ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
26.09.2006 року Справа № 8/445н-ад
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Бородіної Л.І.
суддів Іноземцевої Л.В.
Лазненко Л.Л.
Судова колегія призначена розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 у складі головуючого судді Якушенко Р.Є., суддів Іноземцевої Л.В., Лазненко Л.Л. Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 у зв’язку з відпусткою виключено зі складу судової колегії головуючого суддю Якушенко Р.Є. та введено до складу судової колегії головуючого суддю Бородіну Л.І.
При секретарі
судового засідання Мартинцевій Н.М.
та за участю представників сторін:
від позивача Мерзлякова В.П., за дов. від 10.01.2006 № 10-02
Натикач Г.В., за дов. від 25.09.2006 № 10-47
Кондратенко І.О., за дов. від 26.09.2006 № 05-48
від відповідача Турський В.П., за дов. від 26.09.2006 № 29323/10
Погорецький В.В., за дов. від 02.06.2006 № 15296/10
Розглянувши
апеляційну скаргу Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції
в Луганській області, м.Алчевськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 07.07.2006
у справі № 8/445н-ад (суддя Середа А.П.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства
„Алчевський коксохімічний завод”, м.Алчевськ
до відповідача Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції
в Луганській області, м.Алчевськ
про визнання нечинним повідомлення-рішення
Суддя-доповідач Бородіна Л.І.
Постановою господарського суду Луганської області від 07.07.2006 у справі № 8/445н-ад (суддя Середа А.П.) задоволений позов Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) “Алчевський коксохімічний завод”, м.Алчевськ, до Алчевської об”єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) в Луганській області, м.Алчевськ: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 25.04.2006 № 0000022310/2 про донарахування ВАТ „Алчевський коксохімічний завод” податкового зобов”язання з податку на прибуток у сумі 227615 грн. 00 коп., з яких: 155650 грн. 00 коп. –основний платіж, 71965 грн. 00 коп. –штрафні санкції. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ „Алчевський коксохімічний завод” державне мито у сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду з посиланням на частину 2 статті 19 Конституції України, статтю 3 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні”, статті 458, 462, 482, 489, 494, 507 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) мотивована безпідставністю висновку Алчевської ОДПІ щодо зайвого внесення ВАТ „Алчевський коксохімічний завод” до складу валових витрат суми 622545 грн. витрат на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації, оскільки договори за спірними операціями не є договорами про створення об’єктів права інтелектуальної власності, а тому витрати по придбанню продукції, яка отримана за цими договорами, правомірно віднесені позивачем до валових витрат виробництва відповідно до підпункту 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”.
У зв’язку з цим місцевий господарський суд дійшов висновку про неправомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 25.04.2006 № 0000022310/2 про визначення ВАТ „Алчевський коксохімічний завод” податкового зобов”язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 155650 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 71965 грн.
Алчевська ОДПІ (відповідач у справі) не погодилась з постановою суду і подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду скасувати через неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
В обгрунтування апеляційної скарги заявник вказує на те, що припущення позивачем завищення загальної суми валових витрат по операціях придбання нематеріальних активів у сумі 622545 грн. у 2004, 2005 роках сталося внаслідок включення позивачем до суми валових витрат витрати, пов’язані з отриманням продукції, яка є нематеріальним активом –об’єктом інтелектуальної власності за договорами з Українським державним науково-дослідним вуглехімічним інститутом (далі –УДНДВІ „УХІН" на виконання робіт по розробці науково-технічної продукції.
Відповідач вважає, що відповідно до пункту 1.2 статті 1, підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.3.9 пункту 8.3 статті 8 Закону „Про оподаткування прибутку підприємств” придбані нематеріальні активи позивач повинен був не включати до складу валових витрат, а самостійно визначити строк для нарахування амортизації за лінійним методом.
На думку відповідача суд дійшов помилкового висновку про відсутність у сторін за договорами додаткових угод між замовником та виконавцем, замовником та авторами об’єкту інтелектуальної чи промислової власності, угоди між авторами про розподіл майнових прав та дії цих прав на об’єкт інтелектуальної чи промислової власності, оскільки пунктом 1.6 договорів сторони домовилися, що науково-технічна продукція, що створена за договором, належить виконавцю і замовнику у рівній частині, що відповідає вимогам статті 430 ЦК України.
ВАТ “Алчевський коксохімічний завод” (позивач у справі) проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необгрунтованими та просить постанову господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з’ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
Алчевською ОДПІ в Луганській області проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ „Алчевський коксохімічний завод” за період з 01.04.2004 по 30.09.0505, про що складений однойменний акт від 28.12.2005 № 1372/231-10190816 (т.І, а.с.14-22).
Проведеною перевіркою встановлено, що ВАТ „Алчевський коксохімічний завод” відносило до складу валових витрат витрати в розмірі 622545 грн. по операціям з придбання від УДНДВІ „УХІН” нематеріальних активів, які підлягають амортизації.
Так, за період з 01.04.2004 по 30.09.2005 ВАТ „Алчевський коксохімічний завод” укладено з УДНДВІ „УХІН” 30 договорів на виконання робіт по розробці науково-технічної продукції (т.І, а.с.74-150, т.ІІ, а.с.1-150, т.ІІІ, а.с.1-38), перелік яких наведений в акті перевірки (т.І, а.с.16).
Відповідно до умов цих договорів сторони домовилися, що замовник (ВАТ „Алчевський коксохімічний завод” ) доручає, а виконавець (УДНДВІ „УХІН”) приймає на себе виконання відповідних робіт по розробці науково-технічної продукції за договорною ціною.
Пунктом 5.1 кожного договору сторони за договорами передбачили зобов’язання сторін по забезпеченню охорони прав створених об’єктів інтелектуальної власності, а саме:
в результаті виконання науково-технічної продукції (НТП) по цьому договору виникають права на інтелектуальну власність як у формі об'єктів промислової Інтелектуальної власності (відкриття, корисні моделі, НОУ-ХАУ) так і у формі об'єктів інтелектуальної власності (комп'ютерні програми, довідкові дані по матеріалах, технологіях, розрахункові методики, інструкції і т.п.). При цьому взаємовідносини між замовником та виконавцем регулюються наступними законами України, чинними в період дії договору:
- „Про охорону прав на промислові зразки";
- „Про охорону на прав на відкриття та корисні моделі";
- „Про охорону прав на визначення походження товарів";
- „Про авторське право та суміжні права", -
- Додатковими угодами між замовником та виконавцем, замовником та авторами об'єкту інтелектуальної чи промислової власності, угодою між авторами про розподіл майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності з моменту його виникнення, оформлення прав та дії цих прав на об'єкт інтелектуальної чи промислової власності та таке інше, - у межах чинного на той момент законодавства України.
Пунктами 6.1 та 6.2 договорів сторони за договорами передбачили, що науково-технічна продукція, створена в межах цих договорів, належить виконавцю і замовнику в рівній мірі; права замовника на результати робіт виникають після підписання актів здачі-приймання робіт та встановлення факту фінансових розрахунків замовника з виконавцем.
За даними документальної перевірки на виконання названих договорів позивач отримав від УДНДВІ „УХІН” науково-технічну продукцію, що підтверджено відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку.
Витрати на придбання науково-технічної продукції позивачем віднесено до складу валових витрат підприємства.
За результатами перевірки відповідачем встановлено порушення пункту 1.2 статті 1, підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.3.9 пункту 8.3 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого знижено податок на прибуток за період з 01.04.2004 по 30.09.2005 на суму 155650 грн., в тому числі по періодам:
Півріччя 2004 року –28400 грн.;
3 квартали 2004 року –42550 грн.;
2004 рік –92975 грн.;
І квартал 2005 року – 15625 грн.;
Півріччя 2005 року –42850 грн.;
3 квартал 2005 року – 62675 грн., та зроблено висновок, що ВАТ „Алчевський коксохімічний комбінат” не повинно було включати до складу валових витрат нематеріальні активи, придбані у УДНДВІ „УХІН”, а самостійно визначити строк для нарахування амортизації за лінійним методом, та нараховувати її починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому нематеріальний актив став пригодним для його використання. У разі, якщо придбана науково-технічна продукція за відповідними договорами не могла використовуватись за своїм призначенням до завершення остаточних етапів робіт, підприємство повинно було витрати на таке придбання акумулювати на рахунку 154 „Придбання (створення) нематеріальних активів”.
На підставі названого вище акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2006 № 0000022310/2, яким у зв’язку з порушенням пункту 1.2 статті 1, підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та відповідно до підпункту „б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 155650 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 71965 грн. (т.І, а.с.13).
Позивач, не погодившись з названим рішенням, 26.06.2006 звернувся з позовом до господарського суду Луганської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ від 25.04.2006 № 000022310/2 (а.с.2-10).
