Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-1362/07                                                          Головуючий у 1 інстанції:

Суркова В.П. Суддя-доповідач: Давискиба Н.Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2007 року                                                                                    м.  Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                                          Спас О.В.

Суддів:                                                     Давискиби Н.Ф.

Стрелець Л.Г.

При секретарі:                                           Вертелецькій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду М. Запоріжжя від 08 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  треті особи: КП "ВРЕЖО №10",  відділення громадянства,  міграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ УМВС України в Запорізької області,  про визнання таким,  що втратив право користування жилим приміщенням,  та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про вселення,  зміну умов договору найму жилого приміщення,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2006р. ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2,  треті особи: КП "ВРЕЖО №10",  відділення громадянства,  міграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ УМВС України в Запорізької області,  про визнання таким,  що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1. В позові зазначала,  що в квартирі прописані: вона,  її колишній чоловік ОСОБА_5,  діти: син - ОСОБА_3. та дочка - ОСОБА_4. Шлюб з відповідачем розірвано у 2002 р.

Посилаючись на те,  що відповідач з липня 2005 р. в квартирі не проживає без поважних причин,  просила визнати його таким,  що втратив право користування жилим приміщенням,  з підстав передбачених  ст. . ст.  71, 72 ЖК України.

У вересні 2006р. ОСОБА_2. звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1,  ОСОБА_3.,  ОСОБА_4. про вселення,  зміну умов договору найму жилого приміщення,  у якому зазначив,  що іншого житла не має,  просить змінити умови договору

найму,   виділити     йому  у користування     ізольовану  кімнату  площею   10, 9  кв.м. ,   а відповідачам дві суміжні кімнати 17, 4 кв.м,  і 14, 8 кв.м.

Рішенням Шевченківського районного суду М. Запоріжжя від 08 лютого 2007 року у задоволені позову ОСОБА_1  - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_2. задоволено частково. ОСОБА_2. вселено у квартиру АДРЕСА_1. В частині вимог ОСОБА_2. про зміну умов договору найма жилого приміщення - провадження по праві закрито..

В апеляційній скарзі ОСОБА_1,  ОСОБА_3.,  ОСОБА_4. просять скасувати рішення в частині задоволення зустрічного позову про вселення ОСОБА_3.,  та ухвалити нове рішення в цій частині,  яким відмовити у задоволенні зустрічного позову,  оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить рішення в частині відмови в задоволенні його позову про зміну умов договору найму житлового приміщення скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення,  яким задовольнити його позов,  посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вислухавши доповідача,  дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг,  колегія суддів дійшла висновку,  що апеляційні скарги ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 та ОСОБА_2 підлягають частково задоволенню,  з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1  ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з"ясування судом обставин,  що мають значення для справи.

Із матеріалів справи видно,  що у 1989 р. сім'ї" сторонам: подружжя ОСОБА_1  і ОСОБА_2.,  та їх дітям ОСОБА_3.,  ОСОБА_4. була надана трикімнатна квартира АДРЕСА_1,  площею: 10, 9 кв.м. ,  14, 8 кв.м. ,  17, 4 кв.м.  Наймачем квартири є позивачка.

У 2002 р. шлюб між ОСОБА_1  і ОСОБА_2. - розірвано.

Відмовляючи в задоволенні позову про визнання ОСОБА_2. таким,  що втратив право користування спірною квартирою,  суд першої інстанції виходив з того,  що позивач не проживав у спірній квартирі понад визначений  ст. . 71 ЖК шестимісячний строк із поважних причин. Оскільки позивачка змінила замки на вхідних дверях,  ключі відповідачу не дала. Крім того,  ОСОБА_2. займався обміном квартири,  від права користування квартирою не відмовлявся. Цей факт встановлено судом із додержанням норм процесуального права.

Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду України в п. 10 постанови від 12 квітня 1985 р. № 2 „Про деякі питання,  що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України",  у справах про визнання наймача або члена його сім'ї' таким,  що втратив право користування жилим приміщенням ( ст. .71 ЖК),  необхідно з"ясувати причини відсутності відповідача понад установлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні,  в осіб,  які потребують догляду,  внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім"ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Таким чином,  висновок суду про те,  що відповідач не втратив права користування спірною жилою площею,  є обгрунтованим.

Закриваючи провадження по справі за зустрічним позовом ОСОБА_2. про

зміну умов договору найму жилого приміщення суд першої інстанції виходив із того,  що в

матеріалах справи є рішення Шевченківського районного суду м.  Запоріжжя від 12 вересня

2003 року,  що набрало законної сили,  з приводу спору між тими самими сторонами,  про

той самий предмет і з тих самих підстав (а.с.  14).                                 

Проте такого висновку суд дійшов без належного з"ясування дійсних обставин справи,  прав і обов'язків сторін та з порушенням вимог матеріального і процесуального закону,  тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення зустрічного позову ОСОБА_2. з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи,  рішенням Шевченківського районного суду м.  Запоріжжя від 12.09.2003 року ОСОБА_2. відмовлено в задоволенні позову про зміну умов договору найму жилого приміщення,  з підстав,  передбачених  ст. . 64 ЖК України.

Проте,  в зустрічному позові ОСОБА_2. просить змінити умови договору найму спірної квартири з підстав,  передбачених  ст. . 104 ЖК України.

Згідно з роз'ясненнями вищезазначеного Пленуму Верховного Суду України у п.16 постанови,  суд на підставі  ст. . 104 ЖК має право задовольнити вимоги члена сім'ї' наймача про зміну договору найму жилого приміщення,  якщо відповідно до належної йому частки жилої площі (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування цим приміщенням) йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення,  що відповідає вимогам  ст. . 63 ЖК,  а саме: яке складається з однієї або декількох кімнат і розмір якого не менший від встановленого для надання одній особі,  тобто від норми середньої забезпеченості житлом у даному населеному пункті ( ст.  .48 ЖК).

Як вбачається з матеріалів справи,  спірна трикімнатна квартира,  в якій проживають сторони та їх діти,  складається з двох суміжних кімнат площею: 14, 8 кв.м. ,  17, 4 кв.м,  та однієї ізольованої кімнати площею 10, 9 кв.м.  На кожного члена сім'ї' припадає по 10, 77 кв.м.

Враховуючи,  що між сторонами постійно виникають конфлікти з приводу користування квартирою,  колегія суддів дійшла висновку про можливість задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2. та виділити йому в користування кімнату площею 10, 9 кв.м. ,  а у користуванні ОСОБА_1 ,  ОСОБА_3. та ОСОБА_4. залишити кімнати: 14, 8 кв.м. ,  17, 4 кв.м. ,  при цьому житлові права сторін не порушуються.

В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись п.2 ч.1  ст.  307,  п.1 ч.1  ст. 309,   ст. хт. 314,  316,  317 ЦПК України,  колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду М. Запоріжжя від 08 лютого 2007 року в частині закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_2 про зміну умов договору найму жилого приміщення - скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення такого змісту:" Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1,  ОСОБА_3 ОСОБА_4 про зміну умов договору найму жилого приміщення - задовольнити.

Виділити в користування ОСОБА_2 кімнату площею - 10, 9 кв.м,  у трикімнатній квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_1,  ОСОБА_3, ОСОБА_4 виділити в користування в цій же квартирі дві суміжні кімнати площею: 14, 8 кв.м та 17, 4 кв.м. .

Зобов'язати КП „ВРЕЖО-10" відділення громадянства,  міграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області укласти з ОСОБА_2. окремий договір найму на кімнату площею 10, 9 кв.м. "

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення,  проте може бути оскаржене протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.