донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
26.09.2006 р. справа №8/297пн
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Кондратьєвої С.І. |
суддів | Калантай М.В., Старовойтової Г.Я., Судова колегія змінена Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.06р |
при секретарі | Черторижських К.І. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Цигулев С.Г. - по Дов. №69/16 від 04.01.06р., |
від відповідача: | АМСП ТОВ "Да-ЛВ" - Шубчинська Л.М. - по Дов. №34 від 13.01.06р. РВ Фонду держ. майна - Савченко В.В. - по Дов. №29 від 14.02.06р. , |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області м.Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 18.07.2006 року |
по справі | №8/297пн (суддя Ємельянов А.С.) |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" м.Маріуполь ( далі - Товарсивто) |
до | 1.Асоціації малих та спільних підприємств у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "ДА-ЛВ" м.Донецьк ( далі - АМПС у вигляді ТОВ "ДА-ЛВ") 2.Регіонального відділення Фонду державного майна України по донецькій області ( далі - Регіонального відділення Фонду) |
про | спонукання вчинити дії |
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2005 року Товариство звернулося з позовом до господарського суду Донецької області до відповідачів, АМСП у вигляді ТОВ „ДА-ЛВ” м.Донецьк, Регіонального відділення Фонду про усунення перешкод у користуванні цілісним майновим комплексом –базою відпочинку “Сокіл”, шляхом спонукання відповідачів прибрати з її території 32 вагончики-будиночки.
В обґрунтування позову послався на те, що 19.12.02р. Товариство придбало у закритого акціонерного товариства “Коксореммаш” по договору купівлі-продажу №4210 базу відпочинку “Сокіл”, яка знаходиться в селі Бердянське, по вул.. Морській 13а, Новоазовського району, Донецької області на земельній ділянці площею 2, 0812 га. АМСП у вигляді ТОВ„ДА-ЛВ” самовільно встановило вагончики-будиночки на території Широкінської сільської ради Новоазовського району та по цей час не має документів, які б підтверджували право користування земельною ділянкою розміром 0,4 га. Позивач направив АМСП у вигляді ТОВ„ДА-ЛВ” претензію, у якій запропонував у строк до 20.06.2005 року вивезти вагончики з території бази “Сокіл”. Підприємствопретензію не задовольнило та послалося на “домовленість по використанню вагончиків з іншим підприємством”, тобто з ЗАТ “Коксореммаш” (продавцем бази “Сокіл” позивачу). Зазначив, що встановлені без відповідного дозволу вагончики - будиночки створюють перешкоди позивачу у повноцінному користуванні цілісним майновим комплексом бази “Сокіл”.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.07.06р. у справі №8/297пн, ухваленим суддею Ємельяновим А.С., позов Товариства задоволено. Зобов”язано АМПС у вигляді ТОВ “ДА-ЛВ” та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м.Донецьк прибрати з території бази відпочинку “Сокіл” 32 вагончики-будиночки.
Прийняте судове рішення вмотивовано посиленням на ст..152 Земельного кодексу України, ст..48 Закону України “Про власність”, відповідно до яких власник, землекористувач, може вимагати усунення будь-яких порушень його права
Ухвалою від 08.08.06р. у справі №8/297пн Донецький апеляційний господарський суд порушив апеляційне провадження з перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Донецької області від 18.07.06р. за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України у Донецькій області м.Донецьк, в якій поставлено питання про скасування зазначеного судового акту. Скаржник посилається на те, що судом не повністю з”ясовані обставини, які мають значення для справи, невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, що суттєво вплинуло на вирішення справи та зазначив, що Регіональне відділення Фонду не має повноважень щодо розпорядження спірним майном, так як відповідно до п.3 Положення про регіональне відділення Фонду Державного майна України №412 від 15.06.94р. здійснює повноваження власника щодо майна, яке приватизується відповідно до прийнятих ним рішень, здійснює управління та розпоряджається майном, що перебуває у державній власності в процесі приватизації, отже, не має можливості усунути перешкоди в користуванні майном, в даному випадку воно здійснило лише повноваження орендодавця спірного майна, вважає, що спірне питання повинно вирішуватись з органом уповноваженим управляти спірним майном (Міністерство аграрної політики України). Також, послався на порушення господарським судом п.3,4 ст.84 Господарського процесуального кодексу України, так як вимоги зазначених статей не були застосовані.
У запереченнях поданих на апеляційну скаргу №99/8/297 від 14.08.06р. Товариство вважає, що рішення господарського суду Донецької області про задоволення позовних вимог у повному обсязі є правосудним, законним, обґрунтованим та підтримує його у повному обсязі.
Скаржник, позивач у судовому засіданні висловились на підтримку апеляційної скарги, заперечень на апеляційну скаргу з підстав в них наведених.
Відповідач-1, АМСП у вигляді ТОВ “ДА-ЛВ” м.Донецьк, не скористався своїм процесуальним правом на участь його представника у судовому засіданні апеляційної інстанції 05.09.06р., відзиву на позов не надав, в зв”язку з чим судова колегія дійшла висновку про необхідність відкладення розгляду справи.
26.09.06р. представник АМСП у вигляді ТОВ “ДА-ЛВ” в судове засідання з”явився, надав заперечення на апеляційну скаргу від 15.09.06р. №1596, просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 18.07.06р. у справі 38/297пн та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог Товариства відмовити з посиланням на те, що АМСП у вигляді ТОВ “ДА-ЛВ” є лише балансоутримувачем спірних будиночків, питання про їх місцезнаходження повинно бути узгоджене з Регіональним відділенням Фонду і Міністерством аграрної політики України, як органом уповноваженим управляти відповідним майном.
Заслухавши доводи повноважних представників сторін, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
19.12.02р. Товариство придбало у ЗАТ „Коксореммаш” по договору купівлі-продажу №4210 від 19.12.02р. цілісний майновий комплекс бази відпочинку „Сокіл, розташований в селі Бердянське по вул..Морська,13”а” Новоазовського району, Донецької області на земельній ділянці площею 2,0812га, який складається з 8 спальних будиночків, кухні, павільйону „Волна”.
З матеріалів справи вбачається, що на земельній ділянці наданій в користування Товариству розміщені 32 вагончика-будиночка, які не були предметом договору купівлі-продажу, однак займають 0,4га земельної ділянки, наданої для утримання і обслуговування бази відпочинку, одержані АМСП у вигляді ТОВ „ДА-ЛВ” від регіонального відділення Фонду на підставі договору №1149/2004 від 31.03.04р., яке раніше орендувало ОП „Донецький виноробний завод”, згідно Акту прийому-передачі цілісного майнового комплексу, який є додатком до цього договору, до складу комплексу, в тому числі іншого майна, входять 32 шт. будиночків контейнерного типу розмірами 6000х4000 типу „Дніпро”.
Згідно договору оренди землі №8159 від 15.10.04р. „орендодавець” –Широкинська сільська Рада і „орендатор” передали, а Товариство одержало в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 2,0811га для розташування бази відпочинку „Сокіл”, розташованої в с.Бердянське, Новоазовського району Донецької області по вул.. Морська,13а, Широкинської сільської Ради. До вказаного договору як невід’ємна його частина доданий план земельної ділянки, акт прийому-передачі цієї ділянки і Акт встановлення та узгодження меж орендованої земельної ділянки площею 2,0811га. Крім вказаних об”єктів, на ділянці по вул..Морській,13а наявні об”єкти, які не включені в договір купівлі-продажу, і якими користується позивач.
Після оформлення права власності на придбане майно бази і одержання в користування вищевказаної земельної ділянки за договором №4210 від 19.12.02р. з Широкинської міською радою, Товариство письмово звернулося до АМСП у вигляді ТОВ „ДА-ЛВ” з проханням вивези вагончики-будиночки або утилізувати їх у встановленому законом порядку, так як вони за призначенням не використовуються. АМСП у вигляді ТОВ „ДА-ЛВ” прохання Товариства не виконало.
Міністерство аграрної політики України листом від 15.03.04р. №05-07/145 повідомило, що при оформлені договору оренди державного майна 32 шт. будиночків контейнерного типу, які увійшли до цілісного майнового комплексу у відповідності до Закону України „Про перелік об”єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” ОП „Донецький виноробний завод” включено в зазначений перелік, тому Міністерство не дає згоди на їх приватизацію.
Зазначені будиночки рахуються на балансі АМСП у вигляді ТОВ „ДА-ЛВ”, знаходяться в аварійному стані і перший відповідач узгоджує питання з їх подальшого використання з Міністерства аграрної політики України і Фондом державного майна України.
Отже, з наведеного вбачається, що перший відповідач самовільно встановив спірні будиночки та не має документів, які б посвідчували його права користування спірною земельною ділянкою.
Господарським судом встановлено, що з вимогою усунути перешкоджання у користуванні земельною ділянкою позивач неодноразово звертався до відповідачів, на що отримував певні відповіді, які не вирішували спірне питання у досудовому порядку .
Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчудженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
Своє право власності на споруду та користування земельною ділянкою позивач довів і ця обставина скаржником не спростовується.
За таких обставин, висновок господарського суду про те, що землекористувач, власник будівлі вправі вимагати усунення будь-яких порушень його прав з боку інших осіб є правомірним.
Намагання скаржника перекласти певні обов”язки на іншу особу, яка на його думку є розпорядником державного майна не є доцільним.
Ніхто не спростовує того факту, що перший відповідач є балансо- утримувачем спірних будиночків і, що певні питання повинні узгоджуватись із Регіональним відділенням Фонду та Міністерством аграрної політики України, про те, відповідно до п.3, 4 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України №412 від 15.06.94р. основним завданням відділення є здійснення повноважень власника щодо майна, яке приватизується відповідно до прийнятих ним рішень, здійснення повноважень орендодавця державного майна, відповідно до покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень здійснює управління та розпоряджається майном підприємств, установ і організацій, що перебуває у державній власності в процесі приватизації.
Всі учасники процесу залучені по справі особи мають інтерес до спірних споруд, є особами зацікавленими, та зобов”язальними.
Враховуючи принцип змагальності судового процесу, положень ст..ст.2,3,6 Закону України „Про судоустрій” суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів усім су”єктам правовідносин незалежно і неупереджено.
Посилання скаржника на порушення п.3,4 ст.84 Господарського процесуального кодексу України є помилковим та не є підставою для спростування висновку суду та скасування рішення.
Статтею 42 ГПК України закріплюється, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Стаття 43 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданням суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об”єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд перевірив обґрунтованість і правильність заявленої позивачем вимоги.
При прийнятті рішення господарський суд врахував ці положення Господарського процесуального кодексу України та дійшов обґрунтованого висновку щодо наявних підстав для задоволення позову.
Розглядаючи справу, та приймаючи рішення, господарський суд не припустився порушення господарського процесуального законодавства, яке б давало підстави для скасування або зміни рішення у розумінні положень ст..104 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2006року у справі №8/297пн залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2006року у справі №8/297пн залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
За згодою присутніх повноважних представників сторін у судовому засіданні 26.09.06р. були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду.
Головуючий Кондратьєва С.І.
Судді: Калантай М.В.
Старовойтова Г.Я.
Надруковано: 7 прим.
1. позивачу
2. відповідачам
1 у справу
2 ДАГС
1 ГСДО