ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/4653/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Конєвої С.О.
при секретарі судового засідання: Троценко О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Максимов Є.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Відкритого акціонерного товариства «Орджонікіздевський хлібозавод»про стягнення 1202 грн. 29 коп., -
ВСТАНОВИВ:
20.04.2011 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Орджонікіздевський хлібозавод»та просить стягнути з останнього недоїмку по сплаті страхових внесків у розмірі 1202 грн. 29 коп.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач своєчасно не здійснив розрахунки з позивачем, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість зі сплати страхових внесків згідно до п.2 ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001р. № 2240 по звіту за 2010р. на вищевказану суму. Відповідач заборгованість не сплатив у зв’язку з тим позивач просить стягнути її у судовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився двічі (23.05.2011р., 20.06.2011р.), причину неявки не повідомив, з клопотанням про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи не звернувся, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином згідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення(а.с.16,24).
Відповідач своїм правом згідно до ст.ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень на вимогу суду не надав.
Відповідно до ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи вищенаведене, те, що відповідач повідомлений про розгляд справи у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності відповідача згідно до вимог ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, який брав участь у судовому засіданні, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Орджонікіздевський хлібозавод»зареєстроване в Орджонікідзевській міській виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності платником (страхувальником) страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за № 120350000118, що підтверджується відповідною заявою відповідача від 10.01.2002р. (а.с.7).
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності регулюється Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001р. № 2240 та Інструкцією «Про порядок надходження та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності»затвердженою постановою правління Фонду від 26.06.2001р. № 16.
Згідно з п.2 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. № 2240 (в редакції, чинній на 2010р.) страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Пунктом 7.3 Інструкції «Про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасовою втратою працездатності»затвердженою постановою правління Фонду від 26.06.2001р. № 16 встановлено, що страхувальники щоквартально складають у двох примірниках наростаючим підсумком з початку року звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП із зазначенням у ньому сум нарахованих і сплачених страхових внесків та інших надходжень, а також сум, витрачених на виплату допомоги та здійснення інших заходів, фінансування яких проводиться за рахунок коштів Фонду. При цьому, один примірник звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП не пізніше 20 числа наступного за звітним періодом місяця подається до органу Фонду, другий –залишається в бухгалтерії страхувальника.
Відповідно до ч.2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. № 2240 (в редакції, чинній на 2010р.) та п.4.4. зазначеної вище Інструкції перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється один раз на місяць одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу частину місяця, нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця. Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.
Так, 13.01.2011р. Відкритим акціонерним товариством «Орджонікіздевський хлібозавод»було подано до Орджонікідзевської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за місцем своєї реєстрації як платника страхових внесків Звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності»за 2010 рік, в якому в таблиці У «Розшифровка заборгованості за страхувальником»(Ш.р.17) та в таблиці Ш «Розрахунки по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування»(р.17) відповідачем самостійно зазначено про наявність простроченої заборгованості зі страхових внесків, яка складає 5071 грн. 47 коп. (а.с.8).
Виходячи з того, що у вищезазначену суму входить і прострочена заборгованість по звіту за 2009р. у сумі 3869,18 грн., яка стягнута на підставі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2010р. у справі № 2а-4323/10/0470 ( постанова набрала законної сили 14.12.2010р.), то сума заборгованості відповідача складає 1202 грн. 29 коп., що підтверджується наявними у справі документами та поясненнями представника позивача (а.с.8-10).
23.03.2011р. позивачем на адресу відповідача була надіслана лист-вимога про сплату простроченої заборгованості, яка залишилася не виконана відповідачем.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001р. № 2240 (в редакції, чинній на 2010р.) та п.5.1 Інструкції, страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків. Не сплачені у строк страхові внески стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується. Не сплачені в строк страхові платежі стягуються зі страхувальника в доход Фонду згідно з Порядком надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов’язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001р. № 1387 та Угоди про інформаційне співробітництво між Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Державною податковою адміністрацією України від 25.04.2003р. Зазначені платежі можуть стягуватися із страхувальника також у судовому порядку.
Пунктом 9.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, передбачено, що спори, які виникають з правовідносин за базовим Законом та цією Інструкцією, вирішуються органами Фонду та в судовому порядку.
При цьому, слід зазначити, що згідно до абз.5 ч.7 розділу УШ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010р. № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011р. стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Отже, до даних правовідносин щодо стягнення з відповідача простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків за 2010 рік слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості.
Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
В судове засідання відповідач не з’явився, доказів погашення заборгованості по сплаті страхових внесках за 2010р. в сумі 1202 грн. 29 коп. суду не надав.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства на 2010р. доведений, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10,11, 12, 35, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161,162,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Відкритого акціонерного товариства «Орджонікіздевський хлібозавод» про стягнення 1202 грн. 29 коп. – задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський хлібозавод (53300, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул. Петровського, 56, р/р № 260043037552 в ПТБ м. Нікополь, ЄДРПОУ 00381427, МФО 305534) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса,93, р/р № 25606000003700 в відділенні АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653, код ЄДРПОУ 26049989, одержувач – Орджонікідзевська міська виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) – суму недоїмки по сплаті страхових внесків за 2010 рік у розмірі 1202 грн. 29 коп. (одна тисяча двісті дві грн. 29 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 25.06.2011р.
Суддя
С.О. Конєва