13.07.2011Справа № 2-1874/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2011 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі:   

головуючої судді                            Худіної О.О.   

при секретарі                                   Соколовой О.В.

за участю позивача                        ОСОБА_1

представника відповідача              ОСОБА_2   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» про відшкодування моральної шкоди,  -

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» про відшкодування моральної шкоди, в якому вказав, що він                 з 25 травня 1977 року працював на підприємствах вугільної промисловості. Останнє місце праці «Шахта «Полтавська»ДП «Орджонікідзевугілля». 5 серпня 2009 року з ним трапився нещасний випадок на виробництві, в зв»язку з чим він отримав виробничу травму. За даним фактом був складений акт №18 про нещасний випадок на виробництві 9 серпня 2009 року. 3 вересня 2010 року звільнений у зв»язку з невідповідністю виконуванням робіт внаслідок стану здоров»я, згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України.  

 Згідно висновку МСЕК від 12 листопада 2009 року йому було встановлено 10% ступеня втрати працездатності за виробничою травмою, первинно та безстроково. У подальшому висновком МСЕК від 26 серпня 2010 року йому було встановлено за сукупністю 40% втрати працездатності, з яких 10% підтверджено за травмою 2009 року первинно, та 30% за підтвердженим профзахворюванням, інвалід 3 групи. Позивач вважає, що моральна шкода, яка йому заподіяно внаслідок ушкодження здоров’я, в зв»язку з чим він  переживає фізичні та  моральні страждання, і яку він оцінює в 100 000 грн., повинно сплатити йому підприємство, працюючи на якому він втратив здоров»я. Крім того, позивач просить суд відновити пропущений строк позовної давності, в зв»язку з його юридичною необізнаністю, та тяжким станом здоров»я.      

 У судовому засіданні позивач просив задовольнити його позов у повному обсязі.   

 Представник відповідача –Державного підприємства «Орджонікідзевугілля»(Структурного підрозділу «Шахта «Полтавська»), позов визнав частково, в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 3000 грн. В задоволенні решти позовних вимог просив відмовити.

 Суд , вислухав сторони, дослідив матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає  частковому  задоволенню з наступних підстав.   

 Судом встановлено, що позивач дійсно працював на підприємствах вугільної промисловості з 1977 року, останнє місце праці «Шахта «Полтавська»Державного підприємства «Орджонікідзевугілля», що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 7-12) При виконання трудових обов’язків одержав виробничу травму, відповідно за висновком МСЕК  12 листопада 2009 року йому було встановлено 10% ступеня втрати працездатності за виробничою травмою, первинно та безстроково (а.с. 24). Згідно висновку МСЕК від 26 серпня 2010 року йому було встановлено за сукупністю 40% втрати працездатності, з яких 10% підтверджено за травмою 2009 року первинно, та 30% за підтвердженим профзахворюванням, інвалід 3 групи (а.с. 25).

 Згідно ст. 237-1 КЗПП України , якою було доповнено Кодекс, згідно із Законом                          N 1356-XIV (1356-14) від 24.12.99, позивач має право на відшкодування вчиненої моральної шкоди, яку забов»язаний відшкодувати відповідач, оскільки порушення його прав призвело до моральних страждань .   

 Позивач внаслідок виробничої травми, професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров’я  призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя.  

Відповідно із ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичній болі та стражданнях, які фізична особа  отримала внаслідок  каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, що дає  підстави суду вважати про  заподіяння позивачеві моральної шкоди.

 Відповідно до ст. 1167 ЦК України  моральна шкода, заподіяна  фізичній чи юридичній особі  неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її заподіяла при наявності  її вини.

 Відповідно до ст. 2 КЗпП України позивач, працюючи у відповідача мав  право здорові та безпечні умови праці, має право на матеріальне забезпечення  на випадок повної або часткової втрати працездатності.   

 Ст. 8 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що на роботах  із шкідливими і небезпечними умовами праці,  працівникам видаються спеціальний  одяг, спеціальне взуття, та інші засоби індивідуального захисту. Роботодавець зобов»язаний забезпечити придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору, з пояснень сторін випливає, що  роботодавець не забезпечив позивача означеними засобами захисту.          

 Згідно роз’яснень, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.95р., з наступними змінами та доповненнями, розмір моральної (немайнової)  шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.   

 При визначенні розміру заподіяної позивачу моральної шкоди, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя.   

 Суд задовольняє позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у грошовій сумі 3000 гривень і бере до уваги втрату професійної працездатності,  обґрунтовану висновком МСЕК від 12 листопада 2009 року, яким позивачу було встановлено 10% втрати працездатності за виробничою травмою, первинно та безстроково.

 Посилання позивача на те, що ушкодженням здоров’я йому заподіянні моральні страждання є обґрунтованими і підтвердженні доказами.   

 Крім того, суд вважає за необхідним поновити позивачу пропущений строк для звернення до суду з позовом, оскільки позивач є людиною юридично необізнаною, та враховуючи стан здоров»я позивача.   

Керуючись ст. 10,11,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст. 233,237-1 КЗпП України, суд , -  

В И Р І Ш И В :

 Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом.  

 Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.   

 Стягнути з Державного підприємства «Орджонікідзевугілля»на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 3000 гривень.  

 В іншій частині позову відмовити.   

 Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївський міський суд протягом 10 днів з дня його оголошення.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.  

                Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

Суддя Єнакіївського міського суду

Донецької області                                                             ОСОБА_3