ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.11 Справа № 32/5009/1996/11
Суддя Колодій Н.А.
за позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ”Орджонікідзевського району ( юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя,
бул. Гвардійський 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ельбрус”(69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 10-а)
про стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію в сумі 32445,79грн., пені в розмірі 256,90грн., 3% річних –1027,35грн., інфляційних витрат –2899,45грн.
Суддя Колодій Н.А.
Представники учасників:
від позивача – ОСОБА_1., на підставі довіреності № 18/27 від 04.01.2011р.
від відповідача –ОСОБА_2., на підставі довіреності б/н від 01.06.2010р.
СУТНІСТЬ СПОРУ:
До господарського суду Запорізької області 18.04.2011року звернувся позивач –Концерн “МТМ” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району з первісними позовними вимогами до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю “Ельбрус” про стягнення 32445 грн. 79 коп. основного боргу, 256 грн. 90 коп. пені, 2899 грн. 45 коп. втрат від інфляції, 1027 грн.35 коп. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.04.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 12/5009/1996/11, судове засідання призначене на 18.05.2011 р.
У судовому засіданні 18.05.2011 р. розгляд справи закінчено, відповідно до ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник відповідача проти позову не заперечив, обґрунтувавши тим, що зазначена заборгованість утворилася у зв’язку з відсутністю господарської діяльності та скрутним матеріальним становищем підприємства, та зобов’язується погасити заборгованість у вересні 2011р. Крім того, відповідачем, в судовому засіданні надано клопотання, в якому він просить зменшити розмір пені та відстрочити виконання судового рішення по справі № 32/5009/1996/11 на три місяці.
За клопотанням сторін судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 258, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193 Господарського кодексу України , ст. ст. 1, 2, 54-57 ГПК України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та умовами Договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200760 від 01.12.2006р.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
01.12.2006 року між позивачем (теплопостачальна організація) та товариством з обмеженою відповідальністю “Ельбрус” (споживач) був укладений Договір № 200760 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі –договір).
У відповідності із п.1.1 договору позивач взяв на себе зобов’язання відпускати теплову енергію в гарячій воді відповідачеві, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.
Згідно із п.6.1 договору розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.
Пунктом 6.2 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Згідно з п.п. 6.3, 6.4. договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.
Позивач на виконання умов договору з вересня 2009 року по лютий 2011 року поставив відповідачу теплову енергію у гарячій воді на суму 33445 грн. 79 коп., при цьому виставив рахунки на оплату відпущеної теплової енергії (копії рахунків містяться в матеріалах справи). Факт одержання відповідачем теплової енергії в гарячій воді підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період (копії актів містяться в матеріалах справи).
Відповідач частково сплатив суму заборгованості в розмірі 1000 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи, таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний період складає 32445 грн. 79 коп.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приймаючи до уваги те, що відповідач, станом на березень 2011 року, має заборгованість в сумі 33445 грн. 79 коп., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення основного боргу в такому розмірі підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 256 грн. 90 коп. пені на суму заборгованості.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.
Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Підпунктом 7.2.8 п.7.2 договору визначено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем теплової енергії відповідно до терміну, встановленого у п.6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати відповідачу нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.
Розрахунок пені судом перевірений та визнаний обгрунтованим, таким, що складений із дотриманням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 256 грн. 90 коп. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних у сумі 1027 грн. 35 коп. (період нарахування з 21.10.09р. по 11.04.2011р.) та втрат від інфляції у сумі 2899 грн. 45 коп. за період з лютого 2009р. по квітень 2011р.
Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних та втрат від інфляції, встановлено, що вимоги в цій частині є законні і обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Клопотання відповідача про зменшення розміру пені та відстрочки виконання судового рішення на три місяці, суд залишає без задоволення як необґрунтовані.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ельбрус”, 69057, м.Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 10-а; р/р 26000300004736 в ЗФ АКБ “Форум” м.Запоріжжя, МФО 313913, ЄДРПОУ 22159936) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А, п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 32445 (тридцять дві тисячі чотириста сорок п’ять) грн. 79 коп. –основного боргу, 256 (двісті п’ятдесят шість) грн. 90 коп. –пені, 1027 (тисяча двадцять сім) грн. 35 коп. –3% річних, 2899 (дві тисячі вісімсот дев’яносто дев’ять) грн. 45 коп. –втрат від інфляції, 366 (триста шістдесят шість) грн. 29 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 23.05.2011р.
Суддя Н.А. Колодій