Судове рішення #16541187

Справа №  22ц-2345/11  

Копія


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

20 червня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області

        в складі :  головуючого судді Шершуна В.В.

   суддів П’єнти І.В., Талалай О.І.  

                                                  при секретарі Лапко Ю.В.

          

      

розглянула у відкритому судовому засіданні  цивільну справу № 22ц-2345 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа міський відділ ДВС Кам’янець-Подільського МУЮ про стягнення пені.

 

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів  

в с т а н о в и л а :

14 лютого 2011 року позивач звернувся до суду. Він вказував, що 29 березня 2007 року розірвано шлюб між ним та ОСОБА_2. Від шлюбу у них є син –ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, який залишився жити з батьками (позивача).

Рішенням Кам’нець-Подільського міськрайонного суду від 17 вересня 2009 року з відповідачки на користь апелянта стягнуто аліменти в розмірі ј частки від заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На підставі даного рішення 17 вересня 2009 року було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа №2-3335. Відповідачка допустила заборгованість в сумі 3679 грн. 40 коп. за період з 05 травня 2009 року по 01 січня 2011 року, а тому позивач просив стягнути на його користь з відповідачки пеню за  прострочення сплати аліментів в сумі 1964 грн. 56 коп.

Рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 19 квітня 2011 року позов задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто пеню в сумі 500 грн. З неї також стягнуто на користь держави 51 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Він просить скасувати рішення і постановити нове яким повністю задовільнити його позовні вимоги. Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права –ст. 196 СК України. Він вказує, що за період з 05 травня 2009 року по грудень 2010 року сума пені складала 1964 грн. 56 коп., розрахунок пені  зроблений  вірно і на дані правовідносини не поширюється строки позовної давності, визначені в ст. 20 СК України а тому застосування судом першої інстанції при вирішенні справи ст. 258 ЦК України є неправомірним.

_______________________________________________________________________________          

Головуючий у першій інстанції –Бондар О.О.                    Справа № 22ц-2345

Доповідач -  Шершун В.В.                                                                                     Категорія № 48           

          

Колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.

П. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухваленню нового рішення, або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Колегія суддів вважає, що правильно встановивши фактичні обставини справи і давши їм належну оцінку, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

Так судом першої інстанції правильно встановлено, що рішенням Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 17 вересня 2009 року з відповідачки на користь позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частки її заробітку, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 серпня 2009 року і до повноліття сина.

Станом на 01 січня 2011 року заборгованість по сплаті аліментів становить за період з 05 травня 2009 року по 01 січня 2011 року 6379 грн. 40 коп.

Відповідно до ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Разом з тим, застосовуючи норму ст. 258 ЦК України до правовідносин сторін, місцевий суд не врахував, що згідно із ч. 1 ст. 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 72,  ч. 2 ст. 129, ч. 3 ст. 138, ч. 3 ст. 139 цього Кодексу, а тому на правовідносини, які регулюються ст. 196 СК України, не поширюються дія норм ЦК України про позовну давність.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України та роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 22 постанови від 15 травня 2006 року № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного  відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність зменшення неустойки в зв’язку з майновим станом відповідачки.

Однак, оскільки при вирішенні остаточної суми неустойки, суд  першої інстанції помилково виходив із суми 1024 грн. 94 коп., та визначив суму до відшкодування в 500 грн., колегія суддів приходить до висновку, що розмір неустойки позивачем визначений правильно –1964 грн. 56 коп., але знаходить  можливість враховуючи майновий стан відповідачки  знизити розмір пені до 800 грн.  

  Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів        

                    

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 19 квітня 2011 року скасувати.

Позов задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню  по сплаті аліментів в розмірі 800 грн. і на користь  держави судові витрати 76 грн. в тому числі 51 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції.

На підставі ст. 82 ЦПК України звільнити ОСОБА_2 від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання ним законної сили  до Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

                             Головуючий  /підпис/    Судді /підписи/      

   

З оригіналом згідно

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області                                                                      В.В. Шершун

   


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація