ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
"22" вересня 2006 р. | Справа № 9/192-3391 |
УХВАЛА
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
Розглянув матеріали справи
За позовом Прокурора Гусятинського району вул. Пушкіна, 9, м.Гусятин,Тернопільська область,48200 в особі Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" вул. Енергетична, 2, м.Тернопіль,46000
до відповідача Приватного підприємства "Віктор" вул. Сагайдачного, 12, м.Хоростків,Гусятинський район, Тернопільська область,48240
про стягнення 5 436,71 грн. заборгованості.
За участю представників сторін:
позивача: не з’явився.
відповідача: не з’явився
прокурора: Свачій М.І., посвідчення № 58.
Суть справи:
Прокурор Гусятинського району звернувся до господарського суду Тернопільської області 31.08.2006 р. в інтересах держави, в особі Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго” з позовом до відповідача –Приватного підприємства “Віктор”, м. Хоростків, Гусятинського району, Тернопільської області, в якому просить стягнути 1595,00 грн. заборгованості за використану електроенергію, 3 415,15 грн. за понадлімітне споживання електроенергії, 148,10 грн. пені та 278,46 грн. інфляційних нарахувань, всього 5 36,71 грн. за неналежне виконання умов договору про постачання електричної енергії № 1366 від 31.10.2003 р.
Прокурор обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за вказаним договором, укладеним між сторонами 31 жовтня 2003 р., а саме : Відкритим акціонерним товариством “Тернопільобленерго” в особі Гусятинського району електричних мереж поставлено відповідачу –Приватному підприємству “Віктор” електричну енергію на суму 1 595,00 вартість яких останній не оплатив
Крім того, станом на день звернення з позовом до господарського суду (31.08.2006 р.) заборгованість відповідача за понадлімітне споживання електроенергії становить 3415,15 грн.
За неналежне виконання договірних зобов’язань відповідачу нараховано пеню в сумі 148,10 грн. та 278,46 грн. інфляції.
Ухвалою від 01.09.2006 р. розгляд справи було призначено на 10:00 год. 22 вересня 2006 р.
У судове засідання 22.09.2006 р. позивач та відповідач не з’явилися, своїх представників не направили, причин своєї відсутності у судовому засіданні суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були ознайомлені належним чином –ухвалою суду від 01.09.2006 р.
В судовому засіданні 22.09.2006 р. прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено:
Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Такі випадки передбачені ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту.
Отже представництво прокурором інтересів держави або громадянина в суді можливе лише в межах, прямо визначених законом.
Відповідно до ст. 361 Закону України “Про прокуратуру” підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.
Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999 року №3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 ГПК України, визначив, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування та форм власності. При цьому у кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Як зазначено в рішенні Конституційного суду України “інтереси держави” є оціночним поняттям і можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Отже, під представництвом прокурора інтересів держави в суді розуміються правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.
Звертаючись з позовом про стягнення 5 436,71 грн. заборгованості за електроенергію з Приватного підприємства “Віктор” прокурор густинського району визначив Відкрите акціонерне товариство “Тернопільобленерго”, м. Тернопіль, як орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, зазначеним в ч.2 ст. 2 ГПК України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
У п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України визначено поняття “органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” як органу, на який державою покладений обов’язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Такий орган фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора і на підставі ст. 21 ГПК України є стороною у господарському процесі.
В позовній заяві від 18.08.2006р. прокурор стверджує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем цивільно-правових зобов’язань, державним інтересам завдано істотної шкоди.
Проте, з такою думкою не можна погодитися через те, що Відкрите акціонерне товариство “Тернопільобленерго” є самостійним господарюючим суб’єктом з правами юридичної особи, учасником цивільного обороту, самостійно відповідає власним майном по своїх зобов’язаннях, а управління господарською діяльністю здійснює через свої органи та посадові особи.
Крім того, ВАТ “Тернопільобленерго” не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.
Таким чином, прокурором Гусятинського району пред'явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності.
Вказана обставина є, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України, викладені в рішенні від 08.04.1999 р., Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 83-15 від 22.05.2002 р. „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” (із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду № 25/2-09-17/1607-ЕП від 10.02.2004 р.), підставою для залишення позовної заяви прокурора Гусятинського району на підставі пункту 1 частини першої статті 81 ГПК без розгляду.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 р., ч. 3 ст. 2, п. 1ч. 1 ст. 81, ст. 86 ГПК України, суд
Ухвалив:
Позов залишити без розгляду.
Суддя Л.В. Кропивна