Справа № 2а-1756/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 березня 2011р. Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого - судді Масенко Д.Є.,

при секретарі - Філатовій Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС роти супроводження Негробова Сергія Володимировича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

20 грудня 2010р. позивач звернулась до суду з позовом до відповідача та просив: скасувати постанову ВВ № 208469 від 17.12.2010р. в справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на наступне.

17.12.2010р. ІДПС Негробова Сергія Володимировича була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності по ст. 122 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу 510гр. за порушення вимог п. 18.8 ПДР України.

Однак, позивач вважає постанову необґрунтованою з тих підстав, що ним не було порушено ПДР, оскільки під час початку ним руху він знаходився попереду трамваю, який здійснював посадку-висадку пасажирів, у крайній правій смузі на перехресті, де зупинився на заборонний сигнал світлофору, у зв'язку з чим не міг перешкодити пішоходам.

В судове засідання позивач не прибув, до його початку подав письмову заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності.

Відповідачі належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи,  в судове засідання не прибули, причин неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило, що відповідно до положень ст. 128 КАС України є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена у вищестоящій орган, (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міжміський суд, у порядку визначеному КАС України з особливостями, встановленими КУпАП.

На підставі ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження адміністративних актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування знаходження) позивача.

Таким чином,  порушень територіальної підсудності не встановлено, оскільки позивач мешкає в Ленінському районі м. Луганська та оскаржує акт індивідуальної дії.

Як встановлено в судовому засіданні постановою ІДПС Негробова Сергія Володимировича позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 18.8 ПДР України по ст. 122 ч.2. КУпАП у вигляді штрафу 510гр. за те, що 17.12.2010р. о 07:51г. він, керуючи автомобілем, почав рух при відкритих дверях трамваю, який стояв зупинці та здійснював посадку-висадку пасажирів.

Згідно ст. 122 ч. 2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів  під  час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

          Статтею 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Однак відповідачем зазначені вимоги ст. 71 КАС України не виконані, доказів щодо правомірності рішення, суду не надав. Крім того, суд приходить до висновку про заперечення відповідачем адміністративного позову, оскільки відповідач свого представника в суд не направив, заяви про визнання позову не надав.

          З огляду на викладене суд вважає можливим прийняти до уваги посилання позивача на відсутність з його боку порушень вимог ПДР України. Обставини, про наявність в діях позивача порушень п. 8.4 ПДР України, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.7), суд до уваги не приймає, оскільки позивачем у протоколі зазначені заперечення проти цього, які відповідачем не спростовані.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позову у зв'язку з чим він підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19,128 КАС України, ст. ст. 251, 288 КУпАП, ПДР України, суд -

постановив:

          Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову ВВ № 208469 від 17.12.2010р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу 510гр. - скасувати.

          Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: