Справа №2-1044/11

                                            Р І Ш Е Н Н Я

іменем       України

08.06.2011 року                                                                                              м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Протасової О.М., при секретарі - Тарановій А.В.,   розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до ВАТ "Харківміськгаз" про визнання  дій незаконними та стягнення надлишково сплачених коштів, -

                                                                в с т а н о в и в:

Позивачі звернулись до суду із зазначеним позовом, вказавши, що у липні 2008 року отримали від відповідача повідомлення про наявність заборгованості за газ. Не будучи згодними  з розрахунками відповідача, вони таки сплатили  28.10.08 визначену ним суму у розмірі  1209,97 грн., аби уникнути  відключення газу  у зимовий період. У подальшому вони  неодноразово вимагали   повернути  ці кошти, однак відповідач, хоча і визнав переплату  862,77 грн., однак не повернув їх, а решту вважав сплаченими  обґрунтовано.

Вважаючи такі дії незаконними, просили   стягнути з відповідача  1209,97 грн. та 3046,58 грн. компенсаційних виплат.

У судовому засіданні  позивачі підтримали позов, посилаючись на наведені у ньому обставини, та надали суду квитанції про регулярну оплату газу  протягом останніх років.

Представник відповідача –ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, позов не визнала, вважаючи його необґрунтованим, та пояснила, що позивачі не завжди надавали контролеру доступ до лічильника для перевірки обсягу спожитого газу, а тому, оскільки  відповідно  до постанови КМУ  розрахунок населення  за надані послуги  з газопостачання  здійснюється за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів  споживання, виникли розбіжності  у розрахунках  за   оплату газу. Після  уточнення цих обсягів  було  встановлено, що  з 1209,97 грн.,  сплачених позивачами у жовтні 2008 року,   862,77 грн.  дійсно було сплачено надлишково, а решту коштів було віднесено на періоди, коли позивачі невірно проводили розрахунки.

Вислухавши сторони та спеціаліста ОСОБА_4, а також дослідивши матеріали справи,  суд вважає, що позов задоволенню не підлягає,  на підставі такого.

Згідно з ч.3 ст.10, ч.1 ст.11 ЦПК України,  суд розглядає справи в межах заявлених вимог на підставі наданих сторонами доказів; кожна сторона повинна  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 09.06.09 між ОСОБА_1 та відповідачем був укладений договір  №1008006754 про надання  послуг з газопостачання.

Відповідно до п.39 цього договору, спори і розбіжності  сторін  розв»язуються шляхом переговорів  або у судовому порядку.

З урахуванням цього суд вважає, що учасником спірних правовідносин є   ОСОБА_1 як сторона  договору, а тому  у задоволенні вимог  ОСОБА_2 відмовляє  у зв»язку з відсутністю права вимоги.

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1, суд виходить з такого.

З наданих позивачем  квитанцій про сплату газу, розрахунку відповідача   та   роз»яснень спеціаліста судом встановлено, що   з  1209,97 грн., сплачених позивачем ОСОБА_1 у жовтні  2008 року,  347,16 грн. було обґрунтовано  віднесено  відповідачем  в рахунок погашення заборгованості за періоди 1998  та 2006  р.р.

При  цьому суд не бере до уваги доводи позивача щодо строку позовної давності, оскільки, відповідно до  ст.ст.80,82  ЦК УРСР 1963 року  та ст.267 ЦК  України 2003 року,  сплив  позовної давності є підставою у відмові у задоволенні  вимоги про захист цивільного права, однак   особа, яка виконала зобов»язання після спливу позовної давності,  не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона в момент виконання  не знала про сплив  позовної  давності.

З урахуванням наведених норм суд вважає необґрунтованою вимогу позивача повернути їй зі сплачених  28.10.08 коштів 347,16 грн.,  з яких:  129,18 грн. віднесені відповідачем в рахунок  погашення заборгованості за 1998 рік, 1,74 грн. –за  2005 рік та  216,25 грн. –за 2006 рік.

Відмовляючи у задоволенні  вимоги  повернути решту  коштів у сумі 862,81 грн., суд виходить з наступного.

Здійснюючи правосуддя,  суд захищає права, свободи та  інтереси осіб у спосіб, визначений законами України (ст..4 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України,  спосіб захисту  цивільного права чи інтересу  встановлюється договором або законом.

Зокрема, способи захисту прав споживачів визначені як зазначеним Кодексом, так і Законом України "Про захист прав споживачів" та іншими  нормативно-правовими актами, у тому числі,   Правилами надання населенню  послуг з газопостачання, затверджених постановою КМУ №2246 від 09.12.99.

Однак  умовами договору, укладеного між  позивачем ОСОБА_1 та відповідачем, а саме, п.п.9 п.28 та п.п.9 п.29,  передбачений обов"язок  виконавця повернути тільки ті кошти, що були помилково перераховані споживачем на інші рахунки виконавця, ніж зазначено  у договорі, та розрахуватись зі споживачем  за надані послуги у випадку зміни власника будинку.

Між тим наявності таких обставин судом не встановлено, а, відповідно до п.10  названих  вище Правил,  якщо за підсумками року фактичне використання  природного газу споживачем не відповідає обсягам, на підставі яких визначалась ціна на природний газ, зокрема, у разі зменшення обсягу використаного газу порівняно з встановленим у попередньому році, різниця у  вартості газу залишається на особовому рахунку споживача і зараховується в рахунок майбутніх платежів.

Таким  чином,   судом хоча і встановлена станом на 01.03.2011 р. переплата  позивачем ОСОБА_1  вартості  газу в сумі 862,81 грн., однак  відсутні правові підстави стягувати  цю суму з відповідача до припинення дії укладеного між зазначеними сторонами договору.

Оскільки вимога стягнути   інфляційні нарахування є похідною від  основної, відмовляючи у її задоволенні  суд відмовляє і у стягненні компенсації.

На підставі наведених нормативних актів, Керуючись  ст.ст.8,10,11,60, 209,213, 215, 223,294-296    ЦПК України, суд -      

          в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до ВАТ "Харківміськгаз" про визнання  дій незаконними та стягнення надлишково сплачених коштів - відмовити.

                   Рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом десяти  днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні  у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати  апеляційну скаргу протягом десяти днів  з дня отримання  копії цього рішення.

          Рішення суду набирає законної сили   після закінчення строку для подання  апеляційної скарги , якщо   апеляційну скаргу  не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                               Протасова О.М.