ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2011 року Справа № 5005/4363/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шуби І.К. (доповідач),
суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.,
при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес», м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2011р. у справі №5005/4363/2011
за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Структурної одиниці "Дніпропетровських міських електричних мереж", м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес», м. Дніпропетровськ
про зобов'язання укласти додаткову угоду
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 –провідний юрисконсульт, довіреність №139 від 20.04.2011р.;
від відповідача: ОСОБА_2 –юрисконсульт, довіреність №34 від 17.06.2010р.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2011 року відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Структурної одиниці "Дніпропетровських міських електричних мереж" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про зобов’язання відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес» (далі - відповідач) укласти додаткову угоду в зв’язку з необхідністю внесення змін до договору про постачання електричної енергії та стягнення витрат по оплаті державного мита та інформаційно –технічного забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2011р. по справі №5005/4363/2011 (суддя Дубінін І.Ю.), позов задоволено в повному обсязі. Зобов'язано відповідача укласти з позивачем додаткову угоду та стягнуто з відповідача на користь позивача - 85 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване тим, що позивачем на адресу відповідача було направлено лист з двома примірниками додаткової угоди до основного договору №17-1 СПЦ від 17.06.2002р. з додатками для підписання. Відповідач порушивши порядок укладання, зміни договорів передбачений статтями 181, 188 Господарського кодексу України, повернув надіслану позивачем додаткову угоду з додатками на його адресу для доопрацювання.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду відповідач подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2011р. у справі №5005/4363/2011.
В апеляційній скарзі відповідач, вважаючи, що рішення прийнято неправомірно оскільки суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, просив рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2011 року по справі №5005/4363/2011 скасувати, прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивача було повідомлено у строк та порядок, передбачений частиною 3 статті 188 Господарського кодексу України про результат розгляду пропозицій до змін умов основного договору; підстави для задоволення позову відсутні.
Розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 20 червня 2011р. по справі №5005/4363/2011 призначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Шуба І.К. (доповідач), судді Дмитренко А.К., Крутовських В.І.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20 червня 2011 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 13.07.2011 року.
В судовому засіданні 13 липня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, яка складена в повному обсязі 14 липня 2011 року.
Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.
По справі встановлено, що 01.09.2002р. між сторонами було укладено договір за №17-1СПЦ про постачання електричної енергії позивачем відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Структурної одиниці "Дніпропетровських міських електричних мереж" –постачальником відповідачу відкритому акціонерному товариству «Завод «Дніпропрес»- споживачу.
Позивач листом від 17.06.2010р. за №00877/675 звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору про постачання електричної енергії в зв’язку зі зміною точки продажу електричної енергії та класу напруги, просив підписати додаткову угоду із запропонованим повним проектом договору з метою недопущення відключення підприємства від мереж електропостачання /а.с. 43/.
Відповідач листом від 08.07.2010р. за №941 повідомив позивача про те, що у запропонованому позивачем тексті договору на постачання електричної енергії у вигляді додаткової угоди є ряд нових пунктів та змін з якими відповідач не згодний, тому просить доопрацювати проект додаткової угоди, привести його у відповідність з Правилами користування електричної енергії та типового договору /а.с. 45-46/.
У позовній заяві про зобов’язання відповідача укласти додаткову угоду позивач посилався на необхідність внесення змін до договору про постачання електроенергії відповідачу, мотивуючи підключенням останнього до мереж зі струмом напруги нижче 27,5кВ., при цьому запропонував повний текст угоди, не зазначивши які пункти діючого, укладеного між сторонами договору, підлягають зміні, доповненню, виключенню тощо.
Суд першої інстанції вважаючи, що пропозиції відповідача до запропонованого позивачем проекту договору у листі від 08.07.2010р. №941 сформульовані з порушенням вимог статті 181 Господарського кодексу України без оформлення протоколу розбіжностей, тому не можуть бути прийняті до уваги, прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача укласти додаткову угоду підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає зазначений висновок суду першої інстанції таким, що не відповідає вимогам статті 188 Господарського кодексу України, якими передбачено порядок зміни та розірвання господарських договорів, зокрема: зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Суд першої інстанції керувався вимогами статті 181 Господарського кодексу України, якою передбачено загальний порядок укладення господарських договорів при наявності норми права, статті 188 цього ж кодексу, якою регламентується порядок зміни господарських договорів, укладених сторонами.
Суд першої інстанції не з’ясував суттєві обставини по справі: які умови договору, укладеного між сторонами, позивач вимагає змінити, доповнити, виключити тощо.
В зв’язку з наведеним, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено неповне з’ясування обставин по справі та неправильне застосування норм матеріального права, тому постановлене по справі рішення місцевого господарського суду необхідно скасувати.
Вимогами статтей 651, 652 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання; зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах; зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
По справі не встановлено підстав, передбачених вище наведеними нормами права, для зміни укладеного між сторонами договору, наявність таких не доведена позивачем.
Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів суду наявність обставин для зобов’язання відповідача укласти додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії від 17.06.2010р. за №17-1 СПЦ у запропонованій позивачем новій редакції.
В зв’язку з викладеним оскаржене судове рішення необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Структурної одиниці "Дніпропетровських міських електричних мереж", м. Дніпропетровськ до відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес», м. Дніпропетровськ про зобов'язання укласти додаткову угоду відмовити.
У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України необхідно стягнути з відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Структурної одиниці "Дніпропетровських міських електричних мереж", м. Дніпропетровськ на користь відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес», м. Дніпропетровськ 42грн. 50коп. витрат по сплаті державного мита.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 104 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес», м. Дніпропетровськ задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2011р. у справі №5005/4363/2011 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Структурної одиниці "Дніпропетровських міських електричних мереж", м. Дніпропетровськ на користь відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес», м. Дніпропетровськ 42грн. 50коп. витрат по сплаті державного мита.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: І.К. Шуба
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя В.І. Крутовських