донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

05.09.2006 р.                                                                                    справа №6/194

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Шевкової  Т.А.

суддів

Дзюби  О.М., Стойки  О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача:

не з‘явився,

від відповідача:

Бурлаков М.І. за дов. № 2 від 16.01.2006р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії „Донбасвуглезбагачення” м. Добропілля Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від	29.06.2006 року

по справі

№6/194 (суддя Подколзіна Л.Д.)

за позовом

Державного підприємства „Придніпровська залізниця” м. Дніпропетровськ

до	Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії „Донбасвуглезбагачення” м. Добропілля Донецької області

про	стягнення 6185грн. 00коп.

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство „Придніпровська залізниця” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” 6185грн.00коп. суми штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній № 52086916 маси вантажу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ст. 122 Статуту залізниць України, ст.ст. 2, 61, 64, 66, 67, 82 Господарського процесуального кодексу України, дані залізничної накладної № 52086916, комерційного акту № БН 743465/113 від 28.11.2005р., дорожньої відомості № 52086916, акта загальної форми № 39 від 28.11.2005р.

Господарський суд рішенням від 29.06.2006р. у справі № 6/194 позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, комерційний акт №. БН 743465/113 від 28.11.2005р. визнав певним засобом доказування, який засвідчив факт неправильного вказання вантажовідправником у залізничній накладній № 52086916  маси вантажу, зазначив, що позивачем перевірка маси вантажу здійснена правомірно, у відповідності до порядку, встановленого нормами чинного законодавства.

Відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська”, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 29.06.2006р. у справі № 6/194 скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові про стягнення штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу відмовити.

Заявник скарги вважає, що при винесені рішення господарським судом  були невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповно розглянуті всі обставини, що мають значення для справи, а висновки суду щодо вини вантажовідправника у виникненні недостачі вантажу є безпідставними та недоведеними.

Заявник скарги вважає, що позивачем неправомірно складено акт загальної форми № 39 від 28.11.2005р., оскільки відсутні підстави для його складання, встановлені пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України № 334 від 28.05.2002р.

Заявник скарги вважає, що комерційний акт № БН 743465/113 від 28.11.2005р. та акт загальної форми № 39 від 28.11.2005р. не є належними доказами утворення недостачі з вини вантажовідправника, оскільки внесені в них дані протирічать іншим документам, доданим до справи, а порядок їх оформлення не відповідає вимогам п. 11, 12 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р.

У судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача просить рішення господарського суду Донецької області від 29.06.2006р. у справі № 6/194 залишити без змін,  апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає оскаржуване рішення обґрунтованим та винесеним у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст. 9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України  у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно  до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

27.11.2005р. за залізничною накладною № 52086916 Відкрите акціонерне товариство „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” зі ст. Економічна Донецької залізниці направило на адресу одержувача вантажу –Дніпродзержинський коксохімзавод станція призначення Правда Придніпровської залізниці   вантаж –вугілля непройменоване в 11 вагонах.

Згідно даних залізничної накладної завантаження вагонів здійснювалось засобами відправника (відповідача) із зазначенням у залізничній накладній  № 52086916 вантажопідйомності вагонів, маси вантажу та суми провізної плати.

28.11.2005р. по прибуттю вантажу на станцію Правда Придніпровської залізниці за вимогою одержувача вантажу згідно ст. 52 Статуту залізниць України було здійснене комісійне переважування вагону № 64787013 та встановлено, що вага брутто вагону - 88800кг, тара -21400кг, нетто - 67400кг, тоді як згідно даних залізничної накладної № 52086916 маса вантажу в даному вагоні складає 69000тон, таким чином фактична маса вантажу в вагоні виявилась меншою даних, зазначених у накладній, на 1600кг, про що був складений комерційний акт № БН 743465/113 від 28.11.2005р.

Відповідно даних комерційного акту № БН 743465/113 від 28.11.2005р. навантаження в вагоні рівномірне, сліди розкрадання відсутні. Переважування здійснювалось на 200-тонних вагонних вагах з повною зупинкою вагонів без розчеплення.

Даний акт підписаний представниками позивача та вантажоотримувача.

Згідно п. 2 Правил складання актів (затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2003р. № 334) комерційні акти складаються для засвідчення факту невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.  Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Відповідно до п. 9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Комерційний акт, який засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у транспортних документах, згідно ст. 129 Статуту залізниць України є відповідним документом, що може бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України та п. 3 Правил складання актів обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Акти загальної форми складаються для оформлення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності.

28.11.2005р. в присутності представників залізниці та вантажоодержувача після переважування вагону № 64787013, що прибув на ст. Правда Придніпровської залізниці за залізничною накладною                          № 52086916, було складено акт загальної форми № 39 по факту невідповідності даних зазначених в накладній даним переважування.

Таким чином, складання акту загальної форми № 39 від 28.11.2005р. на ст. Правда Придніпровської залізниці та зазначення в ньому факту невідповідності ваги нетто вантажу, вказаної в залізничній накладній                  № 52086916, вазі нетто вантажу при переважуванні вагону № 64787013 не протирічить діючому законодавству, а дані, зазначені в акті відповідають даним, зазначеним в комерційному акті № БН 743465/113 від 28.11.2005р.

Твердження заявника апеляційної скарги про неправомірність складання акту загальної форми № 39 від 28.11.2005р. спростовуються вищевикладеним.

Комерційний акт № БН 743465/113 від 28.11.2005р. складений у відповідності до вимог, пред’явлених до його складання Правилами складання актів, тому висновок господарського суду про те, що комерційний акт є належним доказом факту неправильного зазначення маси вантажу є правильним, а твердження заявника апеляційної скарги про невідповідність даного документу правилам перевезення вантажів не приймаються колегією суддів до уваги.

Відповідно до пункту 22 Правил видачі вантажів перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Відповідно до п.5 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг вказується  у перевізних документах. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов’язаний зазначити в накладній.

В накладній № 52086916 відправником визначено, що завантаження вагону здійснено засобами відправника без участі залізниці, маса вантажу визначена при зважуванні вантажу на 150-тоних вагонних вагах.

Відповідно до п.9 Правил приймання вантажів до перевезення зважування на вагонних вагах інших вантажів (до яких відноситься вугілля) провадиться із зупинкою вагонів без розчеплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.

Із комерційного акта БН 743465/113 від 28.11.2005р. слід, що переважування брутто вагону станцією Правда проводилася на 200-тоних вагонних вагах вантажоодержувача, з повною зупинкою вагонів без розчеплення, а маса тари зазначена 21400кг.  

Таким чином, слід визнати, що перевірка маси вантажу здійснена відповідно порядку, встановленому п.22 Правил видачі вантажів.

Згідно з вимогами ст.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Чинним законодавством, що регулює відносини за договором перевезення вантажу, встановлений перелік документів –доказів, які є підставою для покладення на перевізника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або недостачу вантажу.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України, таким доказом є комерційний акт, акт загальної форми.

Оскільки, із даних комерційного акту слід, що на станцію призначення вантаж надійшов у непошкодженому вагоні без ознак втрати вантажу під час перевезення, то відповідно до вимог ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за нестачу вантажу при перевезенні.

При наявності таких обставин, слід визнати, що при перевезенні вантажів залізницею було забезпечено збереження вантажу який перевозився, а недостача вантажу утворилась з вини вантажовідправника.  

Відповідно п. 2.1. розділу 2 “Правил оформлення перевізних документів”, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. № 863/5084, графи комплекту перевізних документів “Маса вантажу в кг, визначена відправником” - вказується маса вантажу у кілограмах, заповнюються вантажовідправником.

Згідно з 5.5. розділу 5 даних правил, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі  статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно  до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п’ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси відправник зазначає у накладній.

Згідно ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.  

При наявності даних обставин, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що позов про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу обґрунтований матеріалами справи та підлягає задоволенню у заявленій до стягнення сумі 6185грн.00коп.   

Господарський суд дійшов до правильного висновку про те, що позов про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу обгрунтований матеріалами справи та підлягає задоволенню у заявленій до стягнення сумі 6185грн.00коп. за рахунок відповідача.  

Приймаючі до уваги викладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду прийнято у відповідності із вимогами чинного законодавства, з урахуванням фактичних обставин та матеріалів справи, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 51грн.00коп. при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Центральна збагачувальна фабрика „Добропільська” Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії „Донбасвуглезбагачення” м. Добропілля Донецької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 29.06.2006р. у справі № 6/194 залишити без змін.

Головуючий          Шевкова  Т.А.

Судді:          Дзюба  О.М.

          Стойка  О.В.

          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС