Справа№1-59/11  р.   

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2011 року  

Теребовлянський районний суд  Тернопільської  області

  в складі головуючого суду ОСОБА_1

при секретарі  Пасько Л.Р.

з участю прокурора  Миронова В.А.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м.  Теребовлі

кримінальну справу про обвинувачення: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  громадянина  України,  одруженого, освіта  середня-спеціальна  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 рйону   та        жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, працює - сільським головою с. Різдв'яни, раніше не судимого, за ст.367 ч.1  КК України

                                                ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, працючи Різдвянським сільським головою , повноваження якого визнані рішенням Різдвянської сільської ради  Теребовлянського району № 1 від 12 листопада 2010 року, будучи згідно  п.1  ст.12 Закону України  від 21 травня 1997 року  «Про місцеве самоврядування в Україні»головною посадовою особою територіальної  громади  села, маючи сьомий ранг  четвертої категорії  посадової особи  місцевого самоврядування, будучи службовою особою - представником  влади, що займає  відповідальне становище відповідно до ст.25 ЗУ «Про державну службу»,  в повноваження якого, відповідно  до пунктів  1, 2 , 3, 8 ч.3 ст.42   Закону  України «Про місцеве самоврядування в Україні», входить  забезпечення  здійснення  у межах наданих законом повноважень  органів влади на відповідній території, додержання Конституції  та законів України, організація роботи сільської ради, підписання рішень ради, а також скликання сесій ради, внесення пропозицій та формування порядку  денного сесій ради, головування  на пленарних засіданнях,  вчинив службову недбалість за наступних обставин:

      Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Розпорядженням голови Теребовлянської районної державної адміністрації № 23 від 21.01.2010 року визначено проіндексовану нормативно-грошову оцінку земель, що перебувають в запасі і використовується під господарськими будівлями та дворами на території Різдвянської сільської ради в межах населеного пункту в сумі 89 300 грн. за один гектар.

1 березня 2010 року, Різдвянський сільський голова ОСОБА_2, неналежно виконуючи свої службові обов’язки через несумлінне ставлення до них, уклав з ТОВ «Агрофірма «Дружба», підготовлений вказаним товариством договір оренди  земель запасу площею 17,6 гектарів, на яких розташовані тік, тракторна бригада, 4 корівника та один свинарник, в зміст якого працівниками ТОВ «Агрофірма «Дружба»були внесені данні про те, що проіндексована грошова оцінка за 1 га. вказаної ділянки становить не 89 300 грн., а лише 13 119,25 грн., тобто як оцінка ріллі за межами населеного пункту.

Внаслідок допущеної таким чином Різдвянським сільським головою ОСОБА_2 службової недбалості, що виразилась в укладенні ним підготовленого орендарем договору оренди землі із  заниженням в 6,8 рази нормативно грошової оцінки земельної ділянки, сума втрат дохідної частини бюджету сільської ради за 2010 рік склала 47 150,4 грн., що понад ніж в 100 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Таким чином,  своїми  діями, що  виразились в неналежному виконанні своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, а саме в укладенні ОСОБА_2 підготовленого орендарем договору оренди землі із  заниженням в 6,8 рази нормативно грошової оцінки земельної ділянки, сума втрат дохідної частини бюджету сільської ради за 2010 рік склала 47 150,4 грн.,

Підсудний ОСОБА_2, в судовому засіданні вину свою  у вчиненому злочині визнав повністю та пояснив, що погоджується з обвинуваченням яке йому пред'явлено органами досудового слідства та просить слухати справу без дослідження доказів, показвши  , що  на посаді Різдвянського сільського голови працює з 2002 року. Його функціональні обов’язки визначені Законом України «Про місцеве самоврядування».

Землі запасу, площею 40,71 га рілля та площею 17,6 га –землі для обслуговування господарських будівель –використовуються   згідно укладених договорів оренди із ТОВ «Агрофірма  «Дружба»у 2010 році. В 2011 році поновлюються дані договори. За минулий рік на рахунок сільської ради надійшло 2424 грн. орендної плати за користування даними землями. Решта земель запасу не використовується.

Стосовно укладення ним договору оренди землі з ТОВ «Агрофірма «Дружба»від 1.03.2010 року на площу 17.6 гектарів зазначив, що земельна ділянка площею 17.6 гектарів, передана ним  в оренду ТОВ «Агрофірма»Дружба»,  являє  собою площу,  на якій розміщено тік, колишню тракторну бригаду, чотири корівники та приміщення одного свинарника. ТОВ «Агрофірма»Дружба»використовує вказану територію для сушки та зберігання зерна, техніки. Вказана земельна ділянка розташована одразу ж за межами села Різдвяни.

      1 березня 2010 року до нього як до сільського голови прийшов головний економіст ТОВ «Агрофірма»Дружба»ОСОБА_3 та приніс договір оренди вказаної земельної ділянки. Вказаний договір він  підписав та завірив відбитком гербової печатки сільської ради.

В зміст договору він  не вникав, а хотів що б хоч якісь кошти надходили в бюджет сільської ради.

Йому було не відомо, яка грошова оцінка земельної ділянки господарського призначення в межах населеного пункту,  так як він  вважав,  що це за межами села, а ще основною причиною укладання договору було те, що ОСОБА_3 приніс його вже готовим і він (сільський голова)  погодився, щоб хоч якісь кошти  надійшли  в місцевий бюджет.

Вказаний договір не було обговорено на сесії Ради та не було зареєстровано в ДЗК, як цього вимагає  закон, тому що сільська рада  дала дозвіл на збір документації, а далі він вважав,  що це питання вже повинні доробити представники ТОВ «Агрофірма»Дружба».

  Свою вину  визнає повністю, однак зазначає, що  будь-якого особистого корисливого умислу він  не переслідував, а мав на меті, щоб якісь кошти надійшли до місцевого бюджету. На час укладання договору оренди землі під будівлями він  був не обізнаний з грошовою оцінкою і по суті довірився юристам –представникам  ТОВ «Агрофірма»Дружба».     

Крім повного визнання  своєї вини у вчиненому злочині самим підсудним ОСОБА_2,  його вина  доводиться  матеріалами кримінальної справи, які в судовому засіданні не досліджувалися,  оскільки показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи  і ним не оспорюються.

    Оцінюючи зібрані докази у їх сукупності , суд вважає, що дії підсудного     підпадають під ознаки ст. 367 ч.1 КК України , оскільки він вчинив службову недбалість , що виразилася в тому, що він неналежно виконував свої службові обов'язки  через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду державним  інтересам .

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_2,  суд враховує  ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу яка вчинила злочин, що у вчиненому щиро розкаявся, що позитивно характеризується,  а тому суд вважає, що йому слід призначити міру покарання у вигляді штрафу.

Керуючись ст. 323-324 КПК України, суд

                                                     ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 за ст.367 ч.1  КК України і призначити йому міру покарання 850 гривень штрафу в доход держави.

 Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок може бути подана апеляція  до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 діб через Теребовлянський  районний суд.

СУДДЯ: