ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"09" серпня 2006 р. | справа № 20-2/129 |
За позовом | товариства з обмеженою відповідальністю „Акар” (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 1) |
до відповідача: | закритого акціонерного товариства „Торговый дом „ГЕСС и Ко” (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 11) |
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
Інститут біології південних морів Національної академії наук України (99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 2) |
Український науковий центр екології морів (65029, м. Одеса, Французький бульвар, 89) |
про | звільнення причалу шляхом виводу теплоходів „Пассат” та „Профессор Водяницкий” |
та зустрічним позовом | закритого акціонерного товариства „Торговый дом „ГЕСС и Ко” |
до | товариства з обмеженою відповідальністю „Акар” |
про | спонукання відповідача до виконання публічного зобов’язання та визнання договору дійсним |
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники:
від позивача –Петров В.Ю., довіреність б\н від 01.02.2006;
від відповідача – не з’явились;
третіх осіб: Український науковий центр екології морів –не з’явились;
Інститут біології південних морів НАНУ –не з’явились.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Акар” (далі –ТОВ “Акар”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до закритого акціонерного товариства „Торговый дом „ГЕСС и Ко” (далі –ЗАТ “ТД “ГЕСС и Ко”) про звільнення причалу № 122, розташованого у Південній бухті м.Севастополя, шляхом виводу теплоходів „Пассат” та „Профессор Водяницкий” у зв’язку із закінченням терміну дії договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на норму статті 530 Цивільного кодексу України.
ЗАТ “ТД “ГЕСС и Ко” проти позову заперечує, оскільки вважає, що він у зв’язку із розірванням у судовому порядку договору фрахтування теплоходу “Пассат” і зупиненням дії договору фрахтування теплоходу “Профессор Водяницкий” є неналежним відповідачем, а позов має бути заявлений до власників суден - Інституту біології південних морів Національної академії наук України і Українського наукового центру екології морів належними відповідачами (т. 1 арк. с. 28-29, 62-63).
Клопотання ЗАТ “ТД “ГЕСС и Ко” про залучення до участі у справі Інституту біології південних морів Національної академії наук України і Українського наукового центру екології морів як належних відповідачів (т. 1 арк. с. 37, 43) судом залишене без задоволення з підстав, викладених нижче.
Інститут біології південних морів Національної академії наук України (далі –ІнБПМ НАНУ) і Український науковий центр екології морів (далі –УкрНЦЕМ) ухвалою від 26.06.2006 за ініціативою суду у передбаченому статтею 27 Господарського процесуального кодексу України залучені до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (т. 1 арк. с. 59).
ТОВ “Акар” проти зустрічного позову заперечує з посиланням на закінчення строку дії договору та відсутністю у зв’язку з цим підстав для перебування суден біля належного йому причалу (т. 1 арк. с. 100-101).
УкрНЦЕМ у своїх поясненнях (т. 1 арк. с. 72) повідомив, що за наявності рішення господарського суду Одеської області від 30.07.2003 у справі № 17-6-25-31/02-10062 про розірвання договору фрахтування, яке набрало законної сили з 23.09.2003, теплохід “Пассат” фрахтувальником не був переданий Українському науковому центру екології морів, а тому ЗАТ “ТД “ГЕСС и Ко” несе відповідальність за його утримання і збереження.
Інститут біології південних морів Національної академії наук України вважає, що витрати за стоянку теплоходу “Профессор Водяницкий” несе ЗАТ “ТД “ГЕСС и Ко”, у якого це судно перебуває у бербоут-чартері, проте, на його думку, договір про надання послуг між позивачем і відповідачем є діючим, що є підставою для подальшого перебування судна біля причалу № 122 (т. 1 арк. с. 102-103).
24.07.2006 закрите акціонерне товариство „Торговый дом „ГЕСС и Ко” звернулось до господарського суду із зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Акар” про спонукання відповідача до виконання публічного зобов’язання по наданню причалу для стоянки теплоходів „Пассат” та „Профессор Водяницкий” та визнання договору про надання послуг № 1625 від 15.12.2003 дійсним (т. 1 арк. с. 91-93).
У передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторін розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва у судовому засіданні 15.06.2006, 03.08.2006, 04.08.2006.
У судовому засіданні 04.08.2006 розгляд спору по суті був завершений.
Однак, присутній у судовому засіданні представник відповідача не погодився на оголошення вступної та резолютивної частини рішення у справі.
Оскільки 04.08.2006 судове засідання закінчилося о 16 год. 25 хв., та враховуючи, що 05.08.2006 - субота і 06.08.2006 –неділя є вихідними днями, а з 07.08.2006 суддя по справі перебуває у відпустці, у судовому засіданні була оголошена перерва до виходу судді з відпустки 04.09.2006 для оголошення повного тексту рішення.
Проте, ухвалою голови господарського суду міста Севастополя від 07.08.2006 строк розгляду спору по справі продовжений до 10.08.2006, відповідним наказом перенесена відпустка судді по справі.
Відповідно до частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України суддя має право оголосити перерву в судовому засіданні в межах встановленого строку вирішення спору, а тому оголошення рішення по справі перенесене на 09 год. 13 хв. 09.08.2006, про що сторони та треті особи були повідомлені телеграмами (т. 2 арк. с. 68-71).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи суд -
встановив:
ТОВ “Акар” відповідно до договору суборенди № 119-ОР від 29.01.1999, укладеному з 1997 ВМІС ЧФ РФ, є орендарем причалу № 70 (№ 122), довжиною 175 метрів, розташованого у Південній бухті міста Севастополя, який переданий для використання під стоянку кораблів по акту приймання-передачі від 08.02.1999 (т. 2 арк. с. 24-52).
Строк дії договору з урахуванням додаткової угоди встановлений до 28.05.2017.
Причал № 70 (122) у складі гідротехнічної споруди з групами технічних систем обслуговування включений у Перелік об’єктів Чорноморського Флоту Російської Федерації у місті Севастополі відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту, що встановлено рішенням господарського суду міста Севастополя від 02.03.2006 у справі № 20-4/243-1/014 (т. 2 арк. с. 35), яке набрало законної сили з 11.04.2006, і пояснює наявність подвійного номеру 70 (122) у причалу, орендованого позивачем.
ТОВ “Акар” і ЗАТ “ТД “ГЕСС и Ко” 15.12.2003 був укладений договір № 1625 про надання послуг (т. 1 арк. с. 7-9), на підставі якого відповідачем до причалу № 122 були поставлені теплоходи “Пассат” і “Профессор Водяницкий”.
Відповідно до пункту 5.1 цей договір діє з моменту підписання обома сторонами до 31.12.2004.
Пунктом 5.4 зазначеного договору передбачено, що у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом місяця після закінчення його строку, він вважається продовженим до того ж строку наступного року і на тих же умовах, які були передбачені договором.
Листом від 31.01.2005 за № 82/2005 ТОВ “Акар” повідомив ЗАТ “ТД “ГЕСС и Ко” про закінчення строку дії договору № 1625 від 15.12.2003 і відсутність підстав для пролонгації цього договору (т. 1 арк. с. 11).
Цей лист направлений ТОВ “Акар” і отриманий ЗАТ “ТД “ГЕСС и Ко” протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, а тому відповідно до умови пункту 5.4 договору № 1625 від 15.12.2003 він вважається припиненим з 31.12.2004.
Таким чином, посилання відповідача на те, що договір слід вважати продовженим на невизначений строк у зв’язку з перебуванням суден після вказаної дати біля причальної стінки причалу № 122, є необґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, заявлена позивачем вимога про зобов’язання відповідача звільнити причал № 122 шляхом виводу теплоходів по своїй суті є вимогою про усунення перешкод у користуванні орендованим майном.
ТОВ “Акар”, як орендар причалу № 122, має право володіння та користування цим майном у відповідності з договором суборенди, що відповідно до статті 395 Цивільного кодексу України є речовими правами на чуже майно.
Статтею 396 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Положення глави 29 Цивільного кодексу України регулюють питання захисту права власності.
Таким чином, право орендаря на володіння та користування майном захищається діючим законодавством нарівні із правами власника по володінню та користуванню майном.
А тому орендар, як і власник майна, відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування орендованим майном.
Перебування теплоходів “Пассат” і “Профессор Водяницкий” біля причальної стінки причалу № 122 після закінчення 31.12.2003 строку дії договору № 1625 від 15.12.2003 перешкоджає ТОВ “Акар” користуватися орендованим ним майном, а саме: причалом № 122.
Власником теплоходу “Пассат” відповідно до Свідоцтва про право власності на судно серії СЕ № 01597 є Український науковий центр екології морів (т. 1 арк. с. 48).
Згідно договору фрахтування № 1901 від 15.08.2001, укладеному УкрНЦЕМ і ЗАТ “ТД “ГЕСС и Ко”, теплохід “Пассат” був переданий ЗАТ “ТД “ГЕСС и Ко” у бербоут-чартер (т.1 арк. с. 49-53).
При укладенні цього договору фрахтування сторони домовились про умови повернення судна з оренди (пункт 6.1 договору), відповідно до яких фрахтувальник зобов’язаний по закінченню періоду чартеру повернути судно у безпечному і вільному від льоду порту Одеса.
Рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2003 у справі № 17-6-25-31/02-10062 за позовом ЗАТ “ТД “ГЕСС и Ко” до УкрНЦЕМ, яке набрало законної сили з 23.09.2003, розірвано договір фрахтування теплоходу “Пассат” (бербоут-чартер) № 1901 від 15.08.2001 із зобов’язанням передачі теплоходу “Пассат” Українському науковому центру екології моря в порту Одеса (т. 1 арк. с. 31-33).
Рішення суду та договірне зобов’язання не виконане - теплохід “Пассат” Українському науковому центру екології моря не передане, а тому судно перебуває у володіння ЗАТ “ТД “ГЕСС и Ко”, яке несе відповідальність за його утримання.
Власником теплоходу “Профессор Водяницкий” відповідно до Свідоцтва про право власності на судно серії СЕ № 04847 є Інститут біології південних морів НАН України (т. 1 арк. с. 44).
Відповідно до договору фрахту (бербоут-чартер) від 01.12.1999 Інститут біології південних морів Національної академії наук України передав теплохід “Профессор Водяницкий” у фрахт ЗАТ “ТД “ГЕСС и Ко” (т. 1 арк. с. 45-46), який перебуває у володінні відповідача і на теперішній час, що підтверджується як самим відповідачем, так і ІнБПМ НАНУ у відзиві на позов (т. 1 арк. с. 102-103).
За таких обставин ЗАТ “ТД “ГЕСС и Ко” є належним відповідачем у цій справі.
З урахуванням викладеного вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, а підстав для визнання договору про надання послуг № 1625 від 15.12.2003 діючим, що є однією із вимог зустрічного позову, не вбачається.
Відсутні підстави і для задоволення зустрічної позовної вимоги про спонукання відповідача виконати публічне зобов’язання по наданню причалу для стоянки теплоходів виходячи з наступного.
Відповідно до статті 178 Господарського кодексу України, на яку посилається відповідач в обґрунтування своїх вимог, суб'єкт господарювання, який відповідно до закону та своїх установчих документів зобов'язаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передбачених законодавством.
ТОВ “Акар” ні відповідно до закону, ні відповідно до своїх установчих документів не зобов’язане здійснювати діяльність по наданню причалу для стоянки суден кожному, хто до нього звертається, а тому у позивача відсутнє таке публічне зобов’язання.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 77, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд
В И Р І Ш И В :
1. Первісний позов задовольнити.
2. Зобов’язати закрите акціонерне товариство „Торговый дом „ГЕСС и Ко” (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 11, п/р 26000317478001 у СФ КБ “Приватбанк”, МФО 324935, код 20710364) звільнити орендований товариством з обмеженою відповідальністю „Акар” (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 1, п/р 260073013074 у СФ АКБ Укрсоцбанк, МФО 324195, код 19448418) причал № 122, розташований у Південній бухті м.Севастополя, шляхом виводу теплоходів „Пассат” та „Профессор Водяницкий”.
3. Стягнути з закритого акціонерного товариства „Торговый дом „ГЕСС и Ко” (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 11, п/р 26000317478001 у СФ КБ “Приватбанк”, МФО 324935, код 20710364) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Акар” (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 1, п/р 260073013074 у СФ АКБ Укрсоцбанк, МФО 324195, код 19448418) витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. (Вісімдесят п’ять грн.. 00 коп.) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. (Сто вісімнадцять грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні зустрічного позову відмовити.
Суддя Н.Г.Шевчук