Цивільна справа №  2-470/11                                        

У Х В А Л А

30.06.2011 року                                                            Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Радченко С.П.,

за участю прокурора Паєнка С.В.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні позовну заяву міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство»до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8  про визнання недійсними розпоряджень та державних актів на право власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах позивачів звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просить визнати видані першим відповідачем іншим відповідачам державні акти на право власності на земельну ділянку недійсними в зв’язку з порушенням законодавства при виділенні ділянок громадянам із земель державної власності, а також розпорядження адміністрації № 1315 від 11.08.2008 року та № 1634 від 16.10.2008 року.

Під час розгляду справи судом на обговорення поставлено питання про можливість закриття справи в частині позовних вимог щодо визнання недійсними розпоряджень.

Прокурор заперечень не представив.   

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з’явились повторно.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.04.2010 року N 10-рп/2010 у справі N 1-6/2010 було встановлено, що в аспекті конституційного подання:

- положення частини першої статті 143 Конституції України (254к/96-ВР), згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування “вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції”, слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб’єкти владних повноважень;

- положення пунктів “а”, “б”, “в”, “г” статті 12 Земельного кодексу України (2768-14) у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу (2768-14) вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб’єкти владних повноважень;

- положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) стосовно поширення компетенції адміністративних судів на “спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності” слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідачем по цій справі є Обухівська райдержадмінстрація, яка у спірних правовідносинах відповідно до висновків вказаного вище рішення Конституційного Суду України діяла як суб’єкт владних повноважень, прийнявши оскаржувані розпорядження.

Під час розгляду справи було встановлено, що державні акти на підставі оскаржуваних розпоряджень райдержадмінстрації іншим відповідачам не видавались. За таких обставин, спір щодо визнання недійсними розпоряджень є публічно-правовим, оскільки у відповідачів не виникло цивільне право на землю.

Враховуючи викладене, суд вважає, що спір в частині оскарження розпоряджень підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки на час відкриття провадження у справі в позовній заяві суду було повідомлено про наявність цивільних правовідносин між сторонами, що у подальшому не знайшло підтвердження під час судового розгляду, провадження у цій цивільній справі в частині позовних вимог слід закрити.

Керуючись ст.ст. 168, 205 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство»до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8  про визнання недійсними розпоряджень та державних актів на право власності на земельні ділянки, в частині позовних вимог про визнання недійсними розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації № 1315 від 11.08.2008 року та № 1634 від 16.10.2008 року, закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятиденний строк з дня винесення ухвали, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали –з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя                                                                     М.В.Кравченко