Справа № 2-131/11

У Х В А Л А

іменем України

 21 червня 2011 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області              

у складі:

головуючого –судді      Івасівки А.П.

при секретарі –             Коваль Л.М.,

розглянувши подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, -              

в с т а н о в и в :

Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2, звернувся в суд із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1.                                         

В обґрунтування подання покликається на те, що на виконанні у ВДВС Дрогобицького МРУЮ знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-3202 від 11.02.2011 року виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення боргу з боржника –ОСОБА_1 на користь стягувача ПАТ «УкрСиббанк»в сумі 162608,55 грн.                         Відповідно до ст. 3771 ЦПК України, суд негайно розглядає подання,  без  виклику  чи  повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Державний виконавець відділу ДВС Дрогобицького МРУЮ просить розглянути подання без його участі, викладені обставини підтримує в повному обсязі, просить подання задоволити.                         Врахоовуючи вищенаведене, вивчивши подання, оцінивши представлені документи, суд вважає, що подання державного виконавця відділу ДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з наступних підстав.                                                             

Статтею ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.                                     В обґрунтування свого подання державний виконавець посилається на те, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, громадянину ОСОБА_1 слід встановити, оскільки таке передбачене ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України».                           Зазначеною нормою Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а  громадянинові України,  який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у  виїзді за кордон  у випадках, якщо: п.2) діють   неврегульовані аліментні,   договірні   чи  інші невиконані  зобов'язання   -   до   виконання   зобов'язань,  або розв'язання  спору  за  погодженням  сторін у передбачених законом випадках,  або забезпечення  зобов'язань заставою,  якщо  інше  не передбачено міжнародним договором України; п.5) він ухиляється від виконання  зобов'язань,  покладених  на нього  судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), -  до  виконання зобов'язань.

Законом України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»(зі змінами) врегульовано порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, яким визначено випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України та встановлено порядок розв’язання спорів у цій сфері.    

Зазначеним Законом не передбачено тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення суду за ухвалою суду.                     

Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»регламентовано право суб’єкта владних повноважень, а не суду, вчинити певні дії.

Посилання державного виконавця на норму ст. 3771 ЦПК України, як на норму,  якою регламентовано порядок розгляду судами питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної  особи або  керівника  боржника  - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні  судових  рішень  та  рішень  інших  органів (посадових  осіб), не дає суду правової підстави вирішити питання про тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника, без спеціальної матеріальної норми, як це передбачено Конституцією України.           

Крім цього, державним виконавцем не надано доказів, які б давали підстави вважати, що боржник ОСОБА_1 може виїхати за кордон тимчасово або на постійне місце проживання, не виконавши зобов’язання, а також доказів чи даних, які б свідчили, що боржник ухиляється від виконання рішення суду.                                                  

Інших правових підстав для обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, державний виконавець не навів.                                                                                 

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до остаточного висновку, що в задоволенні  подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 слід відмовити.                                                                       

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 3771 ЦПК України, суд,-

                                                  у х в а л и в :                                                             

В задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянину ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                  _________                              А.П. Івасівка