Справа № 1-78/11р.

В И Р О К

Іменем України

03.06.2011 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:

головуючого - судді Джала С. Ю.

при секретарі -Рушеляк Г.С.

з участю прокурора- Демчук Г.В.

та захисника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Раденичі Мостиського району Львівської області та жителя АДРЕСА_1, українця, гр-на України, з базовою загальною середньою освітою, працюючого різноробочим МКП «Житловик» в м.Мостиська, несудимого

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ч.3 ст.135 КК України,

В С Т А Н О В И В:

19.02.2011 року біля 13.30 підсудний ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння і знаходячись в приміщенні своєї квартири в АДРЕСА_1, на ґрунті раптово виниклої сварки із дружиною ОСОБА_5, наніс останній удари руками, ногами, металевим черпаком та дерев’яною палицею по тілу, заподіявши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота із розривом частки печінки  та масивною внутрішньою кровотечею, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя, переломами ребер справа із розгинальним механізмом утворення, що відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я, саднами та синцями на голові, на правій руці, сідниці справа, стегні зліва та на грудях, що відноситься до легкого тілесного ушкодження. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 померла у реанімаційному відділенні Мостиської центральної районної лікарні.

В судовому засіданні підсудний вину визнав частково і пояснив, що його дружина - ОСОБА_5 тривалий час зловживала спиртними напоями і на цьому ґрунті між ними часто  виникали сварки. Повертаючись додому з роботи 19.02.2011р., побачив як його дружина ОСОБА_5 йшла додому у п’яному стані. Розлютившись через таку поведінку дружини, зайшов у спальню вдарив її рукою по лиці, від чого остання впала на підлогу, а він почав наносити ногами удари по спині. Наносив також удари по сідницях дерев’яною палицею. Переставши бити дружину, сказав до старшого сина ОСОБА_6 їхати в АДРЕСА_2 до їхньої бабці ОСОБА_7, та сказати їй, щоб вона приїхала до них. Приїхавши, ОСОБА_7 викликала швидку допомогу, яка забрала дружину. Підтвердив факт вживання спиртного в цей день, заперечив факт нанесення ударів кулаками по голові і з допомогою металевого черпака.

Крім часткового зізнання, винність підсудного доводиться такими доказами по справі:

– показаннями потерпілої ОСОБА_7, яка підтвердила, що дійсно 19.02.2011р. до неї додому приїхав онук ОСОБА_8, який повідомив, що батько побив матір, тобто її дочку. Після чого, вони разом поїхали в АДРЕСА_3, де зайшовши у квартиру дочки, побачила таку у спальні непритомною, на лиці у неї була кров. ОСОБА_4 знаходився в другій кімнаті та не підходив до дружини. Побачивши вищевказане вибігла на вулицю та попросила ОСОБА_9 подзвонити на швидку допомогу. Згодом приїхала швидка допомога, однак дочка від отриманих тілесних ушкоджень померла у реанімаційному відділенні;

– показаннями свідка ОСОБА_10, який показав, що не був безпосереднім очевидцем конфлікту, який відбувся між підсудним та потерпілою ОСОБА_5, а лише чув від сина ОСОБА_9, що той на прохання ОСОБА_7 викликав швидку допомогу до ОСОБА_5, оскільки її побив чоловік ОСОБА_11;

– показаннями свідка ОСОБА_9, який показав, що не був безпосереднім очевидцем конфлікту, який відбувся між підсудним та потерпілою ОСОБА_5, а лише викликав швидку допомогу до ОСОБА_5, на прохання її матері ОСОБА_7, яка йому повідомила, що підсудний побив свою дружину. Через декілька хвилин приїхала швидка допомога та міліція, а десь через 2 год. почув на вулиці, що ОСОБА_5 померла;         

– показаннями свідка ОСОБА_8, який  підтвердив факт побиття його матері ОСОБА_5 батьком ОСОБА_4, а саме, що останній наносив їй удари ногами та руками по голові, животі, грудній клітці, а також наносив удари за допомогою дерев’яної палиці та черпака, і те, що поїхав до бабці ОСОБА_7, яку попросив приїхати до них додому і повідомив, що батько побив матір. Разом з бабцею приїхали до дому, де бабця викликала швидку допомогу;

– протоколом добровільної видачі від 19.02.2011р., згідно яким ОСОБА_12 добровільно видано металевий черпак та одяг ОСОБА_5,  а саме: жіночу куртку, штани, сорочку та світер-гольф;

– протоколом огляду вищевказаних речей від 22.02.2011р. та постановою про визнання таких речовими доказами по справі;

– висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 № 08/2011 від 19.02.2011 року, із якого вбачається, що причиною смерті стала закрита травма живота із розривом правої частки печінки та масивною внутрішньою кровотечею (1300мл). Крім цього, виявлено переломи ребер справа із розгинальним механізмом утворення, садна та синці на голові, правій руці, сідниці справа, стегні зліва, на грудях. Перечисленні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, знаходяться в прямому причинному зв’язку зі смертю. В живих осіб травма печінки (розрив та внутрішній крововилив) має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя. Переломи ребер відносяться в живих осіб до тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я; синці та садна кваліфікуються як легке тілесне ушкодження. В крові трупа виявлено етиловий спирт в кількості 3,30 проміле, що в живих осіб відповідає важкому алкогольному сп’янінню.;

