донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.06.2006 р.                                                                                    справа №8/30

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

В С Т А Н О В И В:

У січні 2005 року до господарського суду звернулось Відкрите акціонерне товариство Трест "Артемшахтобуд" Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії "Донбасшахтобуд" м.Горлівка Донецької області (позивач) із позовом до Спільного українсько-швейцарського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Метален" м.Єнакієве Донецької області  (відповідач) про  стягнення 989570 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.04.2005р. у задоволені позову відмовлено. Своє рішення суд  мотивував тим, що позов недоведений позивачем, суперечить законодавству та спростовується матеріалами справи.

       Позивач не погодившись із рішенням  господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 13.04.2005р. по справі 8/30 та задовольнити позовні  вимоги за мотивами порушення судом норм матеріального, процесуального  права та у зв”язку з неповним з’ясуванням обставин, які мають значення для  справи.

           В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на те, що судом не застосовані ст. 36,38 ГПК України, були порушені  вимоги ст. 43 Господарського процесуального кодексу  України, ч.2 ст. 845 Цивільного кодексу України.

Відповідач  вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, а  апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, ст.ст. 44,811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.

 Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає , виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено Договір  генпідряду №20  від 12.03.2003р. (далі Договір) відповідно до якого відповідач  доручає, а позивач  приймає на  себе зобов’язання по  виконанню  будівельно –монтажних робіт  для установки  об’єкту –Машини безперервного  лиття та  Печі-ковшу.

Відповідно до п.2.1. Договору, з урахуванням  внесених змін від 31.07.03р.  сторони узгодили вартість  робіт  за Договором у сумі  64532192,40 грн.,  вартість  будівельно- монтажних робіт визначено у Додатку №2 до Договору, який є  його невід»ємною частиною.

Умовами Договору встановлено, що  вартість  роботи є  фіксованою та зміні  не підлягає, крім  випадків передбачених Договором.

Оплата виконаних робіт  здійснюється шляхом перерахування  грошових коштів на  розрахунковий рахунок позивача у наступному  порядку: щомісяця на підставі пред»явлених позивачем актів  виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін та  кінцевий  розрахунок  за  виконані  роботи  за Договором здійснюються  на протязі  20  календарних днів після підписання  Акту  приймання об»єкту до експлуатації.

За приписами  ст. 332,  ч.1 ст. 334 ЦК УССР (що діяв на момент укладення Договору та  у спірний  період) за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій риск певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. На виконання робіт, передбачених договором підряду, складається кошторис.

За приписами ст. 526 ЦК  України та ст. 161 ЦК УССР  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до умов Договору  позивач протягом  березня 2003р.- жовтня 2004р. виконав для відповідача роботи, які є предметом Договору.

У позовній заяві позивач посилається на те, що відповідачем не дотримані  умови Договору у частині сплати робіт за грудень 2003 року, а саме –несплачені  витрати по прибутку, на страхування  ризику та на покриття ризику за грудень 2003р. на суму  690270 грн., а також  різниця у вартості матеріалів,  використаних  при виконанні  будівельно-монтажних робіт у сумі 299300 грн. на загальну суму 989570 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, факт виконання позивачем робіт  підтверджується актами приймання виконаних  підрядних робіт за грудень 2003 року, які  підписувалися між сторонами протягом вказаного періоду.

На виконання ухвали Донецького апеляційного Господарського суду від 25.05.2005р. (а.с.169 т. 13)  позивач надав   письмові  пояснення  щодо складу суми позовних  вимог.

         Вимагаючи  стягнення   з відповідача витрат по сумі прибутку, страхування  ризику та на покриття ризику за грудень 2003 року, позивач утруднився визначити їх правову природу та співвідношення до вимог спірного Договору, оскільки поняття „Прибуток” та «страхування  ризиків», що зазначені в Додатку №2 до Договору, не мають відображення у тексті Договору.

          Оскільки позивач також утруднився визначити конкретну суму позову,  відповідач заявив  клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи для уточнення спірної суми, гарантувавши оплату її висновків.

          Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду  від 29.06.2005р. було призначено судово-бухгалтерську експертизу, провадження якої було доручено Донецькому НДІ судових експертиз та перед експертом  поставлено питання: який загальний розмір „Прибутку”, з урахуванням вимог п.7 Додатку № 2 до Договору №20 від 12.03.2003 року мав бути нарахований   за грудень 2003 року та який загальний розмір із встановленої суми був визначений „шляхом обведення даних сум квадратом” у відповідній графі (найменування робот та затрат-Прибуток), через що  провадження по справі   зупинено.

Ухвалою  від 15.05.2006р. було  поновлено провадження по справі у зв»язку з отриманням висновку експерту.

Висновком   судово-бухгалтерської  експертизи №3061/23  від 31.03.2006р.  встановлено, що  розмір «Прибутку», який  повинен бути відображений у актах  приймання  виконаних робіт за грудень 2003р., з урахуванням  вимог п.7. Додатку № 2 до Договору №20 від 12.03.2003 року та зазначених актів приймання  виконаних робіт за грудень 2003р., мав бути нарахований в зазначених актах за   грудень 2003р. у загальній сумі 275622грн.

У частині  встановлення загального розміру суми прибутку, яка зазначена  у актах приймання виконаних робіт  „шляхом обведення даних сум квадратом” у відповідній графі (найменування робот та витрат-Прибуток) встановлено,  що  зазначена сума прибутку склала 266785 грн.

          Відповідно до змісту дослідницької  частини, сума прибилі є складовою частиною ціни підрядних робіт,  визначається  розрахунковим  шляхом та узгоджується  сторонами у Договорі на  підставі показнику трудовитрат. Отже вказаний показник не є вартістю виконаних  будівельно-монтажних робіт та не визначений як винагорода, оскільки не узгоджений сторонами  в Договорі.

За приписами ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

У судовому засіданні представниками сторін заявлено, що виконання робіт за спірним Договром позивачем закінчено у січні 2005 року та сторонами проведений кінцевий розрахунок за винятком спірної суми.

Як вбачається із змісту акту звірки розрахунків від 08.02.2005 року та Довідки позивача від   03.03.2005 року (а.с.59 т.1 , а.с.127-128 т.13),  у бухгалтерському та податковому обліку останнього  не  лічиться заборгованість відповідача.

Разом з тим, позивачем заявлений позов саме на підставі проміжних  актів робіт –за грудень 2003 року, при наявніості умов Договору про незмінність ціни.

Отже судова колегія вважає, що змістом спірного Договору та висновком судово-бухгалтерської експертизи не підтверджено наявність законних підстав до стягнення спірної суми із відповідача на користь позивача. Вказані суми, визначені позивачем як Прибуток та страхування не стосуються вартості будівельно-монтажних робіт за Договором, не передбачені  Договором  підряду та не відносяться до його умов. Тому зазначені  вимоги є безпідставними  та задоволенню не підлягають.

Вимоги  про  стягнення  суми різниці у вартості матеріалів,  використаних  при виконанні  будівельно-монтажних робіт  задоволенню також не підлягають за недоведеністю, оскільки вони не були включені до  актів приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних  робіт за  спірний період. Позивачем не надано належних, передбачених умовами Договору доказів наявності вказаної заборгованості.

Отже є вірним висновок суду першої інстанції про  недоведеність вимог  позивача  про стягнення грошових  коштів в сумі  989 570 грн. за спірним Договором.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2005р. по справі №8/30 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати  за подання апеляційної скарги  та витрати за проведення судово-бухгалтерської експертизи слід покласти на  позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Трест "Артемшахтобуд" Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії "Донбасшахтобуд" на рішення Господарського суду Донецької  області   від 13.04.2005р. по справі №8/30 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від  13.04.2005р. по справі №8/30 залишити без змін.

Головуючий          Стойка  О.В.

Судді:          Діброва  Г.І.

          Геза  Т.Д.

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС