Крюківський районний суд м.Кременчука

Справа №  1-59/11

.

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25.02.2011м.Кременчук

                                                                                                                                                                  Крюківський райсуд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді : Маханькова О.В.

при секретарі –Скічко Н.В. ,

за  участю прокурора –Могильчук О.Ю., Семеняченко Н.О.

адвокатів     -  ОСОБА_1.,  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальну справу за обвинуваченням:

-  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. ІНФОРМАЦІЯ_2,  гр-н  України, українець, не одружений, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює , проживає  ІНФОРМАЦІЯ_4,  в силу ст.89 КК України не судимий,

     -  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродж. ІНФОРМАЦІЯ_6, українець, гр.-н України, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працює, не одружений, проживає ІНФОРМАЦІЯ_8,  раніше не судимий,

    у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.186  КК України , -  

                                                                     В С Т А Н О В И В:

           Підсудні  ОСОБА_3,ОСОБА_4  вчинили злочини  за наступних  обставин:

           Епізод № 1    

           28.05.2010 року, близько 22 год. 00 хв.  гр. ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_4, групою осіб, діючи з прямим умислом, направленим  на відкрите викрадення чужого майна, неподалік магазину «Фокстрот»по вул. Першотравневій в м. Кременчуці,  реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в поєднанні з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров*я, відкрито заволоділи майном  громадянина ОСОБА_5,   а саме мобільним телефоном “SAMSUNG S 5230”, заподіявши останньому матеріального збитку на суму 800 (вісімсот) гривень. З місця злочину зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

Епізод №2

30.05.2010 року, близько 17.00 год., гр. ОСОБА_3. діючи за попередньою змовою із гр. ОСОБА_4, повторно, групою осіб, неподалік зупинки громадського транспорту “ Залізничний вокзал” по вул. Халаменюка в м.Кременчуці, діючи з прямим злочинним умислом, направленим на відкрите викрадення чужого майна, а саме майна громадянина ОСОБА_6, та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, відкрито заволоділи майном гр. ОСОБА_6, а саме мобільним телефоном “SAMSUNG Е 90”. З місця злочину зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

Згідно експертного товарознавчого дослідження № П-209 від 09.06.2010 року вартість телефону становить 450 /чотириста п’ятдесят/ грн.

         В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, пояснивши  про обставини вчиненого, як вказано в описовій частині вироку.

          В судовому засіданні  підсудний  ОСОБА_3 свою  вину  визнав повністю  та пояснив  про  обставини вчиненого,  як вказано в описовій  частині вироку.

          Незважаючи на повне  визнання підсудними  своєї вини, їх  вина у вчиненні встановлених судом злочинів повністю доведена доказами, що містяться в матеріалах справи, які ніким  з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими а також наступним  :

         Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 28.05.2010 року він разом зі  своєю  дівчиною знаходились біля магазину “Фокстрот” по вул. Першотравневій в м.Кременчуці., коли до них сталі чіплятись двоє хлопців. Тоді вони встали та пішли , але їх наздогнали ці хлопці, один з них, якого він впізнав був ОСОБА_3, вдарив його в живіт, вихопили телефон та пішли, але попередили, що в разі звернення їм буде погано, особливо дівчині. Шкода йому повністю відшкодована, прохав суд суворо не карати підсудних.

          Потерпілий  ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив , що дійсно 30.05.2010 року він знаходився біля магазину “Амстор” по вул. Халаменюка, коли до нього підійшов ОСОБА_3 та попрохав його надати йому телефон, щоб зателефонувати. ОСОБА_3 витягнув  його сім карту з його телефону та вставив свою, намагався зателефонувати. В цей час до них підійшов ОСОБА_4 , якого він раніше знав. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 раптом  пішли в напрямку  залізничного вокзалу. Він намагався їх зупинити, але вони стали йому погрожувати та щоб він забув про телефон. Потім вони побігли, а він залишився на місці, тому що злякався їх погроз. Шкода повністю відшкодована, прохав суд не позбавляти волі підсудних.

       Крім показів потерпілих та свідків  їх вина також підтверджується

- з’явлення із зізнанням ОСОБА_3./ а.с. 80/, відповідно до якого, підсудний розповів про обставини вчинення злочинів.

- протокол усної заяви ОСОБА_7, відповідно до якої потерпілий повідомив про обставини справи/ а.с. 70/,

- витяг з журналу реєстрації закупок мобільних телефонів, відповідно до якого підсудний ОСОБА_3 здав викрадений мобільний телефон / а.с. 79/

- протокол огляду місця події /а.с. 99/ відповідно до якого. встановлено місце вчинення злочину.

- висновок експертного товарознавчого дослідження № П-209, відповідно до якого встановлена вартість викраденого телефону / а.с.111/.

-          протокол зводин віч- на - віч між підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до якого підсудні підтвердили про обставини вчинення злочинів. /а.с. 136/.

-          протокол  пред’явлення фотознімків для впізнання, відповідно до якої потерпілий ОСОБА_7 вказав на осіб , які вчинили злочин /,а.с. 201/

-          та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

          Підсудні  ОСОБА_8, ОСОБА_4. вірно розуміють  зміст  обставин  справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

           Приймаючи до уваги пояснення підсудних, оцінюючи всі  зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих ними злочинів.  

          Дії  підсудного  ОСОБА_3  суд кваліфікує  за ч.2 ст. 186 КК України , як  відкрите викрадення чужого майна поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров*я  потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, вчинений повторно.

            Дії  підсудного ОСОБА_4 суд кваліфікує   за ч.2 ст. 186 КК України , як  відкрите викрадення чужого майна поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров*я  потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, вчинений повторно.

           Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння, вчиненого підсудними, всі  обставини по справі   в їх сукупності, особи підсудних,  які щиро розкаялись у вчиненому, явку із зізнанням сприяли розкриттю злочину, вину  визнали  повністю, добровільне відшкодування  завданої потерпілим шкоди, думку потерпілих  і визнає ці обставини  пом’якшуючими покарання.

          Обставин, що обтяжують  покарання згідно  ст. 67 КК  України , судом не встановлено.

          Щодо особи підсудного ОСОБА_4 суд враховує зокрема те, що підсудний  раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, його молодий вік, задовільну характеристику особи підсудного, повне відшкодування спричиненої шкоди, думку потерпілих, які прохали суд суворо не карати підсудних , як обставини, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів і суд приходить до  переконання про можливість  виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_4. з застосуванням ст ст.75,76 КК України,  без  ізоляції від суспільства. Саме таке покарання на думку  суду буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_4. та попередження  нових злочинів.

            Щодо особи підсудного  ОСОБА_3, суд враховує зокрема  те,  що підсудний в силу ст.89 не судимий,  посередньо характеризується  за місцем проживання, повне відшкодування спричиненої шкоди, думку потерпілих, які прохали суд суворо не карати підсудних, стан його здоров*я ( ознаки вродженого недоумства у вигляді легкої розумової відсталості а.с. 151), як обставини, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів і суд приходить до  переконання про можливість  виправлення і перевиховання підсудного  ОСОБА_3 без  ізоляції від суспільства. Саме таке покарання на думку  суду буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_3  та попередження  нових злочинів.

          Запобіжний захід підсудним  ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити попередній –підписку про невиїзд.

           Щодо заявлених цивільних позовів  суд виходить з наступного.

           Відповідно до ст. 328 КПК України постановляючи обвинувальний висновок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

          В зв’язку з тим , що потерпілим повністю відшкодована завдана шкода  та вони відмовились від заявлених позовів, дане питання в судовому засіданні не розглядалось.

           Речові докази по справі суд вважає за необхідне повернути власникам.

           Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд –

                                                                     З А С У Д И В :

         ОСОБА_3 визнати винним  та призначити покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі  строком на 5 \п*ять \ років .         

        Відповідно  ст. 75 КК України   звільнити  засудженого  ОСОБА_3  від  відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши  3 \ три \ роки   іспитового строку.

         Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж  іспитового  строку  на засудженого ОСОБА_3  покласти обов’язки:

-  не виїжджати за межі України на постійне  проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-  періодично  з’являтися  для реєстрації в органи кримінально –виконавчої системи,

-  повідомляти органи КВС про зміну  місця проживання, роботи;

          Запобіжний захід  засудженому  ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу, залишити попередній  -  підписку про невиїзд.  

          ОСОБА_4   визнати винним  та призначити покарання  за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі  строком на 5 \п*ять \ років

         Відповідно до  ст. 75  КК України   звільнити  засудженого  ОСОБА_4   від  відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши  3 \ три \ роки   іспитового строку.

           Зобов’язати  засудженого ОСОБА_4 впродовж  іспитового  строку :

-  не виїжджати за межі України на постійне  проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-  періодично  з’являтися  для реєстрації в органи кримінально –виконавчої системи,

-  повідомляти органи КВС про зміну  місця проживання, роботи;

             Запобіжний захід  засудженому  ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, залишити попередній  -  підписку про невиїзд..  

             Речові докази по справі, відповідно до ст. 81 КПК України, які передані на зберігання потерпілим., залишити потерпілим.           

             Вирок  може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги через Крюківський райсуд м. Кременчука протягом  15 діб з дня його проголошення, а засудженим, які перебувають під вартою, в той же строк  з моменту отримання копії вироку.

       Головуючий  суддя:                                                                                                   Маханьков О.В