ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2011 р. Справа № 2а/0470/726/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кучми К.С.
при секретаріГоробець Ю.В.
за участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ПП "Донбаспетроліумсервіс" до Західно-Донбаська ОДПІ про про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду із вищезазначеним адміністративним позовом посилаючись на те, що він 08 листопада 2010 року отримав податкові повідомлення-рішення відповідача №0000742342/2 від 04.11.2010 р. та №0000732342/2 від 04.11.2010 р. Ці рішення прийняті відповідачем за наслідками планової виїзної перевірки ПП «Донбаспетроліумсервіс» з питань дотримання вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2010 р. (акт №288-23/2-34052135 від 07.06.2010 р.), та на підставі рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 27.10.2010 р. №29667/10/25-008 про результати розгляду повторної їх скарги. Позивач, не згодний з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, оскільки стверджує, що не порушував вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР (з змінами та доповненнями) та п.4.1 ст.4, пп.7.4.1., п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).
Позивач зазначив, що дія наказу Мінстату України і Мінтрансу України від 07.08.1996 р. №228/253, яким була затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 року №228 - зупинена. Період спірних правовідносин охоплює час з 01.04.2008 р. по 30.09.2009 р., а Інструкція №281 зареєстрована в МЮУ 02.09.2008 р., набрала чинності 13.09.2008 р., а опублікована - 19.09.2008 р. Таким чином, висновок відповідача, що відповідно до Інструкції №281 відсутні підтверджуючі документи про відвантаження ПММ зі складу ПП «Донбаспетролеумсервіс» за період часу з 2 кв. 2008 р. по 3 кв.2008 р. є обґрунтованим. Відповідачем невірно визначено предмет договорів транспортного експедирування, які були укладені ПП «Донбаспетролеумсервіс» з ПП «Торг-Мост», ТОВ «Автопоставка», ППФ «Еліос Стар» та ТОВ «Етна» і з вартості придбаних та сплачених послуг яких були знято відповідні суми валових витрат та ПДВ. Наведені умови договорів транспортного експедирування відповідачем не враховано, що призвело до помилкового висновку про наявність між сторонами договору зобов'язань з перевезення вантажу. Під час проведення документальної перевірки перелічені документи, та документи щодо оплати вартості транспортно-експедиторських послуг були надані перевіряючим. Окрім того, під час адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, в якості доказу «товарності» отриманих позивачем транспортно-експедиційних послуг, відповідачу були надані реєстри до актів приймання-передачі послуг та копії видаткових накладних, що наведені в реєстрах. Зазначеними документами позивач підтвердив факт передавання паливно-мастильних матеріалів від продавця до покупців, з організації перевезення яких і були ним отримані відповідні транспортно-експедиційні послуги. Таким чином, своїми діями відповідач порушив права та законні інтереси позивача, у зв’язку з чим він вимушений був звернутися до суду з даним позовом.
За таких обставин позивач просив суд: визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ: №0000742342/2 від 04.11.2010 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 63 173 грн., у тому числі за основним платежем 42 115 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21 058 грн.; №0000732342/2 від 04.11.2010 р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 110 114 грн., у тому числі за основним платежем 73 409 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 36 705 грн. та покласти на відповідача судові витрати по справі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з викладених у адміністративному позові підстав.
У судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позову заперечували в повному обсязі, просили суд у задоволенні позову відмовити. Звернули увагу суду на те, що дійсно Західно-Донбаською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ПП «Донбаспетроліумсервіс» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2010 р. (акт №288-23/2-34052135 від 07.06.2010 р.).
ПП «Донбаспетролеумсервіс» згідно з договорами транспортного експедирування, укладеними з ТОВ «Етна», ПП «Торг-Мост», ППФ «Еліос Стар» та ТОВ «Автопоставка», отримало послуги з перевезення вантажів (паливно-мастильних матеріалів) на 367 050, 01 грн. (без ПДВ).
Відповідно умов договорів, на підтвердження наданих Експедитором Замовнику послуг складались акти прийому-передачі виконаних робіт на основі реєстрів, в яких відображалась інформація про надані транспортно-експедиторські послуги.
В акті перевірки зазначено, що ПП «Донбаспетролеумсервіс» на підставі актів прийому-передачі виконаних робіт та податкових накладних зазначених постачальників вартість послуг віднесло до складу валових витрат, а 73 409, 00 грн. ПДВ - до складу податкового кредиту.
Крім того зазначили, що по контрагентах-постачальниках послуг (ТОВ «Етна», ПП «Торг-Мост», ППФ «Еліос Стар» та ТОВ «Автопоставка») здійснити перевірки не має можливості з наступних підстав:
-постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.09 №2а-2192/09/1270 припинено юридичну особу – ПП «Торг-Мост», має стан 21 – ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду;
-ПП Фірма «Еліос Стар» ухвалою господарського суду від 02.02.10 №21/73Б визнано банкрутом. Сксовано держреєстрацію 09.02.10 за №138211700005015076, має стан 11 – припинено, але не знято з обліку;
-постановою господарського суду Луганської області від 19.05.10 №21/39Б ТОВ «Автопоставка» визнано банкрутом, має стан 14 - визнано банкрутом;
-ТОВ «Етна» має стан 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.
Листом від 16.04.10 №14251/7/23-3/321 від ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська надійшов акт від 15.04.10 №1472/23-3/32547777 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Етна» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.08 по 31.12.09», згідно з яким дирекція та бухгалтерія ТОВ «Етна» за юридичною адресою не знаходяться. Звіт 1ДФ до ДПІ у Бабушкінському районі не надавався, відсутні трудові ресурси для здійснення господарської діяльності. Відсутні умови для здійснення господарської діяльності, а саме - технічний персонал, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення і транспортні засоби.
Відповідно до пояснень, відібраних співробітниками ВПМ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, громадяни України ОСОБА_3, ОСОБА_4 ніколи не були директором, бухгалтером та засновниками ТОВ «Етна», доручень на здійснення реєстрації підприємства не давали.
ТОВ «Етна» створено невідомими особами для здійснення діяльності, спрямованої на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, використовуючи при цьому фінансово-грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через таких же посередників. Фактично, у періоді що перевірявся, ТОВ «Етна» фінансово-господарською діяльністю не займалося.
Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що Західно-Донбаською об’єднаною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області згідно із частиною п.1 ст.11, ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХІІ та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 2 квартал 2010 року проведена планова виїзна перевірка приватного підприємства «Донбаспетролеумсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2010 р.
За результатами планової виїзної перевірки ПП «Донбаспетроліумсервіс» було складено акт перевірки від 07.06.2010р. №288-23/2-34052135, в якому були зафіксовані наступні порушення: п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР (з змінами та доповненнями) ПП «Донбаспетролеумсервіс» завищено загальну суму валових витрат на 168 460, 64 грн., в т.ч.2 кв. 2008р. – 105 442, 73 грн., 3 кв. 2008р. – 30 292, 49 грн., 4 кв. 2008р. – 32 725, 42 грн., що призвело до заниження податку на прибуток що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період на суму 42 115, 16 грн., в т.ч. 2 кв. 2008р. – 26 360, 68 грн., 3 кв. 2008р. – 7 573,12 грн., 4 кв. 2008р. – 8 181, 36 грн.; п.4.1 ст.4, пп.7.4.1., п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) занижено податкові зобов'язання у сумі 1 433, 54 грн., а саме в вересні 2009 року – 1 433, 54 грн. та не було завищено податковий кредит в сумі 73 409, 99 грн., в тому числі: в квітні 2008 року на суму 9 333, 33 грн., в травні 2008 року на суму 10 166, 67 грн., в червні 2008 року на суму 9 600, 00 грн., в липні 2008 року на суму 9 700, 00 грн., в серпні 2008 року на суму 3 166, 67 грн., в вересні 2008 року на суму 1 833, 33грн., в жовтні 2008 року на суму 10 000, 00 грн., в грудні 2008 року на суму 3 583, 33грн., в січні 2009 року на суму 833, 33 грн., в лютому 2009 року на суму 1 100 , 00 грн., в березні 2009 року на суму 2 083, 33 грн., в червні 2009 року на суму 2 883, 33 грн., в вересні 2009 року на суму 9 126, 67 грн.
На підставі даного акту від було винесено податкове повідомлення-рішення №0000742342/0 від 30.06.2010 року про донарахування податку на прибуток у сумі 63 173 грн. (основний платіж - 42 115 грн. та штрафна санкція 21 058 грн.) та податкове повідомлення - рішення № 0000732342/0 від 30.06.2010 року про донарахування податку на додану вартість у сумі 110 114 грн. (основний платіж - 73 409 грн. та штрафна санкція 36 705 грн.)
Відповідно до приписів п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ платником податків було розпочато процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 30.06.2010 року № 0000742342/0 та №0000732342/0.
Рішенням Західно-Донбаської ОДПІ №23665/10/25-008 від 31.08.2010 року податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток від 30.06.2010 року № 0000742342/0 залишено без змін та збільшено податкове зобов'язання з ПДВ, визначене податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2010 року № 0000732342/0, на 2151,00 грн. в т.ч.: на 1 434, 00 грн. суму за основним платежем та на 717, 00 грн. суму штрафної санкції.
Рішенням ДПА у Дніпропетровській області № 29667/10/25-008 від 27.10.2010 року скаргу ПП «Донбаспетроліумсервіс» залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін. Рішенням ДПА України № 615/7/15-0115 від 12.01.2011 року скаргу ПП «Донбаспетроліумсервіс» залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь - яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для її подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до пункту 11.1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568 (із змінами і доповненнями) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.
Відповідно до розділу 1 «Правил» товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Відповідно до пункту 11.4 «Правил» оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.
Відповідно до пункту 11.5 «Правил» товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
Згідно пунктом 11.7 «Правил» перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
У випадку перевезення товару залізницею оформляється комплект перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 19.11.98 №460, до якого належать: накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу (пункт 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 №644.
Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Відправнику видається квитанція про приймання вантажу (пункт 1.2 Правил №644).
Згідно з пунктом 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 №99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.96 за №293/1318 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Позивачем до перевірки були надані акти виконаних робіт та реєстри, які не містили інформації про суть господарських операцій. В актах виконаних робіт відсутні найменування перевезеного товару, кількість, відмітка про його отримання, не вказано транспортні засоби. Крім цього, в реєстрах не зазначено до якого акту прийому-передачі виконаних робіт та до якого договору належить реєстр. В реєстрах відсутня печатка та відмітка про одержання послуг. Документи щодо підтвердження фактів перевезення вантажів, а саме - товарно-транспортні накладні, ПП «Донбаспетролеумсервіс» в ході перевірки та при розгляді первинної та повторної скарг не надавало. Отже, документально підтверджені докази здійснення господарських операцій з перевезення вантажів суд вважає дійсно відсутні.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачем докази та обґрунтування позову не доведені в судовому засіданні. Відповідачем доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами. Вказане є підставою для відмови у задоволені позову.
Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Приватного підприємства «Донбаспетроліумсервіс» до Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови складений 15 березня 2011 року.
Суддя
К.С. Кучма