ПОСТАНОВА Справа № 2"а"-528/07
ІІУГЯМ УКРАЇНИ
19 червня 2007 року Ленінський районний суд М.Луганська у складі:
головуючого - судді Островської О.П.
при секретарі - Линник Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду М.Луганська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі Відділення виконавчої дирекції у м. Луганська про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Встановив :
У квітні 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі Відділення виконавчої дирекції у м. Луганську, в якому послався, що він 10 листопаду 2005 року призначений керуючим санацією ДПВО «Луганський верстатобудівний завод» у рамках процедури банкрутства вказаного підприємства. Постановою відповідача №050 від 14 березня 2007 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у вигляді несплати страхових внесків до відділення Фонду у сумі 8269 гр.73 коп., за ч.3 ст. 165-4 КпАП України у вигляді штрафу у сумі 255 грн. Позивач не згоден з вказаною постановою, оскільки вважає, що в його діях відсутній склад вказаного правопорушення. Він не мав можливості сплачувати страхові внески внаслідок того, що відносно вказаного підприємства ще в 1998 році порушено господарським судом справу про банкрутство, з 26 червня 2001 року на підприємстві введено процедуру санації, його дії підконтрольні комітету кредиторів та виконуються у межах виконання затвердженого ними плану санації, стан підприємство визначено, як критична неплатоспроможність, державне фінансування відсутнє, також відсутні інвестори, рахунки підприємства арештовано виконавчою службою у зв'язку з виконанням виконавчих листів. Поточна діяльність підприємства ведеться за рахунок виконання окремих замовлень та не може забезпечити фінансування працездатного стану цехів, виплату заробітної плати та обов'язкових платежів. Таким чином, позивач вважає, що несплата страхових внесків відповідачеві викликана причинами, які від позивача не залежать, а тому він вважає, що підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності немає, просить скасувати вказану постанову.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, дав суду аналогічні пояснення.
Представник відповідача проти позову заперечував, вважає, що оскільки позивач не приймав заходів до сплати обов'язкових страхових внесків, то його правильно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що у 1998 році стосовно ДПВО «Луганський верстатобудівний
завод» господарським судом розпочато справу про банкрутство. З 26 червня 2001 року на
підприємстві введено процедуру санації. З 10 листопаду 2005 року позивач призначений
керуючим санацією ДПВО «Луганський верстатобудівний завод». У рамках процедури
банкрутства вказаного підприємства, його дії підконтрольні комітету кредиторів та виконуються у межах виконання затвердженого ними плану санації.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, копіями рішень та ухвал господарських судів, копіями постав державної виконавчої служби.
Судом також встановлено, що за вищезазначеним підприємством створилася заборгованість зі страхових внесків відповідачеві у сумі 8269 грн.73 коп. Постановою відповідача №050 від 14 березня 2007 року у межах наданої йому компетенції, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у вигляді несплати страхових внесків до відділення Фонду цієї суми 8269 грн.73 коп., за ч.3ст. 165-4 КпАП України у вигляді штрафу у сумі 255 грн.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, копіями протоколу та постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Суд вважає, що таке притягнення позивача до адміністративної відповідальності не відповідає вимогам закону.
Для притягнення до адміністративної відповідальності необхідно мати у наявності склад адміністративного правопорушення, до якого у числі інших ознак входить об'єктивна сторона правопорушення.
Ст. 165-4 ч. З КпАП України передбачено, що порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, та яких протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, строків та обсягів сплати страхових внесків, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, об'єктивною стороною вказаного адміністративного правопорушення, у числі інших дій, є також і порушення посадовою особою підприємства строків та обсягів сплати страхових внесків. Зі змісту вказаної норми вбачається, що для настання адміністративної відповідальності за вказані дії повинна мати місце реальна можливість виконання посадовою особою обов'язків по сплаті обов'язкових страхових внесків, у тому числі і наявність необхідних і достатніх коштів на розрахункових рахунках підприємства.
Судом встановлено, що на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності справа про банкрутство підприємства не припинена, платоспроможність його не відновлена, стан підприємство визначено, як критична неплатоспроможність, державне фінансування відсутнє, також відсутні інвестори, рахунки підприємства арештовано виконавчою службою у зв'язку з виконанням виконавчих листів. Поточна діяльність підприємства ведеться за рахунок виконання окремих замовлень та не може забезпечити фінансування працездатного стану цехів, виплату заробітної плати та обов'язкових платежів.
Таким чином, суд вважає встановленим, що хоча з боку позивача, як посадової особи і мала місце несплата страхових внесків відповідачеві у вказаній сумі, однак ця несплата викликана відсутністю коштів на розрахункових рахунках підприємства, де позивач призначений керуючим санацією, а сама відсутність коштів з'явилася наслідком впливу
вказаних об'єктивних чинників, які не залежать від волі позивача, а тому суд вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, оскільки відсутня об'єктивна сторона вказаного правопорушення.
Наявність на момент винесення щодо позивача оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності не скасованої іншої постанови, якою він раніше також притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, у даному випадку, не має юридичного значення, а тому не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності саме за вказаною у постанові нормою права.
За таких обставин суд вважає, що оскаржувана позивачем постанова винесена відповідачем
без достатнього обґрунтування, вона підлягає скасуванню, а провадження по справі про
притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення
адміністративного стягнення підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст 11,71,159-163 КАС України, ст. 165-4,293 КпАП України, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі Відділення виконавчої дирекції у м. Луганську №050 від 14 березня 2007 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 165-4 КпАП України у вигляді штрафу у сумі 255 грн. за порушення законодавства про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у вигляді несплати страхових внесків до відділення Фонду 8269 грн. 73 коп., - скасувати.
Провадження по цій справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення закрити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.