Справа №22ц-1118, 2007р. Головуючий в 1-й інстанції
Бойко М. Є.
Категорія: 41 Доповідач - Пузанова Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року квітня "26" дня колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Пузанової Л.В.
Суддів: Орловської Н.В., Закарян К.Г.
при секретарі - Ляшенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 27 лютого 2007 року в справі
за позовом
ОСОБА_1
до
відділу освіти Новокаховської міської ради
про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
встановила:
В жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відділу освіти Новокаховської міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі.
В обґрунтування позову позивачка зазначала, що з 1.09.1993р. по 01.05.2001р. вона працювала майстром виробничого навчання Новокаховського міжшкільного навчально-виробничого комбінату і була звільнена з роботи за власним бажанням.
При звільненні відділ освіти не нарахував та не виплатив їй належні грошові суми, чим порушив вимоги ст. 116 КЗпП України. Зокрема, їй не нараховувалися та не виплачувалися передбачені ст. 57 Закону України «Про освіту» виплати за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення, винагорода в розмірі до одного посадового окладу протягом 1997-200 Іроків.
Просила стягнути з відповідача недовиплачену заробітну плату відповідно до наданого ним розрахунку за вказаний період та середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 01.05.2001 року.
В процесі розгляду справи, в січні 2007 року позивачка доповнила заявлені позовні вимоги і просила суд, крім первинно заявлених виплат, стягнути з відповідача на її користь винагороду за підсумками року за період з 1998 року по квітень 2001 року, компенсацію та індексацію заборгованості заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, всього в розмірі 33 114 гривень.
Рішенням суду від 27 лютого 2007 року в задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті позову, зазначаючи, що судом неправильно застосовані норми
2
матеріального права, а його висновки суперечать положенням Конституції України та порушують її право на оплату праці.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. працювала майстром виробничого навчання Новокаховського міжшкільного навчально-виробничого комбінату, який розпорядженням виконкому Новокаховської міської ради від 02.12.97р. за №530-р був переданий на обслуговування централізованою бухгалтерією міського відділу освіти /а.с. 4, 73/.
Наказом від 28.04.2001 №19 позивачка звільнена з роботи з 01 травня 2001 року на підставі ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) /а.с. 4/.
На день звільнення з нею проведений повний розрахунок і заборгованість по нарахованій заробітній платі не значилося /а.с. 14/.
Вказані факти сторони не оспорюють і не спростовують, однак позивачка вважає, що така заборгованість перед нею у відповідача була через те, що протягом 1997-2001 років їй не нараховувалися та не виплачувалися виплати, передбачені ст. 57 Закону України «Про освіту».
Враховуючи, що вказані виплати були гарантовані, але не профінансовані державою і з цих причин не нараховувалися роботодавцем до виплати та не виплачувалися відповідачем і зважаючи, що згідно Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» виплати, встановлені ст. 57 Закону «Про освіту» за спірний період визнані кредиторською заборгованістю Державного бюджету України, яка є обов'язковою до погашення і погашається державою протягом п'яти років, починаючи з 2005 року, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що витребувані позивачкою грошові кошти не можна визнати заборгованістю роботодавця по заробітній платі, не виплата якої на день звільнення тягнула за собою відповідальність, передбачену ст. 117 КЗпП України.
При вказаних обставинах та вимогах закону суд першої інстанції правильно відмовив ОСОБА_1. у задоволенні заявленого нею позову, в тому числі і щодо стягнення компенсації та індексації цих виплат, нарахування яких Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України «Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» не передбачена.
Висновки суду в спірних правовідносинах відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів та нормам матеріального права, що їх регулюють.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі і, як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.
3
Рішення суду постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права і підстав для його скасування та задоволення заявлених ОСОБА_1. позовних вимог колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Новокаховського міського суду від 27 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.