УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 11-182/11
Стаття ч.3ст187
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Велидчука В.М.
суддів Крижанівсього В.В., Ткача С.О.
за участю
прокурора Філя С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2011 року яким,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, не працюючий, відповідно до правил ст. ст..89 КК України не судимий, засуджений за:
ч. 3 ст. 187 КК України на 7 ( сім) років позбавлення волі.
Запобіжний захід – тримання під вартою.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 825 гривень 60 копійок витрат на проведення експертиз.
ОСОБА_1 засуджений за те, що 31 серпня 2010 року ,близько 01 години ночі , перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою заволодіння чужим майном, підійшов до будинку, що розташований по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2, руками витягнув шибку вікна, і через утворений отвір проник в середину будинку, де погрожуючи застосуванням ножа та насильства, небезпечного для життя чи здоров’я потерпілої, відкрито заволодів її грошима в сумі 200 гривень.
В апеляції прокурора ставиться питання про зміну вироку і не призначення щодо засудженого додаткового покарання у виді конфіскації майна. Посилається апелянт на те, що в справі наявні обставини, що пом'якшують покарання, які дають підстави для застосування ст.69 КК України і не призначення щодо засудженого додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав доводи апеляції, перевіривши справу та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів визнала, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
При обранні покарання засудженому, суд першої інстанції не дотримався вимог загальних засад призначення покарання передбачених ст. 65 КК України. Додаткове покарання у виді конфіскації майна установлене у санкції статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, засудженому не призначено. Зазначене свідчить про неправильне застосування закону, яке полягає в тому, що не прийнявши рішення щодо додаткового покарання засудженому, суд допустив неповне застосування кримінального закону, який підлягав застосуванню. Оскільки вироком засудженому додаткове покарання судом першої інстанції не призначено, то вирок, в цій(як не існуючій) частині - не може бути змінено апеляційним судом.
Крім цього, колегія зазначає, що питання про доцільність застосування ст.69 КК щодо засудженого, судом взагалі не обговорювалося.
Разом з тим, за правилами діючого законодавства, в разі попереднього обговорення питання про доцільність застосування ст.69 КК і в залежності від наявності передбачених законом для цього підстав, суд міг прийняти рішення про застосування більш м’якого покарання (в тому числі і про не призначення додаткового покарання), або інше передбачене законом. Суд не дотримався зазначених вимог закону і без застосуваннянаведення відповідних мотивів щодо цього.
З врахуванням вищенаведеного, та тієї обставини, що в апеляції фактично йдеться не про зміну вироку, а про його доповнення шляхом прийняття рішення щодо додаткового покарання засудженому( що входить в компетенцію суду першої інстанції), підстав для задоволення апеляції немає.
Керуючись ст.ст.365, 366, КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2011 року щодо ОСОБА_1, залишити без задоволення, а вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2011 року щодо нього , без зміни.
Судді: