Справа № 2-а-700/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

 24.02.2011 року                    Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі:    головуючого –           судді Шестакової З.С.  

                при секретарі –                            Пометій Є.Т.

                за участю позивача –           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Одесі в особі Інспектора ДАІ КДАТІ ВДАІ м. Одесі старшого сержанта ОСОБА_2 про визнання протоколу про адміністративне правопорушення не чинним та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд

встановив:

          Позивач звернувся до суду із позовом про скасування постанови серії ВН №401535 по справі про адміністративне правопорушення .

Свої вимоги мотивує тим, що згідно постанови ВН №401535 від 23.06.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ст. 121-2 ч. 1 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. на користь держави.

          Згідно вказаної постанови, він 23.06.2010 року в м. Одесі по вул. Тираспільське шосе керуючи автобусом Даймлер-Крайслер,  дн АЕ5967АА, перевозив понад максимальну кількість пасажирів, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу, чим порушив п. 21.1. ПДР України.

          З даною постановою позивач не згоден, вважає її протиправною, виходячи з того, що в його діях як водія відсутні події та склад адміністративного правопорушення.

          Так позивач пояснив, що він 23.06.2010 року керуючи автобусом Даймлер-Крайслер,  дн АЕ5967АА, рухався по вул. Тираспільське шосе в м. Одеса, його було зупинено ст.. сержантом ОСОБА_2, який наказав передати йому посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Після того, як він надав документи інспектор склав протокол та виніс постанову про адміністративне правопорушення з якої я дізнався про те, що мною було порушенно вимоги п. 21.1 ПДР України за, що передбачена відповідальність згідно ст. 121 п. 2 КУпАП, а саме: перевозив понад максимальну кількість пасажирів, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу. На його пояснення інспектору про те, що він перевозить 11 пасажирів у двадцятимісному автобусі, інспектор відповів. Що «якщо будеш багато розмовляти»складе другий протокол на більшу суму штрафу.

          Враховуючи наведені обставини, позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення так як не порушував п. 21.1. ПДР України, перевозив 11 пасажирів, а тому просить суд скасувати постанову серії ВН №401535 про адміністративне правопорушення винесену 23.06.2010 року інспектором Лішенко А.О.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини його неявки суду невідомі. Суд заслухавши думку інших учасників процесу приходить до висновку про можливість слухання справи за відсутності відповідача.

          Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що відносно позивача складенно постанову про адміністративне правопорушення ВН №401535 від 23.06.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ст. 121-2 ч. 1 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. на користь держави.

          Згідно вказаної постанови, він 23.06.2010 року в м. Одесі по вул. Тираспільське шосе керуючи автобусом Даймлер-Крайслер,  дн АЕ5967АА, перевозив понад максимальну кількість пасажирів, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу, чим порушив п. 21.1. ПДР України.

Суд приходить до висновку, що ця постанова є протиправною з огляду на наступне.

Згідно ст. 251 КУпАП матеріали, які одержані за допомогою технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису відносяться до переліку доказів поміж інших, а саме: протоколу, поясненнями особи, свідків, висновком експерта, речовими доказами.

Згідно ст. 252 КУпАП при оцінці доказів посадова особа керується своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Інспектором дорожньо-патрульної служби ОСОБА_3 не додержано вимог п.1.6 розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009 року, згідно з яким вимагалось виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).

Доказів, а саме, матеріалів на яких зафіксовані порушення з боку ОСОБА_1 п. 21.1 Правил дорожнього руху України суду не надані.

Показання свідків, які підтверджують обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВН1№124019 відсутні.

При таких обставинах суд вважає, що у матеріалах справи стосовно адміністративного правопорушення ОСОБА_1 відсутні фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

          На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9,10,11,12,13,14,15,17, 99,158,159,160, 161-163,167 КАС України, ст.ст.251,252,268,288 КУпАП, суд

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Одесі в особі Інспектора ДАІ КДАТІ ВДАІ м. Одесі старшого сержанта ОСОБА_2 про визнання протоколу про адміністративне правопорушення не чинним та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВН №401535 від 23.06.2010 року, винесену Інспектором ДАІ КДАТІ ВДАІ м. Одесі старшим сержантом ОСОБА_2 про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-2 КУпАП протиправною та скасувати її.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:ОСОБА_4