№  5-60/11

 П О С Т А Н О В А

і м е н е м     У к р а ї н и

           30.06.2011                                                                                 м. Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі :

головуючого              – судді Угорчука В.В.,

при секретарі             Прокоп’євій О.М.,

за участю прокурора Бондаря О.С., засудженого ОСОБА_1, представника кримінально-виконавчої інспекції м. Шахтарськ ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шахтарську подання органу виконання покарання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр-на України, судимого вироком Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 24.12.2008 р. за ч.1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 1700 грн., 23.04.2010 р. вироком Шахтарського міськрайонного суду за ст.ст. 311 ч.1, 309 ч.2, 307 ч.2, 70 КК України до позбавлення волі строком 5 років з іспитовим строком на 2 роки, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, мікрорайон «Журавлівка»АДРЕСА_1,

                                                                 в с т а н о в и в  :

  Вироком  Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від  23 квітня 2010  р. ОСОБА_1 засуджено за ст. ст. 311 ч.1, 309 ч.2, 307 ч.2, 70  КК України до позбавлення волі строком 5 років зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 2 роки.

Одночасно він зобов’язаний періодично з’являтись для реєстрації в органи криміналь-но-виконавчої системи; повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання чи роботи, не виїжджати за межі України для постійного проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Під час іспитового строку ОСОБА_1 не з’явився на реєстрацію в орган кримінально-виконавчої системи  10.02.2011 р., у зв'язку з чим цей орган 17.02.2011 р. виніс йому попередження.

Незважаючи на це, засуджений 17.03.2011 р. і 05.05.2011 р. знову не з’явився на реєстрацію в орган кримінально-виконавчої системи, у зв’язку з чим 06.06.2011 р. орган кримінально-виконавчої системи звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням.

При розгляді подання встановлено наступне.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 166 Кримінально-виконавчого кодексу України поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.

Згідно з даними особової справи засудженого він повинен був з’являтись на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекцій м. Шахтарськ щочетверга кожного місяця.

10.02.2011 р. засуджений не з'явився на реєстрацію в орган кримінально-виконавчої системи без поважних причин. В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що в цей день був на роботі, працюючи неофіційно на шахті № 4 в м. Сніжне. Згідно з його письмовими поясненнями, даними кримінально-виконавчій інспекції, він офіційно працював на зазначеному підприємстві. Судом оглянута трудова книжка засудженого, з якої встановлено, що він 0 22.11.2010 р. по 12.03.2011 р. не працював. Таким чином, його неявка на реєстрацію 10.02.2011 р. скоєна без поважних причин і засуджений ввів суд в оману, заявивши, що працював у цей день.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 визнав, що 17.03.2011 р. не з'явився на реєстрацію без поважних причин, тому що перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Він же пояснив, що 05.05.2011 р. розраховувався з роботи в м. Сніжне, тому не зміг вчасно з’явитись до Шахтарської КВІ. Разом з тим, з трудової книжки засудженого встановлено, що він звільнений з підприємства 07.04.2011 р. і після цього часу не працює.

Таким чином, суд впевнився в тому, що засуджений тричі: 10.02., 17.03. та 05.05.2011 року  без поважних причин не з'явився на реєстрацію в орган кримінально-виконавчої системи, чим порушив вимоги п.4 ч.1 ст. 76 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. Такі ж самі наслідки передбачено й ч.2 ст. 166 Кримінально-виконавчим кодексом України.

З наданих суду даних про неявку засудженого на реєстрацію в орган кримінально-виконавчої системи без поважних причин суд впевнився, що ОСОБА_1 систематично не виконує покладені на нього судом обв’язки, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.

В зв’язку з викладеним суд вважає необхідним скасувати  звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням і направити його для відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, тому що він не оправдав висновок суду про можливість його виправлення без відбування покарання.

На підставі ст.78 КК України, керуючись ст. 408-2 КПК України, суд

                                                       п о с т а н о в и в

Скасувати звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням і направити його в місця позбавлення волі для відбування покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 (п’ять) років згідно з вироком Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від  23 квітня 2010 року.

Строк покарання обчислювати з дня затримання засудженого. До направлення засудженого в місця позбавлення волі утримувати його під вартою в СІ № 5 м. Донецьк.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення.

Суддя                    

                                                                                                           ОСОБА_3