ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2006 р. | Справа № 15/222-06-6231А |
17 год. 44 хв. м. Одеса
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Петрова В.С.
при секретарі Антощук С.І.
За участю представників сторін:
від позивача – Новосельцева В.І.;
від відповідачів:
1) Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради –Романадзе Л.Д.;
2) Одеської міської ради –Дмітрієв Р.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства Одеського спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства „Харчопромавтоматика” до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради та Одеської міської ради про визнання права на викуп, визнання дій та бездіяльності протиправними,
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство Одеське спеціалізоване монтажно-налагоджувальне підприємство „Харчопромавтоматика” звернулось з позовом до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, Одеської міської ради, Одеського міського управління земельних ресурсів про:
- визнання за позивачем право на викуп земельної ділянки загальною площею 0,3471 гектарів за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 28;
- зобов'язання Управління архітектури та містобудування надати позитивний висновок на підставі земельного законодавства щодо можливості продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 0,3471 гектарів за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 28, яка знаходиться під об'єктами нерухомості, що належать позивачу;
- зобов'язання Одеського міського управління земельних ресурсів підготувати проект рішення та договір купівлі-продажу ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 0,3471 гектарів за адресою: м Одеса, вул. Прохорівська, 28, яка знаходиться під об'єктами нерухомості, що належать позивачу;
- зобов'язання Одеську міську раду прийняти рішення про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 0,3471 гектарів за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 28, яка знаходиться під об'єктами нерухомості, що належать позивачу.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23 червня 2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/222-06-6231А.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11 липня 2006 р. закінчено підготовче провадження та справу № 15/222-06-6231А призначено до судового розгляду в засіданні суду на 01 серпня 2006 р.
В засіданні суду від 18.08.2006 року представник позивача уточнив свої позовні вимоги та просить суд визнати за позивачем право на викуп земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 28, загальною площею 0,3471 га, визнати протиправними дії Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо надання висновку про можливість продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 16.12.2004 року № 161п/5682 та бездіяльність Одеської міської ради щодо вирішення питання про продаж земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є власником будівель цілостного майнового комплексу по вул. Прохоровській 28 в м. Одесі на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.1993 року № 4-7110, реєстраційного посвідчення, виданого ОМБТІ та РОН 19.03.1999 року та свідоцтва про право власності № 006073 від 03.02.2000 року, виданого Виконавчим комитетом Одеської міської ради.
На підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 690 від 12 серпня 1999 року та рішення Одеської міської ради № 202-ХХІІІ від 14.09.1999 року підприємству було здійснено відвід та надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 0,3471 гектарів за адресою: м Одеса, вул. Прохорівська, 28 для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку і господарських будівель, що належать підприємству на праві власності. 30 листопада 1999 р. видано Державний акт, зареєстрований за № 76 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею.
09.11.2004 року та 31.01.2006 року позивач звернувся до Одеської міської ради з заявою про викуп вищевказаної земельної ділянки, на яку надійшла відповідь з Одеського міського управління земельних ресурсів від 09.02.06 р. про те, що згідно висновку Управління архітектури та містобудування № 161 п/ 5682 від 16.12.04 р. продаж може бути здійснений лише тієї частини ділянки, на якій розміщена адміністративна будівля (приблизна площа 0, 1033 га). Інша частина земельної ділянки, на якій розташовані господарські споруди, планується під висотну забудівлю і тому продажу не підлягає. Від Одеської міської ради до теперішнього часу відповідь не отримана.
Позивач вважає, що відповідачі неправомірно відмовляють йому в продажі земельної ділянкі, на який розташовані належні на праві власності нежилі будівлі шляхом невизнання його права на викуп цієї ділянки, надання висновку про неможлівість продажу частини ділянки та бездіяльності щодо строків та порядку вирішення цього питання.
Відповідачі позов не визнають з підстав, зазначених в запереченнях на позов.
Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач є власником будівель цілостного майнового комплексу по вул. Прохоровській 28 в м. Одесі на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.1993 року № 4-7110, реєстраційного посвідчення, виданого ОМБТІ та РОН 19.03.1999 року та свідоцтва про право власності № 006073 від 03.02.2000 року, виданого Виконавчим комитетом Одеської міської ради.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської Ради № 690 від 12 серпня 1999 року та рішенням Одеської міської ради № 202-ХХІІІ від 14.09.1999 року підприємству було відведено та надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 0,3471 гектарів за адресою: м Одеса, вул. Прохорівська, 28 для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку і господарських будівель, що належать підприємству на праві власності.
30 листопада 1999 року видано Державний акт на право постійного користування землею, зареєстрований за № 76 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею.
09.11.2004 року позивач звернувся з клопотання на імя міського голови про продаж земельної ділянкі несільськогосподарського призначення площею 0,371 га, яка розташована по вул. Прохорівська, 28 для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку та господарськіх будівель. При цьому до клопотання були додані наступні документи: свідоцтво про державну реєстрацію підприємства (нотаріально засвідчена копія); статут (нотаріально засвідчена копія); свідоцтво про право власності на будівлю (нотаріально засвідчена копія); довідка статуправління (нотаріально засвідчена копія); Державний акт на право користування землею (нотаріально засвідчена копія); рішення Одеської міської ради про відведення земельної ділянки та видачу державного акту на право постійного користування землею і виписка з цього рішення.
Відповідно до штампу на клопотанні, вказане клопотання було зареєстровано сектором загального листування 10.11.2004 року.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної та комунальної власності для потреб, визначених цим кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Громадяни та юридичні особи, зацікавлені в придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської. Селищної, міської ради. У заяві зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та ії розмір. До заяви додаються:
а) державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі;
б) план земельної ділянки та документ про ії надання у разі відсутності державного акта;
в) свідоцтво про реєстрацію субєкта підприємніцької діяльності.
Отже, відповідачем надані всі передбачені законодавством документи для вирішення питання про продаж земельної ділянкі позивачу.
Відповідно до ч. 3 ст.128 Земельного кдексу України міська рада у місячний термін розглядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови.
Але 24.12.2004 року, тобто з пропуском визначеного ч. 3 ст. 128 ЗК України строку, Одеське міське Управління земельних ресурсів направив позивачу лист за № 02-05/1723-04 з вимогою надати документи, які позивачем вже були надані та додатково висновок управління архітектури та містобудування про можливість продажу земельної ділянки відповідно до ст. 83 ЗК України. Однак, як вбачається зі змісту ст. 83 ЗК України, цією статтею не передбачено надання потенційним покупцем міськраді висновку управління архітектури та містобудування щодо можливості продажу земельної ділянки.
Відтак, така вимога Одеського управління земельних ресурсів є незаконою.
31.01.2006 року позивач вдруге звернувся до міського голови з заявою про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,3471 га, яка розташована по вул. Прохорівська 28 для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку та господарських будівель. При цьому до клопотання були додані наступні документи:
1. Свідоцтво про державну реєстрацію підприємства (нотаріально засвідчена кпія);
2. Статут (нотаріально засвідчена копія);
3. Свідоцтво про право власності а будівлю (нотаріально засвідчена копія);
4. Довідка статуправління (нотаріально засвідчена копія);
5. Державний акт на право користування землею (нотаріально засвідчена копія);
6. Рішення Одеської міської ради про відведення земельної ділянки та видачу державного акту на право постійного користування землею та виписка з цього рішення;
7. Висновок управління архітектури та містобудування про можливість продажу земельної ділянки.
На цю заяву позивачу надійшла відповідь з Одеського міського управління земельних ресурсів від 09.02.06 р. про те, що згідно висновку Управління архітектури та містобудування № 161 п/ 5682 від 16.12.04 р. продаж може бути здійснений лише тієї частини ділянки, на якій розміщена адміністративна будівля (приблизна площа 0,1033 га). Інша частина земельної ділянки, на якій розташовані господарські споруди, планується під висотну забудівлю і тому продажу не підлягає.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЗК України підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:
а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
б) виявлення недостовірних відомостей в поданих документах;
в) якщо до суб’єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності.
Отже, Земельним кодексом України встановлено вичерпний перелик підстав для відмови в продажу земельної ділянки.
„Положенням про порядок надання земельних ділянок у користування під існуючими об'єктами нерухомості та оформлення права користування земельними ділянками”, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 15.12.02 р. за № 436-ХХІУ передбачено, шо громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або місцевої ради. Цим положенням також не передбачена така підстава для відмови в продажу земельної ділянки як планування в майбутньому її під висотну забудову.
Пунктом 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України закріплено, що до розподілу земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до статті 8 Господарського кодексу України господарська компетенція органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідних комунальних підприємств. Компетенція Одеської міської ради з питання продажу земельних ділянок реалізується Одеським міським управлінням земельних ресурсів, яке діє на підставі Положення про Одеське міське управління земельних ресурсів, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.04.2003 р. за № 1254-ІV. Можливість продажу земельних ділянок погоджується наряду з іншими органами управлінням архітектури та містобудування.
