З А О Ч Н Е      Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

17 червня 2011 року                                                                                 м.Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі  головуючого судді Кравченко О.Ю.

           при секретарі  Солод Т.О.

          за участю позивача ОСОБА_1

           розглянувши у відритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, -  

ВСТАНОВИВ:

         Позивачка звернулась до суду з позовом про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. З відповідачем позивачка знаходилась у шлюбі з 07.03.1986 року по 19.08.2008 рік. За його проханням відповідач був зареєстрований в її квартирі але без права власності на жиле приміщення. Після розірвання шлюбу і по теперішній час відповідач у спірній квартирі не проживає. Крім цього він не сплачує плату за користування жилим приміщенням і комунальні послуги.  Просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням  - квартирою АДРЕСА_1  та зобов’язати СГІРФО Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області зняти його з реєстрації.

У судовому засіданні позивачка надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з’явився по невідомій суду причині, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав.

Представник третьої особи –СГІРФО Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області у судове засідання не з’явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ст.ст.224-225 ЦПК України, судом прийняте рішення про заочний розгляд справи. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд  оцінює  докази  за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується    на    всебічному,    повному,    об'єктивному    та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу (дружина, їх діти, батьки). Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.   

Відповідно до частини 3 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.   

Підстави позбавлення члена сім’ї права користування жилим приміщенням, яке належить громадянинові на праві власності, визначені ст. 405 ЦК України.

Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.   

Судом встановлено, що на підставі договору дарування позивачка є власницею квартири АДРЕСА_1 (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.6) шлюб між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано 19.08.2008 року.

Як вбачається з довідки з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у АДРЕСА_1 (а.с.11).

Згідно акту  СЕЗ від 03.06.2011 року відповідач ОСОБА_2 не проживає за вказаною адресою з 2003 року.

Дані обставини підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які суду пояснили, що за адресою АДРЕСА_1 відповідач не мешкає більше 6 років.

При таких обставинах, суд вважає доведеними доводи позивачки про те, що відповідач втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.

Вимога позивачки зобов’язання СГІРФО Краматорського МВ УМВС України у Донецькій області зняти відповідача з реєстрації за вказаною адресою задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 Закону України  від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»реєстрація місця  проживання  та  місця   перебування   особи здійснюється   відповідним   органом   спеціально   уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації  (далі  - орган реєстрації) в Автономній Республіці Крим,  областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.

Відповідно до ст. 7 цього Закону зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.   

          На підставі ст.ст.64, 156 ЖК України, ст.405 ЦК України, положень Закону Укрїани «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст.ст.3,8,10,60,212-215,223-225 ЦПК України, суд –                                                                        

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації, задовольнити частково.

         Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким , що втратив право користування житловим приміщенням у АДРЕСА_1 Донецької області.

У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.                                                                                                                              Апеляційна скарга на рішення Краматорського міського суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд.  

 Суддя:

Рішення ухвалене та надруковане у нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

             Суддя: