Справа № 2а-13/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2008 року м. Вінниця
Староміський районний суд м. Вінниці
в складі головуючої судді Денишенко Т.О.,
при секретарі Пащенко К.І.,
з участю позивачки ОСОБА_1, представників відповідачів - управ-ління праці та соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці Дзигун О.Л., Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради Іщука Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в приміщенні суду, в залі судових засі-дань № 5 адміністративну справу № 2а-13/08 за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до управління праці і
соціального захисту населення в Староміському райо-
ні м. Вінниці, Головного управління праці і соціально
го захисту населення Вінницької міської ради про ви-
знання протиправною бездіяльності, стягнення недо-
плаченої разової щорічної грошової допомоги за 2005
-2007 роки в сумі 3151,00 гривні,
В С Т А Н О В И В:
10 січня 2008 року до Староміського районного суду м. Вінниці надій-шла позовна заява ОСОБА_1 до управління праці і соціального захи-сту населення в Староміському районі м. Вінниці, Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міької ради про визнан-ня протиправною бездіяльності відповідачів, стягнення разової щорічної грошової допомоги за 2005-2007 роки в сумі 3151,00 гривні.
Короткий зміст позовних вимог наступний. Позивачка є учасницею вій-ни, в зв'язку з цим до 5 Травня їй повинна надаватися разова щорічна гро-шова допомога в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком. Не дивлячись на це, в 2005 та 2006 роках такої грошової допомоги їй було виплачено по 50, 00 гривень, в 2007 році - 55,00 гривень. Оскільки мінімальна пенсія за ві-ком у 2005 році становила 332,00 гривні, у 2006 році - 359,00 гривень, у 2007 році - 410,00 гривень, то разова щорічна грошова допомога за цей час була виплачена позивачці не в повному обсязі. Розміри виплат повинні бу-ли б складати: у 2005 році - 996,00 грн., у 2006 році - 1077,00 грн., у 2007 році - 1233,00 грн. без врахування уже здійснених виплат. Загальний роз-мір недоплаченої щорічної грошової допомоги ОСОБА_1 складає 3151,00 гривню. Вважаючи свої права порушеними, позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Представники відповідачів - управління праці та соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці Дзигун О.Л., Головного уп-равління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради Іщук Є.М., які діють по належно оформлених і посвідчених дорученнях ( а. с. 10, 11 ), позовних вимог не визнали.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала за об-ставин, викладених у ньому, та зазначила, що оспорювані виплати здій-снюють органи праці та соціального захисту населення. Позивачка про-сить суд позов задовольнити в повному обсязі, оскільки зменшення сум належних виплат згідно Рішення Конституційного Суду України, інших Законів України є незаконним. Пільги ветеранів війни не можуть бути зву-жені чи зменшені.
В судовому засіданні представник відповідача - управління праці і соці-ального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці Дзигун О.Л. позов не визнала та пояснила, що в компетенцію управління входить ті-льки здійснення виплат допомоги ветеранам, а не визначення розмірів цих виплат. Всі виплати здійснюються в межах бюджетних асигнувань, вста-новлених кошторисом. Виплата даної допомоги здійснюється на підставі чинного законодавства України, зокрема Конституції України, і вважати, що відповідачі допустили протиправну бездіяльність, немає підстав. Пред-ставник Дзигун О.Л. просить суд застосувати у вирішенні цього спору ст. 99 КАС України, відмовити в позові ОСОБА_1 в повному обсязі.
Представник відповідача - Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради Іщук Є.М. позов теж не визнав і просить відмовити в його задоволенні. Вказав, що оспорювані позивач-кою кошти не виплачені їй на підставі законодавчих та нормативно-право-вих актів з цього питання. Відповідачі як суб'єкти владних повноважень та органи місцевого самоврядування здійснюють делеговані їм повноважен-ня виключно з виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 Травня і не уповноважені ні призначати, ні визначати розміри таких допомог чи на-давати оцінку відповідності вимогам Конституції законів, нормативно-пра вових актів України. Під виконання органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів державної виконавчої влади здійснює-ться фінансування з Державного бюджету України в централізованому по-рядку. Тобто, кошти, виплати яких вимагає ОСОБА_1, повинні бути виділені з Держбюджету України і це не залежить від волі чи позиції від-повідачів у справі, які є лише розпорядниками цих коштів. Позов ОСОБА_1 до відповідачів є безпідставним. Представник Іщук Є.М. просить суд в позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи № 2а-13/08 та проаналізувавши докази, наявні в ній і добуті в ході судового розгляду справи по суті в їх сукупності, суд приходить до висно-вку, що в позові належить відмовити.
Крім пояснень осіб, які беруть участь у справі, судом також досліджена законодавча та нормативно-правова база, що регулює питання виплати ра-зової щорічної грошової допомоги учасникам війни і прирівняним до них категоріям громадян.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно безтермінового посвід-чення НОМЕР_1, виданого 25.09.1997 року управлінням праці та соціального захисту населення Староміської районної ради м. Вінниці, дій сного на всій території України, є учасницею війни і має право на пільги, встановлені для цієї категорії громадян - ветеранів війни ( а. с. 4 ). Згідно Законів України про Державні бюджети України на 2005-2006 роки їй ви-плачено передбачені ними суми щорічних разових грошових допомог до 5 Травня, що доводиться довідкою виконавчого комітету Староміської ра-йонної ради м. Вінниці від 14.11.2007 року № 1709 ( а. с. 3 ) та довідкою Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради від 13.11.2007 року № 01-08-І-2535 ( а. с. 6 ).
Відповідно до ст.ст. 92, 96 Конституції України виключно Законом вста новлюється Державний бюджет України, що затверджується щорічно і підлягає обов'язковому виконанню на всій території України. Статтею 95 Конституції України встановлено, що виключно Законом України про Дер жавний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на зага-льносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно з ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного про-цесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються ли-ше в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України.
Положення ст. 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ст.30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», якими були встановлені розміри щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх со-ціального захисту» чинні, в Конституційному Суді України на предмет конституційності не розглядалися, тому не втратили своєї законної сили, підлягали виконанню на всій території України і були виконані відповіда-чами у справі. Розгляд питання законності розмірів таких виплат до 5 Тра-вня в 2007 році мав місце 09 липня 2007 року, тому неможливо стверджу-вати про неправильність виплат станом на травень 2007 року. Рішення Конституційного Суду України з цього питання прийнято 09 липня 2007 року, положення статей, визнаних неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Тобто, зворотної дії прийняте Рішення не має. Слід зважати на норми законодавс-тва України щодо зворотної дії в часі законів та інших нормативно-право-вих актів, час, з якого втратили чинність визнані неконституційними нор-ми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішенням про неконституційність.
Посилання позивачки у позовній заяві до суду на Рішення Конституцій-ного Суду України від 01.12.2004 року № 20-рп/2004 в обґрунтування за-явлених вимог є безпідставним. Цим Рішенням визнано неконституційним положення ст. 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» і тільки. Аналогію закону або права до даних правовідносин за-стосовувати неприпустимо. Такою є правова позиція Київського апеляцій-ного адміністративного суду ( справи № 22а-926/2007 р., № 22-а-956/ 07 ).
Суд приходить до висновку про законність та підставність застосування у вирішенні цього спору ст. 99 КАС України, який набрав чинності з 01 вересня 2005 року, оскільки поважних причин пропущення строку звер-нення до суду позивачка не навела. ОСОБА_1 взагалі не порушує пи-тання поновлення строку звернення до суду, в судовому засіданні не дово-дила своєї позиції на цей рахунок.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк. Вимагаючи стягнення недопла-чених коштів за 2005-2007 роки, ОСОБА_1 звернулася в суд з позо-вом лише 10.01.2008 року ( а. с. 1 ), що унеможливлює позитивне вирішен ня її вимоги, оскільки згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволен ні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Саме така ситуація має місце в даній справі. Крім цього, позов Іва-нькової В.С. є безпідставним по суті.
За викладених обставин суд приходить до висновку, що законних під-став для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до відповідачів у справі, які діяли на підставі Законів України про Державні бюджети Укра-їни на певний рік, в межах своїх повноважень та у визначений Конститу-цією України і її Законами спосіб, немає.
Керуючись ст.ст. 92, 95, 96, 152 Конституції України, Бюджетним ко-дексом України, Законами України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Держав-ний бюджет України на 2007 рік», ст.ст. 99, 100, 158-163, 167 КАС Укра-їни, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У позові ОСОБА_1 до управління праці і соці-ального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці, Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання протиправною бездіяльності відповідачів, стягнення недо-плаченої суми разової щорічної грошової допомоги за 2005-2007 роки в сумі 3151,00 гривні - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана про- тягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апе ляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Старо-міський районний суд м. Вінниці.
Суддя: