Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

20.06.2011 Справа №2-4257/11

                 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

            головуючої              Герчаківської О.Я.,

            з участю секретаря  Сесик Х.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

                                                                в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 08.10.2010 року відповідач позичив у нього кошти в сумі 1200 дол. США., що еквівалентно згідно курсу нацбанку України 9595 грн., строком до 13.10.2010 року, що стверджується розпискою від 08.10.2010 року. На прохання позивача повернути кошти відповідач повернув 200 дол. США. Залишок 1000 дол. США до цього часу не повернув, а тому позивач просить стягнути з ОСОБА_2 1000 дол. США боргу за договором позики, що еквівалентно 7996 грн., а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 239,88 грн., моральну шкоду - 2000 грн., плату за юридичну допомогу в розмірі 300 грн., судові витрати: 79,96 грн. держмита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього борг на суму 10 735 грн. 84 коп.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, посилаючись на мотиви, викладені у позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача 10735 грн. 84 коп., з яких - 1000 дол. США боргу за договором позики, що еквівалентно 7996 грн., а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 239,88 грн., моральну шкоду - 2000 грн., оплату за юридичну допомогу в розмірі 300 грн. та судові витрати: 79,96 грн. держмита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав позовні вимоги та не заперечив щодо їх задоволення.

          Дослідивши та оцінивши докази по справі, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступні факти.

08.10.2010 року ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 1200 дол. США, які зобов’язався повернути до 13.10.2010 року.

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Частиною другою ст.1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві кошти у такій самій сумі, що були йому передані позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Також, відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється   від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ч.2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, станом на 13.10.2010 року ОСОБА_2 зобов’язаний був повернути ОСОБА_1 грошову суму за договором позики від 13.10.2010 року в розмірі 1000 дол. США., однак не виконав своїх зобов’язань згідно укладеного договору позики.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.532 ЦК України, якщо місце виконання зобов’язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов’язанням –за місцем проживання кредитора.

Частиною першою ст.61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 10.10.2007 року в сумі 1000 дол. США, що еквівалентно 7996 грн., оскільки відповідач не виконав належним чином зобов’язання згідно укладеного між сторонами договору позики, а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 239,88 грн., моральна шкода в сумі 2000 грн., плата за юридичну допомогу в розмірі 300 грн., судові витрати: 79,96 грн. держмита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених позивачем при подачі позовної заяви, а всього борг на суму 10735,84 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.532, 611, 625, 1046-1050 ЦК України, ст.ст.10, 60, 61, 84, 213, 215 ЦПК України, суд, -

                                                                  в и р і ш и в:

          Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики грошей від 10.10.2007 року в сумі 1000 дол. США, що еквівалентно 7996 грн., а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 239,88 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн., плату за юридичну допомогу в розмірі 300 грн.; судові витрати: 79,96 грн. держмита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених позивачем при подачі позовної заяви, а всього борг на суму 10735 (десять тисяч сімсот тридцять п’ять) грн. 84 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська