Справа № 2-145/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24.06.2011року                                                                                с. Роздольне

Роздольненський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді                    –                    Абеляшева О.В.,

при секретарі                              –                    Оголь О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого             Акціонерного Товариства  «Державний Ощадний банк України»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Відкритого  Акціонерного Товариства  «Державний Ощадний банк України»про дострокове розірвання кредитного договору припинення нарахування відсотків,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите Акціонерне Товариство  «Державний Ощадний банк України»(далі банк) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави. Свої вимоги обґрунтовує тим, що між банком та ОСОБА_1  було укладено кредитний договір на суму 81 000 грн., та було укладено договір застави транспортного засобу. Відповідач  ОСОБА_1 свої зобов’язання перед банком належним чином не виконує у зв’язку з чим виникла заборгованість та банк просить звернути стягнення на предмет застави.     

Представник позивача у судовому  засіданні  позов підтримала, наполягала на його задоволенні.

Представник відповідача -  ОСОБА_1 у судовому  засіданні проти позову заперечувала, та пояснила, що відповідач виконує умови кредитного договору, сума заборгованості значно менша ніж зазначено у позові. Крім того, договір застави транспортного засобу не був посвідчений нотаріально тобто не була виконана форма угоди, що відповідно до норм діючого законодавства вона є нікчемною тобто такою, яка не породжує взаємні права та обов’язки у сторін.

Також відповідач - ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву про дострокове розірвання кредитного договору та припинення нарахування відсотків. Свої вимоги мотивував тим, що до 01.10.2008 року він належним чином виконував свої зобов’язання по кредитному договору, однак, в жовтні 2008 року суттєво змінилися обставини, якими він керувався коли укладав кредитний договір, що відповідно до ст. 652 ЦК України є підставою для розірвання договору. Суттєва зміни обставин пов’язана зі зміною валютного курсу у державі, наявністю мирової фінансової кризи, а також той факт, що він потрапив у ДТП та довгий час чекав страхових виплат.

Представник відповідача за зустрічним позовом - ВАТ  «Державний Ощадний банк України», заперечував проти зустрічного позову та пояснив, підстав, передбачених ст. 652 ЦК України для розірвання кредитного договору позивач не надав.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову та зустрічного позову слід відмовити на наступних правових підставах.

Судом встановлено, що між банком та  ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 130 від 25 червня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 81 000 гривень, зі сплатою 19 % щорічних строком на 60 місяців до 24 червня 2013 року.   Відповідно до п. 1.6 кредитного договору ОСОБА_1 зобов’язалася погашати отриманий кредит щомісяця рівними частинами не пізніше 24 числа кожного місяця в розмірі  1350 грн.  Однак ОСОБА_1,   належним чином не виконував свої зобов’язання за кредитним договором, відповідно до розрахунку заборгованості станом на 23.05.2011 р., складає 86 947,38 грн.,  оскільки він сплачував суми кредиту та відсотки             23.07.2008 р., 27.08.2008 р., 02.10.2008 р., 22.01.2009 р., а з 13.04.2009 року сплачував по 1000 грн., 1200 грн., та 1500 грн., які були надіслані на погашення відсотків  по кредиту на підставі п. 1.7 вказаного кредитного договору. Сума заборгованості за кредитом станом на 23.05.2011 року складає 86 947,38 грн., з яких: заборгованість по кредиту  -  70 840,00 грн., заборгованість по сплаті відсотків –6 795,05 грн., пеня за прострочення заборгованості по сплаті кредиту, відсотків –9 312,33 грн.      

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України за таких умов банк має право повернення всієї суми заборгованості, яка утворилася.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у строки, передбачені договором.

Таким чином, є усі підстави вважати відповідача таким, що порушив умови договору та має сплатити усю суму боргу.

Крім того, 27 червня 2008 року між банком  та  ОСОБА_1  було укладено договір застави  № 25  транспортного засобу автомобіля «ГАЗ 330232-414»номер шасі (кузова, рами) 33023080100613, Х9633023282319556, державний номер НОМЕР_1.

Згідно п. 3.1.5 вказаного договору, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов’язання за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави та його реалізації в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання заставодавцем зобов’язань за кредитним договором.

          Відповідно до ст. 572 ЦК України, в  силу  застави  кредитор  (заставодержатель) має право у разі   невиконання   боржником    (заставодавцем)    зобов'язання, забезпеченого    заставою, одержати   задоволення   за   рахунок заставленого  майна  переважно  перед  іншими кредиторами   цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

          Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про заставу», в силу застави екредитор має право в разі невиконання боржником (заставдавцем) забезпеченного заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна.

         Відповідно до ст. 577 ЦК України,   якщо  предметом застави є нерухоме майно,  а також в інших випадках,   встановлених   законом,   договір   застави   підлягає нотаріальномупосвідченню. Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви  заставодержателя  або  заставодавця  з  внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

          Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про заставу»(яка діяла на час укладання договору ви ще наведеного договору застави із змінами знесеними Законом № 1255-IV від 18.11.2003 р.), у випадку коли предметом застави є транспортні засоби обов’язкове нотаріальне посвідчення договору не вимагалося.

          А тому  заперечення представника ОСОБА_1 щодо нікчемності договору застави внаслідок порушення нотаріальної форми угоди не заснований на законі.

         Відповідно до ст. 589 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу»,   
у разі невиконання зобов'язання,  забезпеченого  заставою, заставодержатель  набуває  право  звернення  стягнення  на предмет застави. За рахунок предмета  застави  заставодержатель  має  право задовольнити в повному обсязі свою вимогу,  що визначена на момент фактичного задоволення,  включаючи  сплату  процентів,  неустойки, відшкодування    збитків,    завданих   порушенням   зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат,
понесених   у  зв'язку  із  пред'явленням  вимоги,  якщо  інше  не встановлено договором.

         Відповідно до ст. 590 ЦК України, ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу», звернення стягнення на  предмет  застави  здійснюється  за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель  набуває  право  звернення  стягнення  на предмет застави в разі,  коли  зобов'язання  не  буде  виконано  у встановлений  строк  (термін),  якщо інше не встановлено договором або законом. У   разі   часткового  виконання  боржником  зобов'язання, забезпеченого  заставою,  право  звернення  на   предмет   застави зберігається в первісному обсязі.

        Таким чином, оскільки судом встановлено  порушення ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором виконання якого забезпечено заставою, банк має право вимагати звернення стягнення на предмет застави –автомобіль «ГАЗ 330232-414»номер шасі (кузова, рами) 33023080100613, Х9633023282319556, державний номер НОМЕР_1.

          При цьому суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом.

          Обтяження рухомого майна реєструється в Державному реєстрі в порядку, встановленому Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», (ст. 11). Позивач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов’язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (ст.25 Закону). (Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин. Підготовлено суддею ВСУ ОСОБА_2).     

          Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, яке є в матеріалах справи, застава автомобіля, що  є предметом договору застави, укладеного між   ОСОБА_1 та банком зареєстрований в реєстрі, однак, банк  не надав доказів, що  до початку судового провадження він повідомив всіх обтяжувачів щодо початку такої процедури, а тому звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави до повідомлення інших обтяжувачів є передчасним, а тому у позову банку слід відмовити.  

          Що стосується вимог ОСОБА_1 за зустрічним позовом до банку про розірвання кредитного договору на підставі ст. 652 ЦК України, суд вважає необхідним зазначити наступне.    

          Відповідно до ст. 652 ЦК України,  у разі істотної зміни обставин,  якими сторони  керувалися при укладенні договору,  договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін,  якщо  інше  не  встановлено  договором  або  не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити,  вони не уклали б  договір  або уклали б його на інших умовах.

          Якщо  сторони  не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами,  які істотно змінились, або щодо його розірвання,   договір   може   бути   розірваний,   а  з підстав, встановлених  частиною  четвертою  цієї  статті,  -  змінений   за рішенням  суду  на  вимогу  заінтересованої  сторони  за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили  з  того,  що така зміна обставин не настане; 2) зміна  обставин  зумовлена  причинами,  які заінтересована сторона  не  могла  усунути   після   їх   виникнення   при   всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання  договору  порушило  б  співвідношення  майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того,  на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

          Зміна  договору  у  зв'язку  з  істотною  зміною  обставин допускається   за   рішенням  суду  у  виняткових  випадках,  коли розірвання договору суперечить суспільним  інтересам  або  потягне для  сторін  шкоду,  яка  значно перевищує затрати,  необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

          Крім того суд вважає, що «істотна зміна обставин»є оціночною категорією, законодавець у п. 2 ч. 1 ст. 652 ЦК дає визначення цього поняття, зауважуючи на тому, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Саме по собі зменшення прибутків позивача не є обставиною, яку можна віднести до форс-мажорних, а світова фінансова криза є явищем, яке не належить до обставин непереборної сили, що позбавляють позивача необхідності виконувати умови укладеного договору. Крім того, позивач не довів, що зміна умов договору викликана наявністю ідеальної сукупності всіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК, що є обов’язковою умовою для вирішення питання про зміну умов договору, а тому у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову  Відкритого Акціонерного Товариства  «Державний Ощадний банк України»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави –автомобіль «ГАЗ 330232-414»номер шасі (кузова, рами) 33023080100613, Х9633023282319556, державний номер НОМЕР_1, відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Відкритого  Акціонерного Товариства  «Державний Ощадний банк України»про дострокове розірвання кредитного договору припинення нарахування відсотків, відмовити.

Рішення суду  може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через Роздольненський  районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Суддя –