Справа № 2-3556-2009

РІШЕННЯ

ім’ям України

«10» серпня 2009р. М.Слов’янськ

Слов’янський міськрайоний суд Донецької області у складі: головуючого-судді - Дубановської І.Д. при секретарі - Радченко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною, здійсненою, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2, за участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною, здійсненою, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що 28 травня 2008 року померла дружина позивача ОСОБА_5. Після її смерті залишилась спадкова маса, яка складається з 14 частини квартири АДРЕСА_1. Інша 14 частина вищевказаної квартири належить позивачу по справі. Спадкоємцями першої черги за законом на вищевказане майно є: позивач по справі та треті особи. В установлений законом строк після смерті спадкодавця позивач по справі та третя особа ОСОБА_3 прийняли в установленому законом порядку, оскільки на момент смерті спадкодавця проживали сумісно з нею, були зареєстровані за однією адресою. ОСОБА_4 не подавала до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, таким чином пропустила строк для її прийняття. Окрім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на теперішній час не мають ніяких претензій до вищевказаного майна та відмовляються від нього на користь позивача по справі.

На теперішній час державний нотаріус відмовляє позивачу в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки правовстановлюючий документ на вищевказану квартиру, а саме договір купівлі - продажу від 21 липня 2000 року, був засвідчений Слов’янським філіалом «Донецької товарної біржі».

Просить визнати даний договір дійсним, здійсненим та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_2.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсягу та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини зазначені у позовній заяві.

У судове засідання ОСОБА_2 не з’явилась, але надала суду листа, у якому просила суд розглянути справу у її відсутність.

У судовому третя особа ОСОБА_3 просив суд позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсягу.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_4 підтримала заявлені вимоги позивачем, просила суд задовольнити їх у повному обсягу.

Суд, вислухавши пояснення позивача, третіх осіб, дослідивши докази по справі, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, в силу їх законності та ґрунтовності, за наступних підстав.

Так, з свідоцтва про смерть, вбачається, що ОСОБА_5 померла 28 травня 2008 року (а. с. 10). Після її смерті залишилась спадкова маса, яка складається з 14 частини квартири АДРЕСА_1. Інша 14 частина вищевказаної квартири належить позивачу по справі ОСОБА_1, в силу ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку, оскільки була придбана в період шлюбу з ОСОБА_5 (а. с 14). Спадкоємцями першої черги за законом на вищевказане майно є: позивач по справі ОСОБА_1 та треті особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - діти спадкодавця та позивача по справі. В установлений законом строк після смерті спадкодавця позивач по справі; та третя особа ОСОБА_3 прийняли в установленому законом порядку, оскільки на момент смерті спадкодавця проживали сумісно з нею, були зареєстровані за однією адресою. ОСОБА_4 не подавала до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, таким чином пропустила строк для її прийняття. Окрім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на теперішній час не мають ніяких претензій до вищевказаного майна та відмовляються від нього на користь позивача по справі.

На теперішній час державний нотаріус відмовляє позивачу в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки правовстановлюючий документ на вищевказану квартиру, а саме договір купівлі - продажу від 21 липня 2000 року, був засвідчений Слов’янським філіалом «Донецької товарної біржі» (а. с. 13).

Крім цього, ч.2 ст.220 ЦК України встановлює, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Засвідчити вищевказаний договір купівлі - продажу у нотаріуса на теперішній час неможливо оскільки дружина позивача по справі померла. Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що позивач і відповідач дійсно домовилися щодо усіх істотних умов вищезгаданого договору, що підтверджується вказаними письмовими доказами та фактично відбулося повне виконання договору. Вибрана ж позиція відповідача не є законною і, на переконання суду, свідчить про його пряме ухилення від нотаріального посвідчення договору, так як він повинен, згідно вимог закону, посвідчуватись нотаріально.

За таких обставин договір слід визнати дійсним та визнати право власності позивача на майно.

Згідно викладеного, керуючись ст.ст.220, 1261, 1268, 1274 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною, здійсненою, визнання права власності в порядку спадкування за законом на квартиру - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 укладений 21 липня 2000 року між ОСОБА_5, з однієї сторони та ОСОБА_2 - з іншої сторони, засвідчений Слов’янським філіалом «донецької товарної біржі», реєстраційний номер 874Н, дійсним - здійсненим.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області, через Слов’янський міськрайоний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.