2-1864/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

03.06.2011 року                                                                                              м.Донецьк

Київський районний суд м.Донецька у складі

Головуючого судді- Л.М.ПАВЛЕНКО

При секретарі         -  Е.В.КОВАЛЬОВІЙ

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Київського райсуду м.Донецька справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору  дарування  квартири недійсним , надання додаткового строку  для прийняття та розподілу спадщини

                                                           В С Т А Н О В И В

08.02.2007 року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м.Донецька із позовом до ОСОБА_3, третьої особи –приватного нотаріуса ОСОБА_4 про визнання договору дарування квартири АДРЕСА_1 –недійсним.

В позові вказав, що 17.03.2006 року Приватним нотаріусом ОСОБА_4 посвідчений договір дарування квартири АДРЕСА_1. Згідно з цим договором даруватель ОСОБА_5, його матір, подарувала своїй доньці (обдарованій) ОСОБА_3  вказану квартиру. Обдарована є його рідна сестра. Мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.  У грудні 2006 року йому стало відомо, що належну матері квартиру вона за життя подарувала його сестрі, відповідачу по справі. Таким чином він не може успадкувати вказану квартиру.

Позивач стверджував, що його мати за життя хворіла, а тому не в змозі була підписати договір, оскільки не усвідомлювала свої дії. З таких підстав договір дарування просить визнати недійсним, надати йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері, та визнати  за ним право власності на ? частку вказаної квартири. Інших спадкоємців нема.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала. Суду пояснила, що позивач її рідний брат. Померла ОСОБА_5 є їхньою матір»ю. Вона піклувалася своєю матір»ю до самої її смерті.  Відповідач відвідував матір рідко. Нею не піклувався. За життя матір вирішила так сама та подарувала їй свою квартиру. Ніколи матір не страждала психічними розладами. Ніде з цієї причини на обліку не перебувала. Договір дарування вона підписала за своєю власною ініціативою. До самої своєї смерті вона була контактна. Підстав для визнання договору дарування недійсним нема. Просить відмовити в задоволені позову.

Подаровану їй квартиру вона вже оформила на себе та отримала свідоцтво про право власності.

Третя особа –приватний нотаріус ОСОБА_4 просила справу розглянути згідно із законом в її вітсутність.

Судом встановлено, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволеню з наступних підстав.

17.03.2006 року Приватним нотаріусом ОСОБА_4 посвідчений договір дарування квартири АДРЕСА_1. Згідно з цим договором  ОСОБА_5 (даруватель), подарувала своїй доньці (обдарованій) ОСОБА_3  вказану квартиру, що підтверджується договором дарування квартири АДРЕСА_1 від 17.03.2006 року посвідченим Приватним нотаріусом ОСОБА_4 Донецького  міського нотаріального округу  та зареєстрованому у реєстрі за № 699. Позивач ОСОБА_2 вважає, що порушене його право успадкувати частину вказаної квартири, оскільки мати ОСОБА_5 за життя страждала різними хворобами внаслідок чого  була в невзмозі підписати договір дарування та усвідомлювати значимість своїх дій. З таких підстав просив визнати договір дарування квартири недійсним. Питання про визнання свідоцтва про право власності на спірну квартиру, отримане відповідачкою по справі, позивач ОСОБА_2 не ставив. Суд не бере до уваги ствердження позивача про те, що  померла ОСОБА_5 не підписувала договір дарування АДРЕСА_1 та що вона на момент дарування не усвідомлювала значення своїх дій оскільки ці ствердження позивача спростовуються:  актом №359а/526а посмертної експертизи від 29.10.2009 року, проведеною  фахівцями  Донецького обласного центру судово –психіатричної експертизи   згідно із якою   ОСОБА_5 під час  укладення договору дарування  від 17.03.2006 року не страждала психічним  захворюванням, могла  усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними(а.с.99-113); висновком судово-почеркознавчої експертизи №4453/02  від  08.01.2008 року фахівців  Донецького науково-дослідницького  інституту  судових експертиз, згідно із яким  рукописний запис «ОСОБА_5» та підпис у договорі даруванні  квартири ВСР № 351295 від 17.03.2006 року  АДРЕСА_1  виконані ОСОБА_5. Обидва висновку експертиз суд повністю бере до уваги, оскільки вони не оспорювані та не спростовані  ніякими іншими доказами. Що стосується свідчень свідків  ОСОБА_6, ОСОБА_7,  ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_12, то вони зі свого розсуду свідчать про стан здоров»я померлої до її смерті та не можуть бути доказами психічного стану померлої, а тому, суд дійшов висновку, що вони не впливають на експертні висновки вказані вище.  За таких обставини суд дійшов висновку, що підстав для визнання недійсним договору дарування від імені ОСОБА_5 своєї квартири ОСОБА_3   згідно зі ст.203,215 ЦК України - немає. Таким чином вказана квартира  не може бути спадщиною на яку мав би право як спадкоємець першої черги позивач. Тобто спадкові права ОСОБА_2 не порушені. Підстав для надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини та розподілу спадщини згідно зі ст.ст.1272,1261 ЦК України нема. А тому суд відмовляє позивачу в задоволені позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10,11,12,60,174,212,213,214,215,218 ЦПК України, ст..ст. 203,215,1261,1272 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В

Відмовити ОСОБА_2 в задоволені позову до ОСОБА_3 про визнання недійсним  договору дарування квартири  АДРЕСА_1, зареєстрованого у реєстрі за №699 приватним нотаріусом  ОСОБА_4 Донецького міського  нотаріального округу 17.03.2006 року  та наданні додаткового строку  для прийняття спадщини  та визнанні  права власності на ? частку вказаної спадкової квартири на праві успадкування за законом.

Рішення суду може бути оскаржене у 10 денний строк  до Апеляційного суду Донецької області.

СУДДЯ                                       Л.М.ПАВЛЕНКО