Справа № 2-3362/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

16.06.2011 року. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

          головуючого –судді   Шестакової З.С.,

          при секретарі –          Пометій Є.Т.,

          за участю позивача –   ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу 1/4 частини домоволодіння дійсним та визнання права власності, суд

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу 1/4 частини домоволодіння дійсним та визнання права власності, посилаючись на наступні обставини.

          У листопаді 2003 року ОСОБА_1 (шлюбне прізвище ОСОБА_3В.) домовилась з відповідачем про купівлю-продажу 1/4 частини домоволодіння по вул. Бєлінського, 13 у м. Нікополі за 2 400 доларів США, яке належала йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.12.1980 р., р. № 2-4309, виданого Першою Нікопольською державною нотаріальною конторою.  

          Позивач передала відповідачу гроші у сумі 2 400 доларів США, що підтверджується його розпискою від 10 січня 2004 року та 15 січня 2004 року вони уклали письмовий договір купівлі-продажу.

          В листопаді 2003 року позивач з сім’єю переїхали до цього будинку, проживає в ньоиу та з цього часу вона сплачує комунальні послуги за будинок та земельні податки.

          Сторони мали намір посвідчити укладений між ними договір, однак на той час померла мати відповідача  ОСОБА_4, якій належали 3/4 частини домоволодіння по вул. Бєлінського, 13 у м. Нікополі, та відповідач зобов’язався оформити спадщину на частину матері та потім укласти з позивачем договір купівлі-продажу всього будинку.

          Спочатку ОСОБА_2 почав збирати документи на отримання свідоцтва про право на спадщину, але у нього не було свідоцтва про народження. Для отримання дубліката свідоцтва про народження ОСОБА_2 звертався до органів РАЦС у Прибалтиці за місцем його народження, але відповідь не отримав. Потім ОСОБА_2 виїхав працювати у м. Запоріжжя, та почав ухилятися від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу частини спірного будинку.

           Оскільки сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, та відбулось повне виконання договору, позивач просила суд визнати договір купівлі-продажу 1/4 частини домоволодіння по вул. Бєлінського, 13 у м. Нікополі, укладений 15 січня 2004 року між нею та відповідачем, дійсним та визнати за нею право власності на спірну частину будинку.

          Відповідач ОСОБА_2 з позовом ознайомлений, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але до суду не з’явився. Суду не відомі його причина неявки в судове засідання.

          Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за згодою позивача вважає доцільним розглянути справу заочно.

          Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

          Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України  власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

          Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснення.

          Як встановлено судом, 1/4 частина домоволодіння по вул. Бєлінського, 13 у м. Нікополі належить на праві власності ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.12.1980 р., р. № 2-4309, виданого Першою Нікопольською державною нотаріальною конторою, що підтверджується листом КП „МБТІ” № 3970 від 24.05.2011 р.

3/4 частин домоволодіння по вул. Бєлінського, 13 у м. Нікополі належить на праві власності ОСОБА_4, яка померла 22 вересня 2003 р.  

          У листопаді 2003 року ОСОБА_1 (шлюбне прізвище ОСОБА_3В.) домовилась з ОСОБА_2 про купівлю-продажу 1/4 частини домоволодіння по вул. Бєлінського, 13 у м. Нікополі за 2 400 доларів США.

          Позивач передала відповідачу гроші у сумі 2 400 доларів США, що підтверджується його розпискою від 10 січня 2004 року та 15 січня 2004 року вони уклали письмовий договір купівлі-продажу 1/4 частини домоволодіння по вул. Бєлінського, 13 у м. Нікополі.

          З листопада 2003 року ОСОБА_1 проживає у будинку по вул. Бєлінського, 13 у м. Нікополі, сплачує за нього послуги, зробила ремонт.

          Сторони не мали можливості посвідчити договір купівлі-продажу, оскільки на той час померла мати відповідача  ОСОБА_4, якій належали 3/4 частини домоволодіння по вул. Бєлінського, 13 у м. Нікополі, та відповідач зобов’язався оформити спадщину на частину матері та потім укласти з позивачем договір купівлі-продажу всього будинку.

          Спочатку ОСОБА_2 почав збирати документи на отримання свідоцтва про право на спадщину, але у нього не було свідоцтва про народження. Він намагався отримати дублікат свідоцтва про народження, звертався до органів РАЦС у Прибалтиці за місцем його народження, але відповідь не отримав. Потім ОСОБА_2 виїхав працювати у м. Запоріжжя, та з того часу почав ухилятися від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу частини спірного будинку.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 є законним власником 1/4 частини домоволодіння по вул. Бєлінського, 13 у м. Нікополі, відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України використав своє право щодо продажу належного йому майна, сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовилися відносно всіх істотних умов договору купівлі-продажу 1/4 частини домоволодіння по вул. Бєлінського, 13 у м. Нікополі, відбулося повне виконання договору, та з урахуванням вимог ч. 1 ст. 321 ЦК України, суд вважає доцільним визнати договір купівлі-продажу від 15 січня 2004 року дійсним.

          На час придбання 1/4 частини домоволодіння по вул. Бєлінського, 13 у м. Нікополі позивач перебувала у шлюбі із ОСОБА_5, який не заперечує проти визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/4 частини домоволодіння по вул. Бєлінського, 13 у м. Нікополі.  

          При таких обставинах, суд визнає за позивачем право власності на 1/4 частини домоволодіння по вул. Бєлінського, 13 у м. Нікополі.  

          На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,14,15,212,213-215,217,218 ЦПК, 220 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

          Визнати договір купівлі-продажу 1/4 частини домоволодіння по вул. Бєлінського, 13 у м. Нікополі, укладений 15 січня 2004 року в простій письмовій формі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину домоволодіння по вул. Бєлінського, 13 у м. Нікополі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за заявою відповідачів, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя:ОСОБА_6