ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" липня 2011 р. Справа № 5023/3430/11
вх. № 3430/11
Суддя господарського суду Жиляєв Є.М.
при секретарі судового засідання Васильєва К.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2526/15/14-11 від 14.06.2011 року
відповідача - не з'явився
третя особа - ОСОБА_1, довіреність № 400 від 18.03.2011 року
розглянувши справу за позовом Міністерства інфраструктури України, м. Київ
до Харківська міська рада, м. Харків
3-я особа СТГО "Південна залізниця", м. Харків
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Міністерство транспорту та зв'язку України, м. Київ (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Харківської міської ради, м. Харків про визнання права власності. Позивач просить суд визнати право державної власності на нерухоме майно, що знаходиться в повному господарському віданні Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця", що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, а саме: прибудову (хол) першого поверху адміністративної будівлі літ. "А-7", загальною площею 19,9 м.кв., 2008 року побудови.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 травня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/3430/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 06 червня 2011 року об 10:30. Розгляд справи відкладався з 06.06.2011р. на 20.06.2011 о 15:00 та з 20.06.2011р. на 04.07.2011р. о 17:00.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.06.2011р. відповідно до приписів ст. 25 ГПК України було задоволено клопотання Міністерства інфраструктури України про процесуальне правонаступництво та залучено до участі у справі №5023/3430/11 Міністерство інфраструктури України як правонаступника Міністерства транспорту та зв’язку України відповідно до п. 2 Указу Президента України від 12.05.2011р. №581/2011.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання свого повноважного представника не направив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Документи витребувані ухвалою господарського суду Харківської області від 10.05.2011р. не надав.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.05.2011р. до участі у справі на стороні позивача у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Статутне територіально-галузеве об’єднання «Південна залізниця».
Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.
Суд вважає, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Міністерство транспорту та зв’язку України звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України право державної власності на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Статутного територіально-галузевого об’єднання «Південна залізниця» та розташоване за адресою: м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, а саме:
- прибудову (хол) першого поверху адміністративної будівлі літ. «А-7», загальною площею 19,9 м.кв., 2008 року побудови, інвентарний номер 010499.
Відповідно до наявних у справі документів (інвентарної картки обліку основних засобів, довідки про балансову належність тощо) спірна будівля обліковується на балансі відокремленого підрозділу СТГО «Південна залізниця» - Харківського будівельно-монтажного експлуатаційного управління, яке експлуатує та використовує спірне майно, несе експлуатаційні витрати.
Майно розташовано в межах смуги відведення земельної ділянки, яка надана у постійне користування СТГО «Південна залізниця», відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ХР-35-01-001843, виданого відповідно до рішення виконкому Харківської міської ради від 23.12.1998 № 1322. Отже спірне майно знаходиться на земельній ділянці, яка відведена в установленому законом порядку.
Представник третьої особи посилається не те що, будівництво у 2008 році проводилось за кошти СТГО «Південна залізниця», забудовник спірної прибудови - Харківське будівельно-монтажне експлуатаційне управління південної залізниці. На підтвердження заявленого надав довідку про вартість підрядних робіт №14 за січень 2008 року, акт №14 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2008 року, а також локальний кошторис проведених робіт по зведенню прибудови холу першого поверху адміністративної будівлі літ. «А-7» по вул. Червоноармійській, 7.
Висновок про технічний стан конструкцій будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, виготовлений НПФ «Будсталь» на підставі ліцензії АВ №190843 від 01.11.2006р. підтверджує, що загальний технічний стан будівлі та одноповерхової прибудови до неї оцінюється як задовільний (2 категорія). Подальша експлуатація будівлі та одноповерхової прибудови можлива без обмежень.
Як свідчать матеріали справи, з метою оформлення правовстановлюючих документів на вищезазначений об’єкт нерухомості відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, позивачем було направлено звернення до відповідача з проханням оформити право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на балансі відокремленого підрозділу Харківського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці.
Листом від 11.01.2011р. Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» повідомило, що згідно даних матеріалів інвентаризаційної справи встановлено, що приміщення першого поверху №51 площею 19,9 кв.м. в літ. «А-7» по вул. Червоноармійська, 7, збудована самовільно. Таким чином, згідно п. 8.1 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 (із змінами), правових підстав для підготовки висновку щодо видачі свідоцтва про право власності на вищезазначене приміщення немає.
На теперішній час, відповідачем не вчинено дій по оформленню та видачі позивачу правовстановлюючих документів на спірний об’єкт нерухомості, тобто на момент розгляду судової справи, право власності на спірне майно належним чином не оформлено та не зареєстровано в органах БТІ.
Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Ст. 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, в т.ч. грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Ст. 1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об’єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.
Ст. 170 Цивільного кодексу України встановлено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Приписами ст. 3 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» встановлено, що об’єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям. Статтею 4 Закону встановлено, що суб’єктами управління об’єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади.
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про залізничний транспорт» майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування є загальнодержавною власністю.
Згідно із ч. 2 ст. 73 Господарського кодексу України, орган державної влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, є представником власника (тобто держави) і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Відповідно до Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011р. №581/2011, міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах, зокрема, залізничного транспорту. Міністерство здійснює відповідно до законодавства функції з управління об’єктами державної власності, майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.03.2011р. №265-р «Питання управління Міністерством інфраструктури об’єктами державної власності» затверджено перелік підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури. Згідно з вищезазначеним переліком Південна залізниця входить до сфери управління Міністерства інфраструктури.
Пунктом 1.1. Статуту Південної залізниці визначено, що залізниця – це створене згідно з статтями 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт» статутне територіально-галузеве об’єднання, засноване на державній власності і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту України.
Згідно п. 4.1., 4.2. Статуту Південної залізниці майно залізниці становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається у балансі залізниці. Майно залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві повного господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд.
Ст. 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права – право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб’єктів господарювання.
Право господарського відання згідно з частиною першою ст.136 Господарського кодексу України є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ст. 74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб’єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту на принципах підприємництва, зазначених у статті 44 Кодексу, і несе відповідальність усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.
До складу СТГО «Південна залізниця» входить відокремлений структурний підрозділ Харківське будівельно-монтажне експлуатаційне управління, що діє на підставі Положення, затвердженого начальником Південної залізниці. Відповідно до пункту 4.2 Положення - майно управління є державною власністю закріпленим за Південною залізницею на праві повного господарського відання і знаходиться в оперативному управлінні Управління.
Відповідно до ст. 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше індивідуально визначене майно державних підприємств.
Згідно зі ст. 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), та встановлено, що державне майно України, яке не належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. Майно залізничного транспорту, згідно з зазначеною Постановою, до комунальної власності не передавалось.
Згідно з положеннями ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, витребувані судом документи не надав. Таким чином відповідач не надав доказів того, що спірне майно належить на праві власності іншим особам. Доказів які б спростовували твердження позивача щодо правомірності постановки його на баланс, щодо правомірності розміщення його на земельній ділянці, наданій в користування СТГО «Південна залізниця», також не надав.
Враховуючи це, а також обставини викладені вище, суд приходить до висновку про те, що спірне майно, зазначене в позові, є власністю держави Україна в особі Міністерства інфраструктури України (орган управління майном) та знаходиться у господарському віданні Статутного територіально-галузевого об’єднання «Південна залізниця».
Відповідно до ст. 147 Господарського кодексу України майнові права суб’єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб’єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.
Положення ст. 20 Господарського кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, в т.ч. шляхом визнання наявності права.
Згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, у спосіб визнання права.
Ст. 392 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п.5 ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, господарський суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Проте, згідно ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. В даному разі матеріали справи свідчать, що вини відповідача у виникненні спору немає. З урахуванням цього, суд покладає їх на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 15, 16, 170, 191, 326, 329, 376, 392 ЦК України, ст.ст. 20, 44, 73, 74, 133, 136, 141, 147 ГК України, ст. 3 Закону України «Про управління об’єктами державної власності», ст. 5 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.ст. 1, 4, 12, 22, 25, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати право власності за державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код 37472062) на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Статутного територіально-галузевого об’єднання «Південна залізниця» (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код 01072609) та розташоване за адресою: м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, а саме:
- прибудову (хол) першого поверху адміністративної будівлі літ. «А-7», загальною площею 19,9 м.кв., 2008 року побудови.
Суддя Жиляєв Є.М.
Повний текст судового рішення по справі № 5023/3430/11 підписано 07 червня 2011 року.