Справа № 1-55/11

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"21" червня 2011 р. Бережанський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого суду                               ОСОБА_1І .

при секретарі                                                      Макійчук Г.Р.

з участю прокурора                                            Бурика О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бережанах   справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3,  одруженого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, в силу ст.89 КК України вважається не судимим,-      

                                          за ч.3 ст.185   КК України,-

                                                           В С Т А Н О В И В:

                    ОСОБА_2, в середині лютого місяця 2011 року, точної дати пригадати не може, біля 15-16 год., шляхом відкриття вхідних дверей житлового будинку в господарстві гр. ОСОБА_3, в с. Надорожнів, Бережанського району, Тернопільської області, проник в житловий будинок, звідки таємно викрав дві алюмінієві каструлі, ємністю 20 л кожна, вартістю 150 грн. за одну;  три алюмінієві каструлі ємністю 4 л кожна, вартістю 60 грн. за одну; дві алюмінієві каструлі ємністю 2 л, вартістю 40 грн. за одну; одну емальовану каструлю, ємністю 1 л, вартістю 24 грн.; кухонні металеві дверцята з рамкою, вартістю 165 грн. та чотири кухонні металеві плити, вартістю 100 грн. за одну, а всього на загальну суму 1149 грн., після чого з місця вчинення злочину втік, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав  повністю і показав, що дійсно, в середині лютого 2011 року, точної дати він пригадати не може, біля 15-16 год., зайшовши в господарство гр. ОСОБА_3, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, шляхом відкриття вхідних дверей, він проник в житловий будинок потерпілої звідки викрав особисте майно потерпілої, перераховане в обвинувальному висновку і всі ті речі здав на металобрухт, отримавши за це відповідні грошові кошти, точну кількість яких пригадати не може, які використав для власних потреб. Вчинити крадіжку його заставило важке матеріальне становище і той факт, що потерпіла  у вказаному будинку майже не проживала, а лише інколи навідувалася. У вчиненому розкаюється і пояснив, що досліджувати будь-які інші докази по справі, крім його власного зізнання нема потереби.

З"ясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та про порядок їх дослідження, які підтримали позицію підсудного, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з"ясував правильність розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих  обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиціі а також роз’яснив їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову  в апеляційному порядку.

Проаналізувавши зібрані  по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного і кваліфікує вчинений ним злочин за ч.3 ст. 185  КК України, як  таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ), поєднане з проникненням у житло.

При призначенні покарання підсудному, у відповідності вимог ст.ст.50,65 КК України, суд  враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання, а саме:  підсудний в силу ст.89 КК України вважається не судимим, повністю визнав свою вину і розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину,  позитивно характеризується, має постійне місце проживання, нігде не працює, шкода потерпілій частково відшкодована.

За таких обставин, з урахуванням молодого віку підсудного та невеликої суми викраденого, приймаючи до уваги, що тяжких наслідків від злочину не наступило і потерпіла просить суворо підсудного не карати та не позбавляти його волі,  дають підстави суду вважати, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, в місцях позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України,  звільнивши засудженого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком, поклавши на засудженого обов”язки, передбачені п.п.2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

                                                     З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185  КК України і призначити покарання 3 (три) роки  позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання  з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі п.п.2, 3, 4 ст.76 КК України, зобов’язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати  за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально –виконавчої системи; повідомляти органи кримінально –виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально –виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.             

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області –300,48 грн. витрат, пов»язаних з проведенням судової експертизи.

Речові докази по справі повернути за приналежністю.

На вирок може бути подана апеляція  до апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд пртягом 15 діб з моменту проголошення.

                    СУДДЯ                                                                                      В.І.ШМІЛО