Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2011 р. справа № 2а/0570/7854/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Івченко В.Б
при секретарі Очкасової К.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську про скасування вимоги від 01.02.2011 року про сплату недоїмки зі страхових внесків, -
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську про скасування вимоги від 01.02.2011 року про сплату недоїмки зі страхових внесків.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала, що вона в період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року здійснювала підприємницьку діяльність з роздрібної торгівлі з лотків та ринках, знаходилась на спрощеній системі оподаткування зі сплатою фіксованого податку шляхом придбання патенту. Крім того, Відповідач зазначає, що вона не обчислювала страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та не подавала звітності до Управління пенсійного фонду України у м. Шахтарську. Просила скасувати вимогу Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську від 01.02.2011 року № Ф-220/1 про сплату недоїмки зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 878, 34 грн.
Позивач у судове засідання не з’явилась, про місце, дату та час слухання справи повідомлена належним чином. Надіслала до суду заяву, в якій просить справу розглядати за її відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду заперечення на позовну заяву в яких просив розглядати справу за його відсутності та відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію представник відповідача ґрунтує на тому, що сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме щоквартально, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, а саме за липень – вересень 2010 року – до 20 жовтня 2010 року. Облік платежів, які надходять від зазначеної категорії платників, ведеться в базі автоматичного робочого місця обліку сплати страхових внесків, програмне забезпечення надається централізовано Пенсійним фондом України. В листопаді 2010 року внесено зміни до бази автоматичного робочого місця обліку сплати страхових внесків, додані картки розрахунку для доплат. По закінченню терміну сплати доплат за 3-й квартал 2010 року по кожній фізичній особі – суб’єкту підприємницької діяльності, які в даному кварталі були хоч раз на спрощеній системі оподаткування формується картка розрахунку для доплат до мінімального страхового внеску.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, У разі неприбуття відповідача – суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін, керуючись доказами, які містяться у матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані суду докази суд встановив наступне.
Позивач – ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію, платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідач – Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
1 лютого 2011 року органом Пенсійного фонду України було прийнято вимогу № Ф-220/1 на суму у розмірі 878, 34 грн.
Позивачка не погодилась із прийнятою вимогою й тому звернулась до суду із даним позовом.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовими актами прийнятими для реалізації норм вказаного Закону.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 6 статті 20 вказаного Закону передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для таких страхувальників, як позивач, є квартал.
Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 08 липня 2010 року № 2461-VI були внесені зміни до підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме: «Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески».
Зазначений Закон набрав чинності 17 липня 2010 року.
Попередня редакція вказаної норми Закону не передбачала доплати до мінімального розміру страхового внеску.
Проте зміни, що відбулися в законодавстві з питань обчислення страхових внесків для фізичних осіб – підприємців, позивачем враховані не були, що призвело до заниження суми страхових внесків.
Отже, позивач за липень – вересень 2010 року повинен був додатково сплачувати до Пенсійного фонду суму страхових внесків в розмірі 878, 34 грн.
Як вбачається зі спірної вимоги, то вона прийнята, у тому числі на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі – недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно із ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Порядок формування вимоги визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.
Згідно з пп. 8.2 п. 8 вказаної Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.
У цьому випадку вимога надсилається щомісяця протягом п’яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Отже, органом Пенсійного фонду правомірно прийнято спірну вимогу на підставі даних картки особового рахунка платника.
До того ж, суд вважає за доцільне вказати, що норми чинного законодавства чітко визначають, що за наявності недоїмки зі сплати страхових внесків вимога формується щомісяця на всю суму боргу, що і було зроблено органом Пенсійного фонду України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що приймаючи спірні вимоги відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законодавством, у зв’язку із чим відсутні підстави для задоволення вимог позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Шахтарську про скасування вимоги від 01.02.2011 року про сплату недоїмки зі страхових внесків – відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини 16 червня 2011 року.
Повний текст постанови складений 21 червня 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України, через Донецький окружний адміністративний суд.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Івченко В.Б