Постановою господарського суду Луганської області від 07.07.2006 задоволений позов з підстав, викладених вище (т.ІІІ, а.с.62-66).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає з огляду на наступне.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу визначені як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються , зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”).
Не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов’язані з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону (підпункт 5.3.2 пункту 5.3 статті 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”).
Термін „нематеріальний актив” визначений пунктом 1.2 статті 1 названого Закону в такому значенні: - об’єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку.
Відповідно до статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності –це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.
Об’єктами права інтелектуальної власності згідно зі статтею 41 Закону України від 07.02.1991 № 697-ХІІ „Про власність” є твори науки, літератури та мистецтва, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів і послуг, результати науково-дослідних робіт та інші результати інтелектуальної праці.
До об’єктів права інтелектуальної власності відповідно до статті 420 ЦК України, зокрема, належать:
літературні та художні твори;
комп'ютерні програми;
компіляції даних (бази даних);
виконання;
фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
наукові відкриття;
винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
раціоналізаторські пропозиції;
сорти рослин, породи тварин;
комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і
послуг), географічні зазначення;
комерційні таємниці.
З апеляційної скарги не вбачається, до якого об’єкта інтелектуальної власності відповідачем віднесено результати виконаних робіт за договорами між позивачем та інститутом.
Пояснення представника відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції щодо віднесення спірної продукції до такого об’єкта права інтелектуальної власності, як раціоналізаторські пропозиції, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вона не відповідає вимогам, встановленим главою 41 ЦК України щодо права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію.
Взагалі для визнання нематеріальними активів необхідно дотримання наступних умов:
по-перше, вони повинні бути об’єктами інтелектуальної власності;
по-друге, повинно бути документально оформлене право власності на такий об’єкт у встановленому законом порядку.
При наявності умов договорів, визначених в пункті 5.1 цих договорів, щодо зобов’язання сторін по забезпеченню охорони прав створених об’єктів інтелектуальної власності, сторонами за договорами не виконано суттєвої умови названого пункту (5.1) щодо укладення додаткових угод між замовником та виконавцем, замовником та авторами об’єкта інтелектуальної або промислової власності, угод між авторами про розподіл майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності з моменту його появлення, оформлення прав і дій цих прав на об’єкт інтелектуальної, або промислової власності тощо в межах чинного на той момент законодавства України.
Відсутність перелічених вище угод свідчить про те, що право на інтелектуальну власність в результаті виконання робіт за договорами між позивачем та інститутом не виникло.
Оскільки реєстрації права інтелектуальної власності не відбулося, і відповідно, немає визнання власності платника податку на об’єкт інтелектуальної власності, відсутні підстави враховувати результати робіт як нематеріальний актив.
Отже, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо недоведеності відповідачем того, що будь-який з об’єктів, перелічених у статті 420 ЦК України став результатом виконання будь-якого із укладених позивачем та інститутом договорів; що цей результат є об’єктом права інтелектуальної, у тому числі промислової інтелектуальної власності позивача, оформлений в порядку, встановленому відповідним законодавством.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідач не виконав вимоги частини 2 статті 71 КАС України, тобто не доказав правомірності свого рішення, яке оспорюється позивачем.
Відповідно до підпункту 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” витрати, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво та раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідницько-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання у господарській діяльності платника податку, - незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку, - відносяться до валових витрат платника податку.
Таким чином, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку про безпідставність прийняття відповідачем рішення про донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 155650 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 71965 грн. за заниження податку на прибуток, оскільки позивачем правильно віднесені витрати за придбання продукції за наведеними вище договорами до складу валових витрат, і порушення податкового законодавства в даному випадку, зокрема, щодо нарахування платником податку податкового зобов’язання з податку на прибуток, не відбулось.
З огляду на викладене апеляційна скарга Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області, м.Алчевськ не підлягає до задоволення, постанова господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, ч.5 ст.254, п.6 р.УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В :
1. Апеляційну скаргу Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області, м.Алчевськ на постанову господарського суду Луганської області від 07.07.2006 у справі № 8/445н-ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 07.07.2006 у справі № 8/445н-ад залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали складено 02.10.2006.
Головуючий суддя Л.І.Бородіна
Суддя Л.В.Іноземцева
Суддя Л.Л.Лазненко
Надруковано 5 примірників:
1 - до справи;
2 - позивачу;
3 - відповідачу;
4 - до наряду
5 –ГСЛО
Внесено