Справа № 2-1491/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

12 липня 2011 року  Євпаторійський міський суд АР Крим у складі:

                      головуючого судді                                                           Кротової Л.В.

                      при секретарі                                                              Дарсавелідзе Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії  позовну заяву  ОСОБА_1 до ОСОБА_13, діючої також в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа –орган опіки та піклування Євпаторійської міської ради, про виселення та вселення його у домоволодіння

В С Т А Н О В И В :

     ОСОБА_1  звернувся з позовом, уточненим під час судового розгляду( а.с.36)  до ОСОБА_13.,  діючої також в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення та вселення його у домоволодіння.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що йому належить  будинок №АДРЕСА_2. У вказаному домоволодінні він проживав разом з цивільною дружиною ті її сином. ОСОБА_13. являється його донькою, вона  зареєстрована у домі, але тимчасово  після весілля уходила жити до чоловіка, а в 2008 році разом зі своїми неповнолітніми  дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вселилася в його будинок. Разом з ними до його будинку вселилися відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6Ніякої згоди на вселення вказаних осіб він не давав, вони вселилися самовільно. 08.11.2008 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6  побили його за замовленням ОСОБА_13, в зв’язку з чим, він був змушений разом з дружиною та її сином залишити свій будинок та знімати житло, оскільки побоювався за своє життя. 19.04.2011 року він прийшов  до свого житла разом з працівниками міліції, але замки були змінені, ворота відчинив ОСОБА_5,  у двір їх не пустив.

         Просить усунути перешкоди у користуванні власністю –будинком № АДРЕСА_2, зобов’язати відповідачів звільнити  вказане домоволодіння, шляхом виселення, вселити  його та стягнути з відповідачів судові витрати.           

У судовому засіданні  позивач та його представник позовні вимоги підтримали, дали суду пояснення, аналогічні висловленому в позові.  Просили позов задовольнити.

         Відповідачі в судове засідання не з’явились, про час розгляду справи сповіщені належним чином (а.с.66).

             Суд, вважає за можливе розглянути справу за відсутністю вказаних відповідачів, на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи. В судовому засіданні  05.07.2011 року представник ОСОБА_13. –ОСОБА_8  представив   відгук на позовну заяву, згідно якого відповідачка позовні вимоги не визнала. Пояснила, що позивач являється її батьком. У вказаному домоволодінні вона проживає з 1990 року, коли її батьки  ще тільки починали будувати цей дім. В 2002 році померла її мати, батько з став проживати  з співмешканкою та її сином, в результаті чого в їх родині стали виникати конфлікти. Вона була змушена разом з дітьми переселитися в тимчасову споруду, в якій протікає  дах та відсутнє опалення. В даний час позивач не являється власником вказаного домоволодіння, оскільки  рішення суду , згідно якому за ОСОБА_1 було визнано право власності на спірний  самочинний будинок скасовано та направлено на новий розгляд, а в послідуючому вказаний позов залишений без розгляду. В неї  іншого житла не має, а тому в задоволенні позову просила відмовити.

         Представник 3-особи  служби у справах дітей виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради позов про виселення мати  та її дітей не визнала, просила в його задоволенні відмовити, позов про вселення позивача просила вирішити на розсуд суду.  

           Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

          З матеріалів справи ( а.с.46) вбачається, що  в домоволодінні  №АДРЕСА_2, який  на цей час являється самочинним та в суді вирішується питання про відміну його реєстрації на позивача (а.с.41-43),  постійно зареєстровані  ОСОБА_1, його донька ОСОБА_13., та онуки  ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Відповідачка ОСОБА_13., та її неповнолітні діти, постійно проживаючи в домі, набули права користування житлом , що відповідає вимогам ст. 9, 58, 64 Житлового кодексу України, а також положенням Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», тому позовні вимоги про їх виселення не мають законних підстав та задоволенню не підлягають. Такі самі права має і позивач, тому його позов про вселення підлягає задоволенню.

          Позовні вимоги про виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які згідно заяві позивача, постійно проживають в домі  без його згоди,  суд задовольняє на підставі наступного.

         Відповідачі ОСОБА_5 та  ОСОБА_6 зареєстровані відповідно даних ОГІРФО ГУ МВС України в АР Крим (а.с.19)  АДРЕСА_1 АДРЕСА_3, але по ствердженню позивача вони постійно проживають в його домі. Факт  їхнього проживання    підтвердили в суді свідки  ОСОБА_9 та ОСОБА_10, це міститься  в постановах правоохоронних органів (а.с.50-53) , тому письмові ствердження відповідачки  про те , що ці люди в домі не проживають , суд не бере до уваги.

 Згідно ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім,ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення інших осіб. При вселені відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_11 така згода від ОСОБА_1 не надавалася, фактично їх вселення є самовільним.   

Відповідно до вимог ст.109 Житлового кодексу України, виселення із зайнятого житлового приміщення  допускається лише на підставах, встановлених законом та здійснюється в судовому порядку. Статтею 116 Житлового кодексу України передбачено , що особи, самовільно  зайнявши житлове приміщення, виселяються без надання їм іншого житлового приміщення.   

Отже, за встановленими обставинами, вбачаються правові підстави для виселення ОСОБА_5 та  ОСОБА_6  з  домоволодіння по АДРЕСА_2 без надання їм  іншого житла.

Письмові заперечення  відповідачки про те , що у батька є житло в с. Українка Сімферопольського району АР Крим, правових підстав для  вирішення  спору не мають.   

Судові витрати підлягають розподілення відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.   

На підставі ст.ст. 317,321,391 ЦК України; ст.ст.50, 58 Житлового кодексу України, керуючись ст. ст.  10, 11, 58 –61, 209, 212 –215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

           Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

          Вселити  ОСОБА_1  у домоволодіння №АДРЕСА_2.

          Виселити з домоволодіння №АДРЕСА_2  ОСОБА_5 та  ОСОБА_6.

          В позові ОСОБА_1   до ОСОБА_13 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4  про виселення із домоволодіння №АДРЕСА_2 –відмовити.  

          Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через Євпаторійський міський суд в 10 - денний строк з дня його проголошення.

Під час судового засідання, яке відбулося 12 липня 2011р., була оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Відповідно до ст.209 ЦПК України рішення складено 15 липня 2011р.

СУДДЯ             /підпис/                                                          Л.В.КРОТОВА