Справа № 2а-7/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2008 року м. Вінниця
Староміський районний суд м. Вінниці
в складі головуючої судді Денишенко Т.О.,
при секретарі Пащенко К.Т.,
з участю позивачки ОСОБА_1, представника відповідача - управління праці та соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці Дзигун О.Л., розглянувши у від критому судовому засіданні в м. Вінниці, в приміщенні суду, в залі судових засідань № 5 адміністративну справу № 2а-7/08 за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до управління праці і
соціального захисту населення в Староміському ра
йоні м. Вінниці, Головного управління праці і соці
ального захисту населення Вінницької міської ра-
ди про визнання протиправною бездіяльності, стяг
нення недоплаченої разової щорічної грошової до-
помоги за 2005-2007 роки в сумі 3148,18 гривень,
В С Т А Н О В И В:
03.01.2008 року до Староміського районного суду м. Вінниці надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці, Головного управ-ління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання протиправною бездіяльності, стягнення недоплачених коштів ра-зової щорічної грошової допомоги за 2005-2007 роки в сумі 3148,18 гри-вень як учасниці війни. Короткий зміст позовних вимог наступний. Пози-вачка є учасницею війни, в зв'язку з цим до 5 Травня їй повинна надава-тися разова щорічна грошова допомога в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком. Не дивлячись на це, в 2005 та 2006 роках році разова щорічна гро-шова допомога була виплачена позивачці у розмірі по 50,00 гривень, в 2007 році - в сумі 55,00 гривень. Оскільки мінімальна пенсія за віком у 2005 році становила 332,00 грн., у 2006 році - 359,00 грн., у 2007 році - 410,06 гривень, то разова щорічна грошова допомога за цей час виплачена позивачці не в повному обсязі. Розміри виплат повинні були б складати: у 2005 році - 996,00 грн., у 2006 році - 1077,00 грн., у 2007 році - 1230,18 гривень без врахування уже здійснених виплат. Загальний розмір недопла-ченої щорічної грошової допомоги ОСОБА_1 складає 3148,18 гри-вень. Вважаючи свої права порушеними, позивачка ОСОБА_1 звер-нулася до суду з даним позовом.
Представник відповідача як управління праці та соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці Дзигун О.Л., так і Головно-го управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради Іщук Є.М., які діють по належно оформлених і посвідчених доручен-нях ( а. с. 17, 25 ), позовних вимог не визнали.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала за об-ставин, викладених у ньому, та зазначила, що оспорювані виплати здійс-нюють органи праці та соціального захисту населення. Позивачка просить суд позов задовольнити в повному обсязі, оскільки зменшення сум належ-них виплат згідно Рішення Конституційного Суду України, інших Законів України є незаконним. Пільги ветеранів війни не можуть бути звужені чи зменшені. Відповідачі допустили бездіяльність, недоплативши передбаче-ні Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» суми разових виплат до Дня Перемоги. Раніше позивачка не зве-рталася до суду з даним позовом, оскільки не знала про порушення її за-конних прав.
В судовому засіданні представник відповідача - управління праці та со-ціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці Дзигун О. Л. позов не визнала. Суду пояснила, що в компетенцію управління вхо-дить тільки здійснення виплат допомоги ветеранам, а не визначення розмі- рів цих виплат. Всі виплати здійснюються в межах бюджетних асигну-вань, встановлених кошторисом. Оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень та орган місцевого самоврядування здійснює делеговані йо-му повноваження виключно з виплати оспорюваної допомоги і не уповно-важений ні призначати, ні визначати розміри таких допомог, позов до від-повідача є безпідставним. Представник надала письмово викладені пояс-нення на позов, що приєднані до матеріалів справи ( а. с. 18-19 ). Представ
ник Дзигун О.Л. просить суд застосувати у вирішенні цього спору ст. 99 КАС України, відмовити в позові ОСОБА_1
Представник відповідача - Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради Іщук Є.М. в судове засідання не з'явився. Суду подана його заява, де представник відповідача позов не визнав і просить дану справу розглянути по суті у його відсутності. Згідно ст. 128 КАС України за умови надання суду такої заяви справу можливо розглянути на підставі здобутих в судовому засіданні та наявних в ній доказів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи № 2а-7/08 та проаналізувавши докази, наявні в ній і добуті в ході судового розгляду справи по суті в їх сукупності, суд приходить до висно-вку, що в позові належить відмовити.
Крім пояснень осіб, які беруть участь у справі, судом також досліджена законодавча та нормативно-правова база, що регулює питання виплати ра-зової щорічної грошової допомоги учасникам війни і прирівняним до них категоріям громадян.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно дубліката безтермінового посвідчення НОМЕР_1, виданого 29.01.2004 року управлінням праці та соціального захисту населення Староміської районної ради м. Він ниці, дійсного на всій території України, є учасницею війни і має право на пільги, встановлені для цієї категорії громадян - ветеранів війни ( а. с. 5 ). Згідно Законів України про Державні бюджети України на 2005-2007 роки їй виплачено передбачені ними суми щорічних разових грошових допо-мог до 5 Травня, що доводиться довідками виконавчого комітету Старомі-ської районної ради м. Вінниці від 14.06.2007 року № 1233, виданою на підставі даних управління праці і соціального захисту населення в Старо-міському районі м. Вінниці та Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради від 20.04.2007 року № 01-08-Н-1595 ( а. с. 3, 6, 11 ).
Відповідно до ст.ст. 92, 96 Конституції України виключно Законом вста новлюється Державний бюджет України, що затверджується щорічно і підлягає обов'язковому виконанню на всій території України. Статтею 95 Конституції України встановлено, що виключно Законом України про Де-ржавний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на за-гальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згід-но з ч.2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції Украї-ни.
Положення ст. 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст.29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими установлено розміри щорічної разової грошової допомоги від-повідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соці-ального захисту» чинні, в Конституційному Суді України на предмет кон-ституційності не розглядалися, тому не втратили своєї законної сили, під- лягали виконанню на всій території України і були виконані відповідача-ми у справі. Розгляд питання законності розмірів таких виплат до 5 Травня в 2007 році мав місце в липні 2007 року, тому неможливо стверджувати про неправильність виплат станом на травень 2007 року. Рішення прийня-то в липні 2007 року, положення статей, визнані неконституційними, втра-тили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рі-шення. Тобто, зворотної дії прийняте Рішення не має. Слід зважати на но-рми законодавства України щодо зворотної дії в часі законів та інших нор-мативно-правових актів, час, з якого втратили чинність визнані неконсти-туційними норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішенням про неконституційність.
Посилання позивачки в позовній заяві в обґрунтування заявлених ви-мог на Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 20-рп/2004 є безпідставним. Даним Рішенням було визнано неконституцій-ним положення ст. 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» і тільки. Тому аналогію закону або права до даних правовід-носин застосовувати неприпустимо. Такою є правова позиція Київського апеляційного адміністративного суду ( справи № 22а-926/2007 р., № 22а-956/07 ).
Суд приходить до висновку про законність та підставність застосуван-ня у вирішенні цього спору на клопотання представника відповідача ст. 99 КАС України, який набрав чинності з 01 вересня 2005 року, оскільки пова-жних причин пропущення строку звернення до суду позивачка не навела. Доводи поважності причин пропуску звернення до суду згідно позовної заяви ( а. с. 1, зворот ) полягають в тому, що позивачка має похилий вік, поганий стан здоров'я, не обізнана в праві, нещодавно взнала про пору-шення її права, що не дозволило йому звернутись до суду з даним позовом своєчасно. Суд не може прийняти такі доводи як поважні. Доказів хвороб-ливого стану, який би перешкоджав зверненню в суд з даним позовом про-тягом трьох років, чи можливості надання доручення на ведення справи в суді, позивачкою не надано. Незнання законодавчих актів не є поважною причиною пропуску строку для звернення в суд. ОСОБА_1 щорічно отримувала певні суми разової допомоги до 5 Травня і знала про розміри цих виплат.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк. Вимагаючи стягнення недопла-чених коштів за 2005-2007 роки, ОСОБА_1 звернулася в суд з позо-вом лише 03.01.2008 року ( а. с. 1 ), що унеможливлює позитивне вирі-шення його вимоги, оскільки згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у за-доволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Саме така ситуація має місце в даній справі. Разом з тим ви-моги ОСОБА_1 є безпідставними по суті.
За викладених обставин суд приходить до висновку, що законних під-став для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до відповідачів у справі, які діяли на підставі законів України про Державні бюджети Украї-ни на певний рік, в межах своїх повноважень та у визначений Конститу-цією України і її Законами спосіб, немає.
Керуючись ст.ст. 92, 95, 96, 152 Конституції України, Бюджетним ко-дексом України, Законами України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Держав-ний бюджет України на 2007 рік», ст.ст. 99, 100, 158-163, 167 КАС Украї-ни, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У позові ОСОБА_1 до управління праці і соціально-го захисту населення в Староміському районі м. Вінниці, Головного уп-равління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання протиправною бездіяльності, стягнення недоплачених кош-тів разової щорічної грошової допомоги за 2005-2007 роки в сумі 3148,18 гривень - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана про- тягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апе ляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Старо-міський районний суд м. Вінниці.
Суддя: