Справа№ 2-а-612/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 січня 2011 року  Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого –судді -                    Крупінської С.С.

при секретарі -                                                Бакай Г.М.

з участю  позивача -                                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести перерахунок пенсії, -

     в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести перерахунок пенсії.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що їй, як особі, захворювання якої пов’язане з  наслідками аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 2 групи внаслідок захворювання пов’язаного із наслідками аварії на ЧАЕС, згідно ст. ст. 50, 54 ч.4  Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи„ повинна виплачуватися державна пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

          Управління Пенсійного Фонду України в м. Луцьку відмовило позивачу в перерахунку пенсії, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачено розмір пенсії для інвалідів 2 групи та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну  здоров’ю відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»інвалідам 2 групи виплачується у розмірі 20 % прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

          Просить суд, визнати незаконними дії відповідача щодо відмови йому в перерахунку пенсії та зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Луцьку провести перерахунок пенсії за три минулі роки.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила суд, позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, а подала до суду заперечення в яких просила провести розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № НОМЕР_1. Позивачу встановлена 2 група інвалідності у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджено довідкою МСЕК серії ВЛН № 016778.

          Статтею 49 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії, б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

          В ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»чинної з 22 травня 2008 року, передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

          В статті 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка також набрала чинності з 22 травня 2008 року, визначено, що особам віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

          Із змісту ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначені розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 28. 05. 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, на підставі якої здійснювалось нарахування пенсії позивачу, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, чинної з 22.05.2008 року, у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Тому суд вважає незаконною відмову відповідача у перерахунку пенсії ОСОБА_1  в разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Статтею 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Оскільки до 22.05.2008 року діяли зміни, внесені Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про неправомірність дій УПФ в м. Луцьку та зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_1  державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяної здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.06.2010 року до подальших змін у діючому законодавстві.

Таким чином суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 159, 160, 163, 167 КАС України, Законом України . Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд, -

       в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати  дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Луцьку Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку провести перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 основного розміру пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком згідно ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи„ та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 50 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01 червня 2010 року до подальших змін у діючому законодавстві.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  У разі застосування судом частини третьої статті  160  цього  Кодексу,  а також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна

скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                          С.С. Крупінська