ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.11                                                                                        Справа №  3/5009/1902/11

Суддя    Соловйов  В.М.

за позовом: Об’єднання підприємств “Український музичний альянс”, м. Київ

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Кабельна телевізійна система”,                             м. Запоріжжя  

про стягнення боргу  в сумі 174 100,39 грн.

                                                                                        Суддя Соловйов В.М.

                                                                                        при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № б/н від 01.04.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 15 від 26.07.2010р.

Об’єднання підприємств “Український музичний альянс” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ЗАТ “Кабельна телевізійна система” про стягнення боргу в сумі 174 100,39 грн. за договором                       № 03-01/06/08/К про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою та  їх примірників від 01.06.2008р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 13.04.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві                           від 06.04.2011р., та обґрунтовані ст. 43 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, ст. 1  Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, ст. 420, 426, 449, 525, 526, 530, 546, 610, 611, 625, 629 ЦК України, ст. 179, 193, 230 ГК України, ст. 1, 2, 10, 12-15, 32-34, 36, 44-46, 47-1, 49, 54-57, 82-84 ГПК України, ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, постановою Кабінету Міністрів України № 71 від 18.01.2003р. “Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм їх примірників та зафіксованих у них виконань”,                                ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.04.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/1902/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 26.04.2011р. о 14 годині 30 хвилин.

В судовому засіданні 26.04.2011р. оголошено перерву до 25.05.2011р. об 11 годині 30 хвилин.

Ухвалою суду від 25.05.2011р. у зв’язку з розглядом справи № 8/75/10-3/5009/1772/11 та перебуванням судді в нарадчій кімнаті, розгляд справи перенесено на 08.06.2011р. о 12 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 08.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 14.06.2011р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 25.05.2011р. позивач надав заяву від 25.05.2011р. “Про зменшення позовних вимог” та просить суд стягнути з відповідача на користь Об’єднання підприємств “Український музичний альянс” борг в розмірі 159 289,98 грн., а саме: 143 000,00 грн. –сума основного боргу, 7 872, 91 грн. пені, 6 533,63 грн. –сума інфляційних збитків та 1 883, 44 грн. –3 % річних за прострочення виконання грошового зобов’язання. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання  спору у випадках, передбачених статтею 5 цього  Кодексу  в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних  вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Також, згідно з п. 14 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. № di_500846 “Про деякі питання, порушені у відповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році, щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач в праві до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог.

Про зменшення позовних вимог господарський суд зазначає в описовій частині рішення зі справи; розгляд останньої і прийняття рішення в ній здійснюється виходячи з нового розміру позовних вимог (якщо судом не буде застосовано припис ч. 6 ст. 22 ГПК України, щодо неприйняття зменшення розміру позовних вимог).

Отже, заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.  

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зокрема зазначив, що 01.06.2008р. між Об’єднанням підприємств “Український музичний альянс” та ЗАТ “Кабельна телевізійна система” укладено договір № 03-01/06/08/К про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників від 01.06.2008р., за яким позивач згідно ст. 43, 48, 49 ЗУ “Про авторське право і суміжні права” (надалі - Закон) та п. 4 власного Статуту, здійснює збір та розподіл винагороди (роялті) за публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення), без згоди з відповідними суб’єктами суміжних прав (виконавцями, виробниками фонограм), об’єктів суміжних прав, шляхом трансляції і ретрансляції зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників у передачах кабельного телебачення на території м. Запоріжжя. Збір винагороди (роялті) здійснюється для розподілу між організаціями колективного управління та суб’єктами суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами.

Пунктом 2.1.2 Договору передбачено, що відповідач щомісячно сплачує позивачеві винагороду (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників у передачах кабельного телебачення, у розмірі, визначеному у Додатку № 2 до цього Договору. Податок на додану вартість на виплату винагороди (роялті) не нараховуються. Сума винагороди (роялті) повинна сплачуватися на рахунок Організації до 15 числа місяця, наступного за звітнім.

Додатком № 2 до Договору встановлено, що розмір щомісячної виплати роялті за період, що починається з дня набуття чинності цим Договором, складає 13 000,00 грн.

Однак, Відповідач не виконав у повному обсязі своїх зобов'язань за Договором та зазначена винагорода (роялті) не сплачувалась відповідачем за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення фонограм, опублікованих з комерційною метою, їх примірників та зафіксованих у них виконань у період з 01.06.2010р. по 25.05.2011р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка складає 143 000,00 грн.

Відповідно до п. 6.3 Договору, у разі затримки платежів, передбачених п 2.1.2 Договору, Провайдер (відповідач) зобов'язаний виплатити Організації (позивачу) пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день затримки платежів.