Частина земельної ділянки, в викупі якої відмовлено позивачу, не надавалась підприємству тимчасово, не надавалась також з застереженням про те, що вона підлягає вилученню в зв'язку з реконструкцією району. Земельна ділянка, надана підприємству, має цільове призначення: для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку та господарських будівель. Господарські будівлі складаються з теслярного приміщення, трьох складів, зварювального приміщення, гаражів, автомайстерні. Без експлуатації господарських приміщень частково втрачає своє значення діяльність адміністративної будівлі, що обмежує права власності підприємства щодо реалізації цього права.
Статтею 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула житловий будинок, будівлю чи споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, без зміни її цільового призначення
Стаття 120 Земельного кодексу України передбачає перехід права власності на земельну ділянку у випадку переходу права власності на споруду на підставі цивільно – правової угоди.
Основна будівля та господарські споруди, розташовані на вказаній вище земельній ділянці належать позивачу на праві власності, про що свідчить Свідоцтво про право власності за № 006073 від 3 лютого 2000 року, видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради 24 січня 1995 року за № 22-П.
Відповідно до статті 13 Указу Президента України „Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення” від 19.01.1999 року за № 32/99 та Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування” від 27.06.2001 р. за № 02-5/743 (із змінами) органи, що здійснюють продаж земельних ділянок, не вправі відмовляти потенційним покупцям у продажу цих ділянок, крім випадків, передбачених законодавством, а спори, що виникають у процесі продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення вирішуються судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 вищевказаного Указу Президента України продавець має право відмовити покупцеві у продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення в разі неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; якщо стало відомо, що стосовно покупця порушена справа про банкрутство або про припинення діяльності юридичної особи.
Інших підстав законодавством не передбачено.
Таким чином, у відповідача немає жодної підстави для відмови в продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 0,3471 гектарів за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 28, яка знаходиться під об'єктами нерухомості, що належать позивачу на праві приватної власності.
Посилання Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради на ст. 13 Закону України „Про планування і забудову територій” як на правову підставу для відмови позивачу в продажі частині земельної ділянки судом до уваги не приймається, оскільки ця норма передбачає подання висновків і пропозицій щодо надання у власність земельних ділянок на підставі розробленого у встановленому законом порядку детального плану території, який в свою чергу розробляється згідно з генеральним планом міста. Але, як встановлено у судовому засіданні розробленого у встановленому законом порядку детального плану території не існує, а посилання відповідача на проект детального планування (без посилань на те, коли і ким розроблений та прийнятий цей документ) на думку суду є неспроможним, оскільки цього документу суду надано не було. Крім того на теперішній час відсутній генеральний план міста, розроблений та прийнятий відповідно до вимог діючого на теперішній час законодавства в сфері містобудування та землекористування.
Надані відповідачем „Основні положення генерального плану розвитку м. Одеси”, затверджені Постановою Ради Міністрів УРСР № 37 від 31.01.1989 року не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не могли врахувати вимоги законів України в сфері містобудування та землекористування, яки прийняти пізніше.
Не приймаються до уваги і посилання відповідачів на Положення про порядок продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 137-ХХІІІ від 29.06.1999 року, оскільки це положення прийнято до прийняття та набрання чинності Земельного кодексу України від 25.10.2001 року.
Отже, як було вказано вище, у позивача є передбачене законодавством право на викуп земельної ділянки, яке не визнається відповідачами і на його вимогу це право має бути визнано.
Дії відповідача –Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо ненадання позитивного висновку про можливість викупу частині земельної ділянки повинні бути визнані протиправними, оскільки як було вказано вище позивачу було відмовлено в продажі частині земельної ділянки без передбачених законодавством підстав.
В свою чергу бездіяльність Одеської міської ради щодо вирішення питання про продаж позивачу земельної ділянки теж повинна бути визнана протиправною, оскільки відповідач в порушення вимог ст.ст. 120, 123, 127, 128, ч. З ст. 152 Земельного кодексу України, починаючи з 09.11.2004 р. не вирішив питання щодо продажу або відмови в продажу земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства Одеського спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства „Харчопромавтоматика” до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради та Одеської міської ради про визнання права на викуп, визнання дій та бездіяльності протиправними задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати за Закритим акціонерним товариством Одеським спеціалізованим монтажно-налагоджувальним підприємством „Харчопромавтоматика” право на викуп земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 28, загальною площею 0,3471 га.
3. Визнати дії Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо надання висновку про можливість продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 16.12.2004 р. № 161п/5682 протиправними.
4. Визнати бездіяльність Одеської міської ради щодо вирішення питання про продаж земельної ділянки протиправною.
Постанову суду може бути оскаржено в порядку ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку ст.254 КАС України.
Повний текст постанови складено 29.09.2006 р.
Суддя Петров В.С.