АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 1691 / 2007р.                            Головуючий у 1 інстанції: Прокопчук Т.С.

Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

" 17 " травня 2007 року                                                                                      м.  Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Бєлки В.Ю.,

Суддів:                                  Полякова О.З.,

Онищенка Е.А. При секретарі:    Винник І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.  Запоріжжя від "06" грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,  ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,  -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2003 року ОСОБА_2.  звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1.,  ОСОБА_3. про стягнення боргу за договором позики.

Свої вимоги обґрунтовувала тим,  що 02.07.2000 року вона передала відповідачам за договором позики 4000 доларів США строком до 02.07.2001 року. 21.08.2001 року ОСОБА_1. повернув їй частину боргу у розмірі 3100 доларів США,  а залишок суми в розмірі 900 доларів США відповідачі відмовляються повертати в добровільному порядку.

В процесі розгляду справи ОСОБА_2.  уточнила свої позовні вимоги та просила суд стягнути суму боргу по курсу НБУ на день постановления рішення в розмірі 4545 грн.,  судові витрати в розмірі 1027 грн. 57 коп.3а проведення експертиз,  3% від 900 доларів США за 5 років в сумі 135 доларів США (або 621 грн. 75 коп.),  а всього 6254 грн. 32 коп.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м Запоріжжя від «06» грудня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1.,  ОСОБА_3. солідарно на користь ОСОБА_2  за угодою позики суму 4545 грн.,  судові витрати в сумі 1027 грн. 57 коп.,  а всього 5572 грн. 57 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду,  ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу,  в якій,  посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального правд,  просить рішення районного суду скасувати,  а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вислухавши доповідача,  дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів приходить до висновку,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до  ст.  308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу,  якщо встановлює,  що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2  районний суд виходив з того що,  відповідачі ОСОБА_1. та ОСОБА_3,  отримавши 02 липня 2000 року за договором позики від позивачки гроші в сумі 4000 доларів США,  з урахуванням повернутих 3100 доларів США,  у відповідності зі  ст.  374 ЦК України редакції 1963 року,  який діяв на час укладення угоди,  мають обов'язки перед позивачкою у зв'язку з поверненням залишеної суми боргу в сумі 900 доларів США,  що є еквівалентом 4545 грн.

Розглядаючи спір,  судова колегія вважає,  що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи,  надані сторонами докази,  правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон,  який їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи,  що 02 липня 2000 року відповідачі за договором позики отримали від позивачки гроші в сумі 4000 доларів США. Договір укладений письмово.

Своє зобов'язання про повернення грошей відповідачі виконали частково на суму . 3100 доларів США. Сума не сплаченого боргу становить 900 доларів США,  що складає згідно курсу НБУ на час розгляду справи 4545 грн.

З огляду наведеного ,  судова колегія вважає,  що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідачів залишеного боргу в сумі 4545 грн. ,  який виник у зв'язку зобов'язанням за договором позики.

Посилання апеляційної скарги на те,  що районним судом не прийнято до уваги,  що відповідачі повернули суму боргу у розмірі 1000 доларів США,  є не обгрунтованими,  оскільки районним судом дана належна правова оцінка наданої відповідачами розписці,  підпис в якій виконано не позивачкою,  а іншою особою. Зазначена обставина підтверджена висновками почеркознавчої експертизи.

Посилання скарги на те,  що суд необгрунтовано стягнув з відповідачів судові витрати ,  понесення позивачем по оплаті двох судових почеркознавчих експертиз в сумі 1027 грн. 57 коп. є також безпідставними,  оскільки районним судом в цій частині правильно вирішено питання з урахуванням положень  ст.  88 ЦПК України.

Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду,  суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права ,  які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає,  що рішення суду постановлено з

додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування не

вбачається.                                                                                             

Керуючись  ст.   ст.  307, 308, 317 ЦПК України,  колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.  Запоріжжя від "06" грудня 2007 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду,  України протягом двох місяців.