– висновком судово-імунологічної експертизи №3/262 від 17.03.2011р., згідно з яким на марлевій серветці зі змивом, блузі, светрі-гольфі та куртці, наданих на дослідження, виявлено кров людини (об’єкти №№1,2,5, 7-9). На штанах, наданих на дослідження крові не виявлено. У крові, що виявлена на марлевій серветці зі змивом (об’єкт №1) встановлено антигени А та В. Виявлена кров (об’єкт №1) може походити від особи (осіб) крові якої (яких) притаманні виявлені антигени, проте висловитьсь про її групову приналежність не вбачається можливим у зв’язку з відсутністю контролю предмета-носія (змиву з сусідньої ділянки). У крові, що виявлена на блузці, светрі-гольфі та куртці, наданих на дослідження (об’єкти №№2,5, 7-9) виявлено антиген А ізосерологічної системи АВ0. Виявлена кров (об’єкти №№2,5, 7-9), може походити від особи (осіб), крові якої притаманний антиген А  ізосерологічної системи АВ0;

– протоколом телефонного повідомлення від 19.02.2011р. в Мостиський райвідділ міліції від медперсоналу Мостиської ЦРЛ про факт поступлення ОСОБА_5 з травмами кримінального характеру та протоколами огляду місця події від 19.02.2011р. та схемою і фототаблицею до цього протоколу, чим стверджується час і місце вчинення злочину.

Згідно з актом стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №119 від 11.05.2011р. підсудний ОСОБА_4 психічним захворюванням не страждає, виявляє легку розумову відсталість в степені легкої дебільності. За своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих дій підсудний ОСОБА_4 також будь-яким психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим чи іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Висновком судового експерта – психолога: підсудний ОСОБА_4 під час інкримінованих йому дій, у стані фізіологічного афекту не перебував. Не перебував він також і в іншому емоційному стані, який суттєво вплинув на його свідомість та діяльність.      

Суд не приймає до уваги доводів підсудного про те, що він не наносив ОСОБА_5 удари за допомогою металевого черпака та кулаками руки, оскільки такі спростовуються показаннями свідка ОСОБА_8 та іншими доказами, що наведені вище, недовіряти яким суду не має підстав, котрі є логічними послідовними, переплітаються між собою, відтворюючи реальну картину подій, що мали місце між підсудним та потерпілою ОСОБА_5

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд знаходить винність підсудного доведеною. Вважає, що дії підсудного вірно кваліфіковано за ч.2 ст.121 КК України, оскільки він умисно заподіяв тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_5, що спричинило смерть останньої.

Органом досудового слідства підсудного ОСОБА_4 обвинувачено в тому, що він 19.02.2011 року біля 13.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння і знаходячись в приміщенні своєї квартири в АДРЕСА_1, заподіявши потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота із розривом частки печінки  та масивною внутрішньою кровотечею, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя, переломами ребер справа із розгинальним механізмом утворення, що відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я, саднами та синцями на голові, на правій руці, сідниці справа, стегні зліва та на грудях, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, тобто поставивши потерпілу в небезпечний для життя стан, свідомо залишив без допомоги потерпілу ОСОБА_5, яка внаслідок отриманих тілесних ушкоджень померла у реанімаційному відділенні Мостиської центральної районної лікарні. Такі дії підсудного кваліфіковані за ч.3 ст.135 КК України.

Суд не погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 135 КК України завідоме залишення в небезпеці - це завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан. Особливо кваліфікований вид цього злочину передбачений ч. 3 ст. 135 КК України і полягає у тому, що цими діями спричиняється смерть або інші тяжкі наслідки.

Згідно матеріалів справи підсудний ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклої сварки із дружиною ОСОБА_5, наніс останній удари руками, ногами, металевим черпаком та дерев’яною палицею у різні частини тіла й голови. Внаслідок зазначених дій підсудного потерпілій були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких вона померла у лікарні 19.02.2011р.

Враховуючи, що між зазначеними діями підсудного щодо умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та настанням наслідків - смерті потерпілої встановлений прямий причинний зв'язок, суд вважає, що його дії у цій частині охоплюються складом умисного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, і додаткової кваліфікації за законами, які передбачають відповідальність за злочини проти життя та здоров'я особи, зокрема й за ч. 3 ст. 135 КК України, не потребують.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях підсудного відсутній склад злочину, передбачений ч.3 ст.135 КК України, а тому за цією статтею його слід виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України.

При призначенні покарання підсудному суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного і обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Підсудний розкаявся у вчиненому, що пом’якшує його покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному, є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.  

Суд враховує, що підсудний вчинив тяжкий злочин, позитивно характеризується за місцем свого проживання та роботи, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд вважає, що до підсудного слід застосувати покарання у виді позбавлення волі.

Речові докази: змив речовини буроко кольора, який взятий на марлевий тампон, знаряддя вчинення злочину та одяг ОСОБА_5 необхідно знищити.

Судові витрати за проведення по справі експертизи підлягають стягненню з підсудного.

Оскільки підсудний ОСОБА_4 був затриманий та утримувався під вартою з 20.02.2011р., то з цього часу йому необхідно рахувати строк відбування покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним та засудити ОСОБА_4 за ч.2 ст.121КК України – на 8 (вісім) років позбавлення волі, а за ч.3 ст.135 КК України – виправдати на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України – за відсутністю в його діях складу даного злочину.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати  з 20.02.2011р.

Речові докази, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Мостиського райвідділу міліції: металевий черпак, дерев’яну палицю довжиною 105 см., змив речовини буроко кольора, який взятий на марлевий тампон, та одяг ОСОБА_5 (жіночі куртку, штани, светр, сорочку) – знищити.

Судові витрати за проведення експертиз в сумі 675 (шістсот сімдесят п’ять) гривень 36 коп. стягнути з  ОСОБА_4 та перерахувати в користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області, Банк: ГУДКУ у Львівській області, р/р № 31259272210042; МФО - 825014, ЄДРПОУ – 25575150, призначення платежу «за експертизу».

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 залишити попередню – тримання під вартою.

На вирок протягом 15-ти діб з дня його проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд Львівської області.

СуддяДжала С. Ю