ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про затвердження ліквідаційного балансу

"30" червня 2011 р.                                                             Справа № Б-48/84-10

вх. № 5251/2-48

Суддя господарського суду Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Міньковський С.В.

  Чугуївська ОДПІ – нач. відділу погашення прострочених податкових зобов’язань ОСОБА_1, дов. від 09.07.2010р. № 5623/10/10-019.

Ліквідатора –   Лученко Д.В.

По справі  за заявою ФОП ОСОБА_3, м. Кременчук

до ФОП ОСОБА_4, с. Новопокровка

про визнання банкрутом  

ВСТАНОВИВ:

      Ухвалою господарського суду від 19.05.2011р. було  відкладено розгляд звіту ліквідатора з метою надання ліквідатором документів щодо виконання ліквідаційної процедури по банкруту.

      В судовому засіданні представник кредитора  просить суд не розглядати скаргу на дії ліквідатора,  оскільки ліквідатором  поточні вимоги кредитора  на суму 37061718,2 грн. визнано та включено до реєстру вимог кредиторів, а крім того на  зборах кредиторів було прийняте рішення про списання дебіторської заборгованості та затвердження звіту ліквідатора.

    Ліквідатор банкрута  надав суду  повний звіт ліквідатора та просить суд  затвердити звіт ліквідатора, визнати погашеними вимоги кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі  про банкрутство  ФОП ОСОБА_4, та припинити провадження у справі про банкрутство .

Розглянувши матеріали справи, ліквідаційний звіт, заслухавши пояснення учасників процесу суд встановив наступне.

Постановою господарського суду Харківської області від 05.07.2010р. фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Лученка Д.В.

В ході ліквідаційної процедури ліквідатором було надано оголошення в газеті “Голос України” №137 від 27.07.2010р. (т.1, а.с. 116) про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Ліквідатором були направлені персональні повідомлення про визнання боржника банкрутом до органів ДПІ, ПФУ, центру зайнятості та фондів соціального страхування за місцем проживання боржника(т. 1, а.с. 125-128, 131). Протягом встановленого судом місячного строку надійшла заява від Чугуївської ОДПІ Харківської області (т.1, а.с.69-108) з вимогами до боржника в загальній сумі 689814,05грн., які були розглянуті, визнані ліквідатором у повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів (т.1, а.с. 115, 135).  В подальшому на адресу ліквідатора надійшла заява від  Чугуївської об’єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 24 травня 2011 року про визнання поточних кредиторських вимог на суму 37 061 718,2 грн. Ліквідатором розглянуто вказані кредиторські вимоги. За результатами розгляду повідомлено кредитора про те, що ліквідатор банкрута не має заперечень до заявленої суми кредиторських вимог, визнає вимоги заявника у повному обсязі.  Ліквідатором сума  поточних заявлених вимог підлягає включенню до реєстру кредиторів: 3 (третя) черга – 1394542,19 грн; 6 (шоста) черга – 35667175,62 грн.

Від інших кредиторів заяви з грошовими вимогами до боржника не надходили.

Ліквідатором було з'ясовано, що за даними КП “Чугуївське МБТІ”, УДАІ ГУМВС України в Харківській області, Інспекції Держтехнагляду Харківської області та Чугуївського районного відділу ХРФ ДП “Центр державного земельного кадастру” за боржником прав власності на нерухомі об’єкти, транспортні засоби та земельні ділянки не зареєстровано, про що свідчать довідки відповідних установ, які знаходяться в матеріалах справи (т.1, а.с. 67, 68, 82-84, 121-124). Будь-яких активів банкрута під час ліквідаційної процедури не виявлено.

У зв'язку з відсутністю у банкрута майнових активів, ліквідатором було складено ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю в сумі 38105,8 тис грн.

Ліквідатором також здійснені наступні заходи: встановлено відсутність відкритих поточних рахунків у банкрута в установах банків (довідка Чугуївської ОДПІ від 27.09.2010р.; (т.1, а.с. 134); отримано від органів державної виконавчої служби виконавчі документи щодо стягнення коштів з боржника (т.1, а.с. 139-149); направлені повідомлення відповідним державним установам про закінчення ліквідаційної процедури (т. 1, а.с. 151-159).

21 червня 2011 року в газеті Харківський кур'єр №112 (2108) ліквідатором  було  надруковано оголошення наступного змісту: «Втрачені печатки, штампи, бланки та реєстраційні документи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) вважати недійсними».

     Також ліквідатором було   на підставі даних Чугуївської ОДПІ Харківської області ФОП ОСОБА_4 було виявлено дебіторська заборгованість у банкрута при  здійсненні експортних операцій на суму 57954010,97 грн. Вказана сума за експортними контрактами на користь ФОП ОСОБА_4 сплачена контрагентами не була. Саме не вжиття ліквідатором заходів щодо стягнення вказаної дебіторської заборгованості, стало причиною відміни Харківським апеляційним господарським судом ухвали господарського суду Харківської області про затвердження звіту ліквідатора.

     Ліквідатором здійснено всіх необхідні дії щодо визначення суми наявної дебіторської заборгованості та отримані документи, на яких вона ґрунтується.

    Разом з тим,  для стягнення суми дебіторської заборгованості,  ліквідатору необхідно звернутися із позовом до Арбітражного суду Бєлгородської області (оскільки договорами передбачено, що всі спори вирішуються в арбітражному суді на підставі законодавства Російської Федерації) сплативши держмито у сумі 200 000,00 російських рублів та понести інші витрати, пов’язані з пред’явленням позову та представництвом інтересів у суді російськими правознавцями. Орієнтовна сума можливих витрат, як встановив ліквідатор, що пов’язані зі стягненням дебіторської заборгованості ФОП ОСОБА_4  94 500  грн., з якої  державне мито за розгляд справи складає 56000 грн., витрати на відрядження  та послуги російського правознавця 10000 грн., витрати на оплату державного мита в апеляційної інстанції 28000 грн.

      Проте, відповідно до частини 1 п. 10 статті 31 Закону про банкрутство, оплата послуг, відшкодування витрат ліквідатора у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. В ліквідаційній процедурі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відсутні кошти для фінансування вищевказаних витрат..

Виходячи з вищевказаного, та з метою реалізації можливості, наданої п. 11 ст. 31 Закону про банкрутство, ліквідатор звернувся листом від 14.03.2011р. (копія додається) до ініціюючого кредитора з проханням здійснити фінансування зазначених витрат з їх подальшим відшкодуванням за рахунок коштів ліквідаційної маси. 16.05.2011р. ліквідатор отримав відповідь від ініціюючого кредитора про відсутність згоди на фінансування вказаних витрат (копія листа в матеріалах справи).18.05.2011р.  Крім того , ліквідатором до Чугуївської ОДПІ Харківської області направлено лист аналогічного змісту. Проте Чугуївська ОДПІ Харківської області відмовила у виділенні коштів ліквідатору  для фінансування вищевказаних витрат.

    07.06.2011 року ліквідатором  було проведено загальні збори кредиторів боржника, на яких було прийняте рішення про списання дебіторської заборгованості Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4  на суму 57954010,97 грн. та прийнято рішення про  звернення до  господарського суду Харківської області із проханням завершити ліквідаційну процедуру та затвердити звіт ліквідатора( протокол зборів кредиторів № 1 ).

    Згідно  п.6.ст.31 Закону про банкрутство  визначено, що вимоги кредиторів  не задоволені  за недостатністю майна вважаються погашеними. Проте, ця норма стаття 31 Закону про банкрутство носить  універсальний характер.

   У відповідності до ст..53 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов’язані  із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

      Разом з тим, ст.,ст.47-49 Закону про банкрутство визначають особливості провадження  про банкрутство суб’єкта підприємницької діяльності. На відміну від загальних положень задоволення вимог кредиторів, передбачених ст..31 Закону про банкрутство, ст..49 Закону про банкрутство  регулює особливості задоволення вимог кредиторів громадянина –підприємця, визнаного банкрутом, а саме: визначено ( ч.2 ст.49 ), що після завершення розрахунків з кредиторами громадянин – підприємець, визнаний банкрутом, звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, за винятком  вимог   щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю, вимог щодо сплати аліментів, інших вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку  постанови господарського суду  банкрутом, або  які погашені частково чи не заявлені після визнання боржника банкрутом. Такі вимоги кредиторів  можуть – бути заявлені   після закінчення провадження  у справі про банкрутство в порядку цивільного  законодавства України.

    З вищенаведеного слідує, що після завершення розрахунків з кредиторами або, якщо вимоги кредиторів, що були заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, не  були задоволені за недостатністю майна, останні вважаються погашеними і  громадянин – підприємець звільняється від подальшого виконання  таких вимог кредиторів, за виключенням вимог, які визначені абз.2 ч.2.ст.49 Закону про банкрутство. У цьому випадку громадянин-підприємець  вважається таким, що відновив свою платоспроможність.

       Правовим  наслідком вищевказаного  стає те, що підприємницька діяльність ( господарська комерційна діяльність)  такого  громадянина –підприємця не може бути припинена на відміну від юридичної особи, яка  після завершення ліквідаційної процедури в процесі банкрутства (затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу  ст. 32,40 Закону про банкрутство)  до ЄДР вноситься запис про припинення юридичної особи (ст.. 39 Закону).

    Оскільки Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, у тому числі до ст. 50   Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»,  що регулює питання порядку припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, стаття 50 має застосовуватися лише в системному зв’язку з положеннями ст.,ст.47-48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

    На підставі вищенаведеного враховуючи, що ліквідатором проведені всі необхідні дії по ліквідації банкрута,  в зв’язку з відсутністю у банкрута будь-яких активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості, суд  вважає за необхідне затвердити звіт ліквідатора.

Керуючись ст..ст.31,32,ст.ст.40,47-49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Припинити провадження  в частині розгляду скарги Чугуївської ОДПІ на дії ліквідатора.

2.  Затвердити наданий суду звіт  ліквідатора.

3. Визнати вимоги кредиторів ФОП ОСОБА_3 на суму 354300 грн. та Чугуївської ОДПІ на суму 37 751 532,25 грн., що були заявлені до ФОП ОСОБА_4  після визнання боржника банкрутом та незадоволені за недостатністю майна банкрута,  погашеними.

4. Провадженні у справі припинити.

5. Ухвалу направити ліквідатору, кредиторам, Харківському обласному відділу з питань банкрутства, державному реєстратору, ДПІ у Дзержинському районі.

Суддя                                                                                            Міньковський С.В.