Справа №2-1050/11

РІШЕННЯ

І м е н е м   У к р а ї н и

          07 червня 2011 року                   Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого –судді                                                             Подус А.С.,

при секретарі –                                                            Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної  шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

          В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 13 квітня 2010 року о 20 год. 00 хвилин автомобіль Міцібісі Лансер, під керуванням ОСОБА_3,  реєстрацій номер НОМЕР_1, що належить на прав власності ОСОБА_1 стояв на перехресті вул. Олімпійська та пр. М. Жукова. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ 2107»реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_4, рухався з боку вул. Танкопія в напрямку вул. Олімпійська в стані алкогольного сп'яніння,  на вказаному перехресті не дотримався безпечної швидкості руху, при виникненні перешкоди для руху не зменшив швидкість до повної зупинки транспортного засобу, допустив зіткнення з автомобілем, що належить ОСОБА_1, чим завдав автомобілю Міцібісі Лансер, реєстрацій номер НОМЕР_1, механічні пошкодження.

          Як стверджує позивач, внаслідок зіткнення, йому заподіяна матеріальна та моральна шкода, у зв’язку з пошкодженням його автомобіля.       

Позивач в судове засідання не з’явився, просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав, про що надав суду письмову заяву.

          Відповідачі в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.

          Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як було встановлено в судовому засіданні, 13 квітня 2010 року о 20 год.  00 хвилин автомобіль Міцібісі Лансер, під керуванням ОСОБА_3,  реєстрацій номер НОМЕР_1, що належить на прав власності ОСОБА_1 стояв на перехресті вул. Олімпійська та пр. М. Жукова. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ВАЗ 2107»реєстраційний номер НОМЕР_2, рухався з боку вул. Танкопія в напрямку вул. Олімпійська в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР України, і на вказаному перехресті ОСОБА_2 не дотримався безпечної швидкості руху, при виникненні перешкоди для руху не зменшив швидкість до повної зупинки транспортного засобу, чим порушив п.п. 12.1, 12.3 ПДР України. В результаті зазначених порушень ОСОБА_2 допустив зіткнення з автомобілем, що належить ОСОБА_1, чим завдав позивачу матеріальної та моральної шкоди.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 червня 2010 року ОСОБА_2, за порушення п.п. 2.9а, 12.1, 12.3 ПДР України, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч.1 ст. 130 КупАП.

          Відносно водія автомобіля Міцібусі Лінсер реєстрацій номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 протокол не складався.

          Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини,  встановлені  судовим  рішенням  у   цивільній, господарській  або  адміністративній  справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких  беруть участь   ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено ці обставини.

          Постанова   суду   у  справі  про  адміністративне  правопорушення обов'язкові для суду,  що розглядає  справу  про  цивільно-правові наслідки  дій  особи,  стосовно  якої ухвалено постанову суду,  з питань,  чи мали місце ці дії та  чи  вчинені  вони  цією особою.

          З огляду на це, суд вважає доказаними ті обставини, що  відповідач ОСОБА_2 був винний у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді.

          Згідно п. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна майну особі, відшкодовується у повному обсязі особою, котра цю шкоду спричинила. Таким чином, у випадку задоволення вимог цього позову, з відповідача, крім матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, повинні бути стягненні усі  понесені позивачем витрати.

          Згідно ст. 1187 ЦК України  шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену безпеку.

          Як передбачено ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі  або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Позивачу, як власнику автомобіля Міцібусі Лансер реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок зіткнення заподіяна матеріальна шкода у розмірі 34 054,10 грн., яка складається з суми матеріального збитку у розмірі 33854,10 грн., відповідно до звіту № 142/10 дослідження спеціаліста та витрат на проведення вказаного дослідження у розмірі 200,00 грн., що підтверджується квитанцією.

Також,          Позивачем подано до суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких у зв'язку з виплатою МТСБУ на користь позивача, відповідно до закону “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” 24 292,95 гривень, та на підставі ст.  1194 ЦК України, Позивач просить стягнути з Відповідача матеріальну шкоду у розмірі 9 761,15 грн. Судом прийнято вказані уточнення позовних вимог.

          Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони  понесені  нею і документально підтверджені судові
витрати.  Якщо   позов   задоволено   частково,   судові   витрати присуджуються   позивачеві   пропорційно  до  розміру  задоволених позовних вимог,  а відповідачеві -  пропорційно  до  тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
          Судові витрати ОСОБА_1 на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ в розмірі 157 (сто п'ятдесят сім) грн. підтверджуються квитанцією, а також сплата судового збору у розмірі 1090,54 (одна тисяча дев'яносто) грн. 54 коп., що підтверджується квитанцією.

          Таким чином суд доходить висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1  в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди законні та обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.            

          Вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача 15 000  грн. в рахунок  відшкодування завданої їй моральної шкоди суд задовольняє частково.

          Так , відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

          1) У фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

          2) У душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

          3) У душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням и  пошкодженням її майна;

          Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для її відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги  розумності і справедливості.

          В зв’язку з тим, що  ОСОБА_1 дійсно були спричинені нервові і моральні переживання неправомірними діями відповідача, суд вважає достатнім для компенсації моральної шкоди стягнути з відповідача 2000 грн., виходячи з принципів розумності та справедливості .  

          Згідно ст.84 ЦПК України, витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

          Відповідно до наданої суду квитанції, позивач оплатив правову допомогу в розмірі 3400,00 грн..

          Відповідно до вищевикладеного, згідно зі  ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, керуючись  ст. ст. 10,11, 79, 88,  209, 212, 214,  215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, як відшкодування матеріальної шкоди, суму у розмірі –9 761 (дев'ять тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 15 коп.          

           Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, як   відшкодування моральної шкоди, суму  у  розмірі –2000 (дві тисячі) грн.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, суму витрат на правову допомогу, у  розмірі –3400 (три тисячі чотириста) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення в сумі 157 (сто п'ятдесят сім) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату державного мита  в сумі 1090,54 (одна тисяча дев'яносто) грн. 54 коп.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: