Ц.с. № 2-470/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

          30.06.2011 року                                                       Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Радченко С.П.

за участю прокурора Паєнка С.В.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «ОСОБА_1 лісове господарство»до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10  про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах позивачів звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій посилався на видані першим відповідачем іншим відповідачам державні акти на право власності на земельну ділянку, порушення законодавства при виділенні ділянок громадянам із земель державної власності, просив:

-          визнати недійсним розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації № 1315 від 11.08.2008 року,

-          визнати недійсним розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації № 1634 від 16.10.2008 року,

-          визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на ім’я ОСОБА_9 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:07:003:0004, ОСОБА_10 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:07:003:0005, ОСОБА_6 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:07:002:0034, ОСОБА_11 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:07:002:0035, ОСОБА_4 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:07:002:0036, ОСОБА_5 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:07:003:0006, ОСОБА_8 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:07:003:0007, ОСОБА_7 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223184200:07:002:0037 та скасувати їх державну реєстрацію.

Ухвалою суду від 30 червня 2011 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсними розпоряджень ОСОБА_2 районної державної адміністрації № 1315 від 11.08.2008 року та № 1634 від 16.10.2008 року закрито на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

В судовому засіданні прокурор Паєнко С.В. позов підтримав повністю.

Представник позивача ОСОБА_1 облдержадміністрації в судове засідання не з’явився, направив суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав повністю.

В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_2 райдержадміністрації ОСОБА_12, ОСОБА_13 позов визнали.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_7 в судовому засіданні позов визнали, пояснили, що державних актів на землю вони не отримували.

Інші позивачі та відповідачі в судове засідання повторно не з’явились, причин неявки суду не повідомили, заяв, клопотань не подавали.

Вислухавши відповідачів, представників відповідача, прокурора, перевіривши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розпорядженням ОСОБА_2 райдержадмінстрації № 1315 від 11.08.2008 року було надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок восьми громадянам загальною площею 11,9824 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності в адмінстративних межах Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області, що підтверджується копією розпорядження, заявами відповідачів.

Розпорядженням ОСОБА_2 райдержадмінстрації № 1634 від 16.10.2008 року було затверджено проект землеустрою та передано у власність земельні ділянки восьми громадянам за рахунок земель державної власності загальною площею 11,9824 га та надано дозвіл землевпорядній організації встановити межі земельнихділянок та зони обмежень в натурі (на місцевості) та виготовити державні акти на право власності на землю, що підтверджується копією розпорядження, проектом землеустрою.

На підставі розробленої технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки на імя відповідачів було присвоєно кадастрові номери земельним ділянкам, що підтверджується довідкою управління земельних ресурсів у ОСОБА_2 районі від 06.11.2008 року.

ДП «ОСОБА_1 лісгосп»не надавало погоджень на вилучення земельної ділянки площею 11,98 га з лісового фонду, що підтверджується листом ДП «ОСОБА_1 лісове господарство»від 30.06.2009 року.   

Згідно ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

До позовної заяви було додано лише п’ять аркушів: копії розпоряджень ОСОБА_2 районної державної адміністрації № 1315 від 11.08.2008 року та № 1634 від 16.10.2008 року, довідка управління земельних ресурсів у ОСОБА_2 районі від 06.11.2008 року, лист ДП «ОСОБА_1 лісове господарство»від 30.06.2009 року, виписка із тимчасового опису лісництва.

Під час розгляду справи позивачі в судове засіданні жодного разу не з’явились, будь-яких документів на підтвердження своїх вимог суду не подали, прокурор також не подав документів, які б вказували на фактичну наявність предмету спору –оспорюваних державних актів. Суду не повідомлено, а з наявних у справі доказів не вбачається даних про реквізити оспорюваних державних актів як правовстановлюючих документів на землю (серія, номер, дата видачі, органу, який їх видав, які посадові особи підписали, на чиє ім’я видані тощо), також у справі відсутні будь-які дані про місцезнаходження та площу земельних ділянок, їх цільове призначення.

За таких обставин, суд вважає, що позивачами та прокурором під час розгляду справи не було доведено посилань на наявність предмету спору –державних актів, виданих відповідачам із зазначеними у позові кадастровими номерами.

З відповідей управління Держкомзему в ОСОБА_2 районі на судові запити також не вбачається достовірних даних про те, що оскаржувані державні акти першим відповідачем іншим відповідачам фактично видавались, що проводилась їх державна реєстрація.

Вжитими судом заходами не вдалося встановити достатніх даних для ідентифікації предметів спору, виявлення їх фактичної наявності, а на неодноразові роз’яснення та пропозиції суду прокурор відповідних даних не представив.

Відсутність у справі оспорюваних державних актів унеможливлює надання судом правової оцінки їх змісту.

Враховуючи тривалий час розгляду справи суд вважав можливим вирішити спір на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З наявних у матеріалах справи доказів суд не вбачає порушень прав та законних інтересів позивачів, які б підлягали судовому захисту. Позовні вимоги є такими, що не доведені позивачами та прокурором під час судового розгляду.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки розгляд справи завершено, заходи забезпечення позову слід скасувати.

Керуючись ст. 121 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 209, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 78, 81, 116, 118, 152, 153 ЗК України, ст.ст. 204, 215, 216, 321, 373, 386, 387, 388, 391, 392 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «ОСОБА_1 лісове господарство»до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10  про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, відмовити повністю.

Скасувати вжиті ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 31 березня 2011 року заходи забезпечення позову по вступу рішення в законну силу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення –з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                     М.В.Кравченко