара США (13902гр. 88коп.) у якості штрафу за порушення іпотечного договору  відповідачем ОСОБА_2, оскільки такі наслідки за невиконання кредитного договору не передбачені ні самим договором ні законодавством України.

В частині позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання,  забезпеченого  заставою, заставодержатель  набуває  право  звернення  стягнення  на предмет застави. За рахунок предмета  застави  заставодержатель  має  право задовольнити в повному обсязі свою вимогу,  що визначена на момент фактичного задоволення,  включаючи  сплату  процентів,  неустойки, відшкодування    збитків,    завданих   порушенням   зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених   у  зв'язку  із  пред'явленням  вимоги,  якщо  інше  не встановлено договором.

Згідно ст. 590 ЦК України звернення стягнення на  предмет  застави  здійснюється  за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 7 договору іпотеки (а.с.19) передбачено право позивача вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки, яке може бути звернено за рішенням суду.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду в сумі 1820гр. підтверджені відповідним квитанціями (а.с.2,3) та підлягають відшкодуванню відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 589, 590, 625 ЦК України, суд -

вирішив:

Позов ПАТ «Брокбізнесбанк»- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк»заборгованість за кредитним договором № 397П від 20.12.2006р. в сумі 396 744 (триста дев’яносто шість тисяч сімсот сорок чотири) гривні 51 копійка та 1820 (одну тисячу вісімсот двадцять) гривень у відшкодування судових витрат.

Звернути стягнення на предмет іпотеки –будинок № 14 з господарськими та побутовими спорудами  по вул. Херсонська у м. Луганську, що належить на праві власності ОСОБА_2.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий: