Торезький міський суд Донецької області

Справа  № 2-а-4253/11

Категорія 99

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р. Торезький міський суд Донецької області в складі:

головуючої-судді                    Фролової Л.Д.

при секретарі                              Небелиці Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Торезі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Торезі про визнання дій противоправними, зобов’язання вчинити певні дії, -   

В С Т А Н О В И В :

          31.01.2011 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання дій протиправними та зобов’язання нарахувати і виплатити недоплачену державну соціальну надбавку як дитині війни. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" він як "дитина війни" має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В зв"язку з тим, що відповідач не здійснив відповідне нарахування та не виплатив доплату в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, просить зобов'язати  відповідача нарахувати до виплати щомісячну державну соціальну допомогу  з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року.

Позивач, повідомлений в установленому порядку про час та місце розгляду справи до суду не з’явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність.

Відповідач, повідомлений в установленому порядку про час та місце розгляду справи, до суду свого представника не направив. Надав суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв*язку з порушенням позивачем строку звернення до суду.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку.

Ухвалою суду від 23.02.2011р. відкрито провадження за адміністративним позовом.  

          Розглянувши у судовому засіданні клопотання управління Пенсійного фонду України в м.Торезі від 04 травня 2011 року суд врахував доводи суб*єкта владних повноважень та вважає їх обґрунтованими, а клопотання таким, що підлягає задоволенню.  Судом  перевірені   причини пропуску позивачем строку на звернення до суду і вони визнанні   не поважними.   

Як на час подання  позову, так і на момент прийняття судом   постанови відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.  Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

На підставі викладеного, судом без розгляду залишається  адміністративний позов в частині вимог з 01.05.2010 по 31.07.2010 року, а в іншій частині вимоги позивача вирішуються судом по суті.   

             Судом встановлено, що позивач  перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Торезі Донецької області і отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням  (а.с.4). На момент звернення позивача до суду, нарахування позивачу доплати до пенсії в сумі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідачем не здійснено (а.с.16).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

         Згідно з частинами 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.   

Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що не заперечується відповідачем.

           Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

           Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 1-29/2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону. Також, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", яким внесено зміни до ст.ст. 5, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

          Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.  

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

           Статтею 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

          Враховуючи викладене, в контексті положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до   пенсії мінімальний розмір пенсії за віком , оскільки в даному випадку  він  є  вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни, що на думку суду, не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

            Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності. Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню, а саме в частині зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну 30 % надбавку до пенсії як дитині війни за період з 31 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

 Керуючись ст.1, 3, ч.2 ст.6, ст.8, ч.2 ст.19, ст.22, ст.46, ч.1 ст.50, 92,152 Конституції України, Законами України “Про соціальний захист дітей війни”,“Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,“Про прожитковий мінімум”,“Про державні та соціальні стандарти та Державні соціальні гарантії”,“Про Державний бюджет України на 2010 рік”, Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року N6-рп/2007, від 22.05.2008р. №10-рп, ст.ст. ст.2,8,9,10,69-71,79,99,100,102,104,105,158- 163,186,254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги  ОСОБА_2 за період з 01.05.2010 р. по 31.07.2010 р. залишити без розгляду.

Задовольнити позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Торезі  про зобов’язання здійснити нарахування та виплатити підвищення до пенсії, як дитині війни .                                                               

          Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в  місті Торезі Донецької області  неправомірною, зобов’язати управління Пенсійного фонду України в  місті Торезі Донецької області  здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 31 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року, згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням виплачених сум.

Стягнути  з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 -  3 грн. 40 коп.  сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Торезький міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя           Л. Д. Фролова