Таким чином керуючись ст. 1, 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 6.3 Договору, за прострочення виконання відповідачем зобов'язання по виплаті винагороди (роялті) позивачем нараховано пеню, розмір якої складає 7 872,91 грн.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано суму 3% річних з простроченої суми, що складає 1 883,44 грн. та суму інфляційних нарахувань, що складає 6 533,63 грн.

Відповідач в судових засіданнях позовні вимоги не визнав.

Пояснив, що 05.05.2010р. ЗАТ “Кабельна телевізійна система” було направлено позивачу лист № 1/5 про розірвання договору №01/06/08/К від 01.06.2008р. про виплату винагороди за публічне сповіщення зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників.

16.09.2010р. на адресу позивача були направлені акти виконаних робіт за червень, серпень, вересень 2010р., як такі, що надіслані після закінчення терміну договору.

Таким чином, ЗАТ “Кабельна телевізійна система” вважає, що у відповідності із чинним законодавством України та умовами п.8.3 Договору Провайдер належним чином повідомив позивача про розірвання договору.

Частиною 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З огляду на це, представник відповідача просить суд в задоволені зменшеної суми позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Об’єднанням підприємств “Український музичний альянс” (Організація) та ЗАТ “Кабельна телевізійна система” (Провайдер) укладений договір № 03-01/06/08/К “Про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників” від 01.06.2008р., за яким позивач згідно ст. 43, 48, 49 Закону України “Про авторське право і суміжні права” (надалі - Закон) та п. 4 власного Статуту, здійснює збір та розподіл винагороди (роялті) за публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення), без згоди з відповідними суб’єктами суміжних прав (виконавцями, виробниками фонограм), об’єктів суміжних прав, шляхом трансляції і ретрансляції зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників у передачах кабельного телебачення на території м. Запоріжжя. Збір винагороди (роялті) здійснюється для розподілу між організаціями колективного управління та суб’єктами суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 1.2 Договору, Провайдер виплачує Організації винагороду (роялті) за використання вказаних зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників в розмірі та порядку, визначених законодавством України та цим Договором, для виплати суб’єктам суміжних прав.

Провайдер зобов’язаний протягом 10 днів після укладення цього Договору подати Організації звіт, в якому вказати назви каналів та тривалість сповіщення каналів ефірного і (або) супутникового мовлення, які публічно сповіщуються (публічно повторно сповіщуються) Провайдером згідно з ліцензією Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення. Звіт подається відповідно до форми, яка є Додатком № 1 до цього Договору, у друкованому та електронному вигляді (п.п. 2.1.3 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1.2 Договору передбачено, що Провайдер щомісячно сплачує Організації винагороду (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників у передачах кабельного телебачення, у розмірі, визначеному у Додатку № 2 до цього Договору. Податок на додану вартість на виплату винагороди (роялті) не нараховуються. Сума винагороди (роялті) повинна сплачуватися на рахунок Організації до 15 числа місяця, наступного за звітнім.

Додатком № 2 від 01.06.2008р. до Договору встановлено, що розмір щомісячної виплати роялті за період, що починається з дня набуття чинності цим Договором, складає 13 000,00 грн. Зазначена сума щомісячно перераховується Провайдером на розрахунковий рахунок Організації відповідно до умов Договору.

Згідно п. 4.1 Договору, цей Договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами і діє протягом одного року, при цьому п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 Договору залишаються в силі до повного виконання Провайдером своїх зобов’язань, що виникли під час дії даного Договору. Дія цього Договору буде автоматично продовжуватись на один рік, якщо за один місяць до закінчення строку або через один рік після пролонгації жодна із сторін не заявить у письмовій формі про своє бажання розірвати Договір. Розмір роялті, що підлягає виплаті Провайдером, переглядається Сторонами в останній місяць календарного року.

Відповідно до п.8.3 Договору, Договір може бути розірваний достроково будь-якою Стороною, за умови письмового повідомлення другої сторони за 30 днів до моменту припинення дії договору, при цьому п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 Договору залишаються в силі до повного виконання Провайдером своїх зобов’язань що виникли під час даного Договору.

Відповідач свої зобов’язання за договором виконав не в повному обсязі та за період з 01.06.2010р. по 25.05.2011р. не здійснював оплату роялті на загальну суму               143 000,00 грн.

Таким чином, станом на 08.06.2011р. основна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 143 000,00 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір № 03-01/06/08/К “Про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників” від 01.06.2008р.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу,  яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання  послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 903 ЦК України, Якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо  неможливість  виконати  договір виникла  з вини замовника,  він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

ЗАТ “Кабельна телевізійна система” відповідно до ліцензії Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення серії НР NQ 0208-П від 23.07.2003 р. є провайдером програмної послуги.

Відповідно до абзацу 30 ч.1 ст. 1 Закону України від 21.12.1993р. N 3759-XII “Про телебачення і радіомовлення”, провайдер програмної послуги - суб'єкт  господарювання,  який на підставі ліцензії,  виданої Національною радою України з питань телебачення  та  радіомовлення,  на   договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж.

Згідно абзацу 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” багатоканальною телемережею (ефірна або кабельна) - є телекомунікаційна мережа загального користування,  призначена для передавання телерадіопрограм, а також    надання інших телекомунікаційних і мультимедійних послуг, здатна забезпечити одночасну трансляцію більше ніж однієї телерадіопрограми і може інтегруватися з  іншими телекомунікаційними мережами загального користування.

Згідно з п. З Розділу II Додатку до постанови Кабінету Міністрів України № 71 від 18.01.2003р. “Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань”, до  юридичних  і фізичних осіб, які здійснюють комерційне використання опублікованих з комерційною метою   фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань (далі - суб'єкти комерційного використання), належать:

- суб'єкти господарювання, що є  власниками  театрів (зокрема театрів-студій, аматорських самодіяльних театрів), цирків, клубів, концертних і кіноконцертних  залів  та  інших  закладів  культури, кінотеатрів і відеосалонів, казино, нічних  клубів  та  інших грально-розважальних закладів, виставкових залів та інших подібних закладів,   барів, кафе, ресторанів та інших підприємств громадського харчування, пансіонатів,   будинків відпочинку, санаторіїв, готелів, дискотек, танцювальних і концертних майданчиків, парків, стадіонів, спортивних залів та  інших спортивно-оздоровчих    закладів, підприємств та організацій торгівлі, побутового обслуговування,  пасажирського транспорту тощо, крім тих, які перебувають у державній або комунальній власності;

- суб'єкти господарювання, що на праві господарського відання володіють,  користуються  та  розпоряджаються або на правах оренди користуються   приміщеннями   театрів (зокрема театрів-студій, аматорських самодіяльних театрів), філармоній, будинків і палаців культури, будинків офіцерів, концертних і кіноконцертних залів та інших закладів культури, парками, стадіонами, цирками, клубами, готелями,   пансіонатами, будинками відпочинку, санаторіями, спортивними залами та іншими  спортивно-оздоровчими закладами, дискотеками, танцювальними і концертними    майданчиками, кінотеатрами, відеосалонами, виставковими залами та іншими подібними закладами, підприємствами та організаціями торгівлі, побутового обслуговування, пасажирського транспорту, барами, кафе, ресторанами та іншими підприємствами громадського харчування тощо, які перебувають у державній або комунальній власності;

- суб'єкти господарювання, що є організаторами фестивалів, конкурсів,  виставок та інших подібних заходів, під час проведення яких здійснюється пряме чи опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою   фонограм,  відеограм,  їх примірників та зафіксованих у них виконань, і на правах оренди користуються для проведення зазначених заходів приміщеннями закладів   культури, спортивно-оздоровчих закладів, виставкових залів та інших подібних закладів, парками, стадіонами тощо;

- юридичні особи, у тому числі  державні та комунальні телерадіоорганізації, які здійснюють публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) шляхом трансляції і  ретрансляції зазначених об'єктів суміжних прав у передачах ефірного, супутникового  кабельного телебачення та радіомовлення або через Інтернет, зокрема провайдери  програмної  послуги,  а  також  інші суб'єкти господарювання.

Відповідно до п. “в” ч. 1 ст. 43 Закону України від 23.12.1993р. N 3792-XII “Про авторське право і суміжні права”, допускається без згоди виробників фонограм, фонограми яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах, але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм та їх примірників:

“…в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі та її примірнику, по проводам (через кабель)…”.

Згідно ст. 1 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, публічним сповіщенням (доведенням до загального відома) є передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного  чи  підземного  (підводного)  кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена  передача  може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких  від  місця  передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, збирання  винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням  здійснюються  визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають  з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації  винагорода розподіляється  відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків.

Відповідно до ч. З ст. 43 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 Розділу II Додатку до постанови Кабінету Міністрів України № 71 від 18.01.2003р. “Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань”  встановлено, що суб'єкти комерційного використання зобов'язані до початку здійснення комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань укласти з уповноваженою організацією колективного управління, що визначена у встановленому порядку МОН, договір про виплату винагороди (роялті) за пряме або опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань.

На виконання вимог законодавства, 01.06.2008р. між позивачем як уповноваженою організацією та відповідачем як суб'єктом комерційного використання фонограм та зафіксованих у них виконань було укладено договір № 03-01/06/08/К “Про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників”.

Розрахунок по договору здійснюється наступним чином: відповідач щомісячно сплачує позивачеві винагороду (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників у передачах кабельного телебачення, у розмірі, визначеному у Додатку № 2 до цього Договору. Податок на додану вартість на виплату винагороди (роялті) не нараховуються. Сума винагороди (роялті) повинна сплачуватися на рахунок Організації до 15 числа місяця, наступного за звітнім (п.п. 2.1.2 Договору).

Також, Додатком № 2 до Договору встановлено, що розмір щомісячної виплати роялті за період, що починається з дня набуття чинності цим Договором, складає 13 000,00 грн. Зазначена сума щомісячно перераховується Провайдером на розрахунковий рахунок Організації відповідно до умов Договору.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за договором № 03-01/06/08/К від 01.06.2008р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Враховуючи те, що ЗАТ “Кабельна телевізійна система” не виконало грошові зобов’язання перед позивачем за договором № 03-01/06/08/К “Про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників” від 01.06.2008р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 143 000,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1 883,44 грн. –3 % річних від простроченої суми, 6 533,63 грн. –інфляційні витрати з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, 7 872,91 грн. –пені.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

В даному випадку, відповідно до п. 6.3 Договору, у разі затримки платежів, передбачених пунктом 2.1.2, Провайдер зобов’язаний виплатити Організації пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день затримки платежів

Господарським судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеню в розмірі 7 872,91 грн. (розрахунок додано до справи).

Що стосується стягнення 3 % річних від простроченої суми та сум втрат від інфляції грошових коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено, що заявлені до стягнення позивачем 1 883,44 грн. -  3 % річних від простроченої суми за період з червня 2010р. по квітень 2011р., та               6 533,63 грн. - втрати від інфляції грошових коштів за період з червня 2010р. по квітень 2011р., підтверджені детальним розрахунком позивача, доданого до справи, перевірені судом, є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що договір №01/06/08/К від 01.06.2008р. є розірваним, судом не приймаються з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлений ст. 188 Господарського кодексу України:

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір,  повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у  двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у  разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.  

Істотним є таке порушення стороною договору,  коли  внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 3 ст. 180 Господарського кодексу України  визначає обов’язок сторін при укладенні договору зазначити строк його дії.

Згідно ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Згідно п. 4.1 договору №01/06/08/К від 01.06.2008р., цей Договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами і діє протягом одного року, при цьому                              п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 Договору залишаються в силі до повного виконання Провайдером своїх зобов’язань, що виникли під час дії даного Договору. Дія цього Договору буде автоматично продовжуватись на один рік, якщо за один місяць до закінчення строку або через один рік після пролонгації жодна із сторін не заявить у письмовій формі про своє бажання розірвати Договір. Розмір роялті, що підлягає виплаті Провайдером, переглядається Сторонами в останній місяць календарного року.

Відповідно до п.8.3 Договору, Договір може бути розірваний достроково будь-якою Стороною, за умови письмового повідомлення другої сторони за 30 днів до моменту припинення дії договору, при цьому п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 Договору залишаються в силі до повного виконання Провайдером своїх зобов’язань що виникли під час даного Договору.

Відповідачем зазначені умови для розірвання договору №01/06/08/К від 01.06.2008р. не дотримано, доказів направлення на адресу позивача, а відтак і вручення листа від 05.05.2010р. №1/5 ЗАТ “Кабельна телевізійна система” суду не надано.

Лист від 16.09.2010р. № 1142 “Про розірвання договору” вручений позивачу 26.09.2010р., але вказаний лист направлений на адресу позивача в порушення п.4.1, 8.3 договору №01/06/08/К від 01.06.2008р., тобто не за 30 днів до моменту припинення дії договору.

Підтвердженням того, що у період, за який заявлено стягнення (з 01.06.2010р. по квітень 2011р.) договір №01/06/08/К від 01.06.2008р. не припинив свою дію, є лист відповідача на адресу позивача від 27.04.2011р. № 59 “Про розірвання договору”.

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Кабельна телевізійна система” (69002,  м. Запоріжжя, пр. Леніна, 77, код ЄДРПОУ 23284974) на користь Об’єднання підприємств “Український музичний альянс” (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 1-5, приміщення 814, код ЄДРПОУ 31815383) 143 000 (сто сорок три тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 7 872 (сім тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 91 коп. пені, 6 533 (шість тисяч п’ятсот тридцять три) грн. 63 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1 883 (одна тисяча вісімсот вісімдесят три) грн. 44 коп. - 3 % річних від простроченої суми,                   1 741 (одна тисяча сімсот сорок одна) грн. 00 коп. витрат на держмито та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                 В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 14.06.2011р.