Справа № 11-425/11 Головуючий у І інстанції Парфененко О.Я.
Категорія - ст.115 ч.1 КК. Доповідач Рудомьотова С. Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіРудомьотової С. Г.
Суддів – Сердюка О.Г., Миронцова В.М.,
З участю прокурора – Щербака О.В.,
Захисника-адвоката – ОСОБА_2,
Потерпілого – ОСОБА_3,
Засудженого – ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Менського районного суду від 21 квітня 2011 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець, зареєстрований та фактично проживаючий у АДРЕСА_1 з середньою спеціальною освітою, неодружений, не працюючий, інвалід 3 групи, несудимий згідно ст. 89 КК України,
- засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України на 14 /чотирнадцять/ років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 5570 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком суду ОСОБА_4 визнаний виновним і засуджений за те, що він 21 жовтня 2010 року приблизно о 23 год. 30 хв., знаходячись у будинку АДРЕСА_1, під час сварки з ОСОБА_6 на грунті особистих неприязних відносин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, з метою позбавлення життя ОСОБА_6, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, завдав численні удари руками та ногами в голову, тулуб та кінцівки потерпілої ОСОБА_6, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, з множинними переломами кісток лицьового черепа, багатоуламкових переломів кісток носа, двостороннього перелому нижньої щелепи з наявністю відкритих ран, забійних ран нижньої щелепи та верхньої губи, синців на повіках обох очей, правої лобної та скроневої ділянок, відкритого перелому лівої плечової кістки, закритої травми грудної клітки, перелому тіла грудини, переломів ребер справа 3-4, зліва -4,5, закритих переломів під’язикової кістки, синців колінних суглобів, та інших, від яких вона померла на місці події.
Потім ОСОБА_4 погрузив тіло на металевий візок, відвіз до річки Мена, яка розташована в межах населеного пункту міста Мена Менського району Чернігівської області, скинув з візка та переніс у чагарник, а через 4-5 днів, зрозумівши, що труп потерпілої не виявлено, скинув його у річку Мена та втопив.
В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить змінити вирок суду із пом’якшенням йому призначеного покарання, знизивши строк позбавлення волі, посилаючись на те, що суд не в повному обсязі взяв до уваги його щире каяття, поганий стан здоров’я, інвалідність, повне визнання вини, наявність на утриманні хворих батьків похилого віку, які не переживуть його знаходження у місцях позбавлення волі, а також те, що даному злочину сприяла непристойна поведінка самої потерпілої, співмешканки, яка його ображала та принижувала, що знижує тяжкість вчиненого та значно пом’якшує покарання.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_4 та захисника-адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляцію, просили пом’якшити покарання, потерпілу ОСОБА_3, яка заперечувала проти апеляції, думку прокурора про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи в обсягу апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
У судовому засіданні ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні даного злочину і показав, що 21.10.2010 року, коли після розвантажування цегли та розпиття спиртних напоїв разом із співмешканкою ОСОБА_6 вона повернулася додому приблизно о 23 год., вони спочатку посварилися, а потім він розлютився, із ревнощів за підозрою її у зраді, декілька разів кулаками ударив її в обличчя, від чого вона упала. Потім лежачу потерпілу бив в лице кулаками близько 8 разів, кинув в неї брусок для точіння ножів, розбив губу, стрибав ногами по грудях – 4 рази, вивернув ліву руку, приблизно 8 разів бив її ногами в груди, живіт. Коли побачив, що вона не подає ознак життя, зрозумів, що вбив співмешканку, почав робити штучне дихання, але безрезультатно. Злякавшись вчиненого, з метою позбутися тіла та приховати злочин, погрузив потерпілу на візок, відвіз у чагарники, звідки через деякий час скинув у річку, а щоб тіло потонуло, прив’язав до нього металеву запчастину. Після вчиненого переховувався, коли міліція його знайшла, все розказав.
Виновність ОСОБА_4 також повністю доведена сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні місцевого суду доказів, що докладно і послідовно викладено у вироку, а саме:
показаннями потерпілої ОСОБА_3 доводиться, що її дочка, ОСОБА_6, проживала із співмешканцем ОСОБА_4, між ними часто виникали сварки, бійки, із спричиненням тілесних ушкоджень. Останній раз з дочкою вона спілкувалася по телефону 19.10.2010 року. Про її зникнення звернулася до міліції тільки 11.01.2011 року, бо ОСОБА_6 часто подовгу не приїздила додому, і в цей час батьки ОСОБА_4 сказали, що вони вдвох поїхали кудись на заробітки. При впізнанні трупа дочку впізнала по срібних сережках та татуюванню на потилиці;
показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 доводиться, що з травня 2010 року їх син проживав із співмешканкою ОСОБА_6 у будинку АДРЕСА_1, який вони йому придбали. Між ними часто виникали конфлікти, під час яких син міг побити ОСОБА_6 З середини жовтня 2010 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зникли, а напередодні син говорив про заробітки. На початку січня 2011 року ОСОБА_4 прийшов і сказав, що його шукає міліція, а пізніше вони дізналися, що він вчинив злочин. Де він був, не знають, його не переховували;
із заяви ОСОБА_3 від 11.01.2011 року доводиться, що вона звернулася до Менського РВ УМВС України в Чернігівській області з проханням розшукати дочку, ОСОБА_6, з якою в останнє спілкувалася по телефону 19.10.2010 року /а.с. 4/;
з рапорту старшого оперуповноваженого СКР Менського РВ Кондалєва Ю.Л. від 12.01.2011 року доводиться, що в ході оперативно розшукових заходів було встановлено, що 21.10.2010 року під час сварки та бійки на побутовому грунті ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження, від яких вона померла, а тіло потерпілої ОСОБА_4 утопив у річці Мена /а.с. 5/;
з протоколу огляду місця події від 12.01.2011 року та протоколу впізнання доводиться, що на ділянці річки Мена навпроти будинку № 42 по вул. Зарічній у м. Мені Чернігівської області виявлено та піднято із дна річки труп жіночої статі віком 20-25 року, з прив’язаною до тулуба металевою запчастиною, з описом зовнішнього вигляду трупа /а.с. 6-17/, з наявністю численних тілесних ушкоджень на тілі трупа /а.с. 19-20/, який ОСОБА_3, мати, впізнала як свою дочку, ОСОБА_6, 1987 року народження, за срібними сережками та татуюванням в потиличній частині голови /а.с. 18/;
з протоколу огляду місця події від 11.01.2011 року – господарства за місцем проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1, - виявлено та вилучено білизну потерпілої, штору, рушник, металевий возик та інші речі /а.с. 22-30/, на яких, згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 22 від 11.02.2011 року /а.с. 74-79/ виявлено кров людини, яка ймовірно може належати ОСОБА_6;
з висновку судово-медичної експертизи № 15 від 17.02.2011 року доводиться, що на трупі ОСОБА_6 наявні тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжується множинними переломами кісток лицьового черепу, багатоуламкових переломів кісток носа, двостороннього перелому нижньої щелепи з наявністю відкритих ран, забійних ран нижньої щелепи та верхньої губи, синців повік обох очей, правої лобної та скроневої ділянок, відкритого перелому лівої плечової кістки в нижній третині; закритої травми грудної клітки, що супроводжується переломом тіла грудини в середній третині, прямих переломів ребер справа 3-4, зліва – 4-5, закритих переломів під’язикової кістки, щитовидного та персневидного хрящів; синців по передній поверхні правого та лівих колінних суглобів, стегна, рани передньої поверхні лівого передпліччя, синців.
Всі ушкодження утворилися від ударів кулаками та ногами чи тупим предметом не менше ніж від 20 ударів, крім відкритого перелому лівого плеча, що могло утворитися від заламування руки потерпілої, та пошкоджень підьязикової кістки та хрящів гортані, що могли утворитися від здавлювання шиї руками.
Смерть настала не виключається 21.10.2010 року внаслідок механічної асфіксії через аспірацію кров’ю, що виникла на фоні відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася множинними переломами кісток лицьового черепу.
Після отримання таких тілесних ушкоджень потерпіла була без свідомості; могла самостійно пересуватися, робити інші цілеспрямовані рухи, і захищатися протягом певного проміжку часу; могла жити у випадку надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги /а.с. 61-66/;
Виновність ОСОБА_4 також доводиться іншими доказами по справі – висновками амбулаторної судово психіатричної експертизи №70 від 16.02.2011 року /а.с. 91-95/ щодо осудності засудженого, і не перебування його в стані афекту, та даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 13.01.2011 року з участю ОСОБА_4 /а.с. 115-119/ щодо місця, часу, обставин та причин і мотиву вчинення ним злочину.
Місцевий суд, проаналізувавши дані докази у їх сукупності, вірно вказав у вироку, що вони доводять виновність підсудного у вчиненні умисного вбивства потерпілої ОСОБА_6, вірно кваліфікував його дії за ст. 115 ч. 1 КК України.
Призначене покарання засудженому ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. 65 КК України – враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання – злочин вчинив тяжкий, у стані алкогольного спьяніння, настали тяжкі наслідки, не працює, характеризується посередньо, а також те, на що засуджений вказує у апеляції, тому підстави для зміни вироку відсутні.
Крім того місцевий суд з достатньою повнотою та обґрунтовано не визнав щирим каяття засудженого з огляду на його поведінку на досудовому слідстві та у судовому засіданні.
Рішення щодо цивільних позовів вирішено вірно.
Керуючись ст. 356, 365-366, 377, 379 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду від 21 квітня 2011 року щодо нього – без змін.
СУДДІ: